АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________________________________________________________
У Х В А Л А
Іменем України
17 листопада 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого Федорової А.Є.,
суддів: Мизи Л.М., Процик М.В.,
при секретарі: Непомнящій О.О.,
розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2010 року за позовом ОСОБА_1 до Вилківської міської ради про стягнення компенсації втраченої частини заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И Л А:
У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Вилківської міської ради про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що з 1996 року по 2000 рік він працював водієм у Вилківському виробничому управлінні житлово-комунального господарства (далі- ВУЖКГ). На час його звільнення у вересні 2000 року склалася заборгованість по заробітній платі у розмірі 1668,23 грн. На підставі посвідчення КТС ВУЖКГ та рішення суду від 6 лютого 2006 року відповідач виплатив йому 1650,55 грн. Уточнивши позовні вимоги і посилаючись на те, що ВУЖКГ не працює і його майно передано відповідачеві, позивач просив стягнути з Вилківської міської ради компенсацію втраченої частини заробітної плати у розмірі 2082,95 грн. та моральну шкоду у сумі 2500 грн. за несвоєчасну виплату заробітної плати.
Відповідач – Вилківська міська рада позов не визнала.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та наданим доказам.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статей 21,94 КЗпП України обов’язок щодо виплати заробітної плати несе підприємство, установа, організація, з якою працівником укладено трудовий договір.
__________________________________________________________________________ Головуючий в першій інст.: Маслеников О.А. Справа № 22ц-19069/2010
Доповідач: Федорова А.Є. Категорія 53
За правилами Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року та постанови КМ України від 21 лютого 2001 року № 159 «Про затвердження Порядку
проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати», компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) здійснюють підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату.
Судом встановлено, що позивач працював у Вилківському ВУЖКГ водієм з 1996 року по 2000 рік. На час його звільнення станом на 1 жовтня 2000 року заборгованість підприємства по виплаті заробітної плати позивачеві складала 1668,23 грн. (а.с.2-3) 21 червня 2000 року ОСОБА_1 було видано посвідчення КТС Вилківського ВУЖКГ про право на отримання від ВУЖКГ 1650,55 грн. Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 6 лютого 2006 року надано дозвіл державній виконавчій службі у Кілійському районі звернути стягнення за виконавчим документом (посвідченням КТС) на майно та кошти Вилківської міської ради, як власника ВУЖКГ, і цю суму позивач отримав. (а.с.65,66-67, 151)
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10 листопада 2009 року Вилківське ВУЖКГ ліквідоване, повноваження ліквідатора припинені та кредиторська заборгованість списана як безнадійна (а.с.155,156).
Згідно з довідкою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, державна реєстрація припинення комунального підприємства Вилківське ВУЖКГ у зв’язку з визнанням його банкрутом проведена 09 січня 2010 року (а.с.135)
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивач не перебував в трудових відносинах з відповідачем, Вилківська міська рада не порушувала його трудових прав щодо своєчасного отримання заробітної плати, і як засновник комунального підприємства (ВУЖКГ) не повинна відповідати за позовними вимогами.
Такі висновки суду засновані на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.
Відповідно до ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями. Засновник юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, крім випадків, встановлених установчими документами та законом.
Згідно зі Статутом, ВУЖКГ є комунальною власністю Вилківської міської ради, юридичною особою та самостійним суб’єктом господарської діяльності і діє на підставі Статуту та законодавчих актів України. Відповідальність засновника за боргами ВУЖКГ Статутом не передбачена.
Доводи апеляційної скарги про те, що Вилківська міська рада вже виплатила заборгованість по заробітній платі у розмірі 1650,55 грн., тому зобов’язана виплатити також компенсацію за затримку розрахунку за десять років та моральну шкоду не можуть бути прийняті до уваги з таких підстав.
Як вбачається з рішення Кілійського районного суду Одеської області від 6 лютого 2006 року, ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Вилківського ВУЖКГ про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 1668,23 грн. та компенсації за несвоєчасний розрахунок в сумі 3739,82 грн. Суд вирішив питання про надання дозволу державній виконавчій службі звернути стягнення у розмірі 1650,55 грн. за виконавчим документом (посвідченням КТС) на майно та кошти Вилківської міської ради. В іншій частині позовних вимог відмовлено за безпідставністю. (а.с.66-67) Це рішення суду ОСОБА_1 не оскаржив.
Посилання в скарзі на те, що саме Вилківська міська рада порушила права позивача на отримання компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди є помилковими, оскільки вини міської ради в порушенні прав позивача на своєчасне отримання заробітної плати та в завданні моральної шкоди судом не встановлено.
За таких обставин, висновки суду про те, що відповідач не має відповідати за позовними вимогами позивача про стягнення компенсації втраченої частини заробітної плати та моральної шкоди є обґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд постановив рішення в межах позовних вимог з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позову відсутні.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов’язаних з явкою до суду, задоволенню не підлягає згідно з правилами ст.88 ЦПК України, оскільки рішення ухвалене не на його користь.
Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.5, 311 ч.1 п.4, 313, 314 ч.1 п.2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 12 серпня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий: А. Є. Федорова
Судді: Л.М. Миза
М.В. Процик