Справа № 2-5273/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді: Матвєйшиної О.Б.
при секретарі: Машталенко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про в изнання договору купівлі – продажу об’єкту нерухомості від 09.10.2010 дійсним, та визнання за позивачами права власності на об’єкт нерухомості – недобудовану будівлю пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, згідно технічного паспорту від 08.10.2010, згідно плану – літ. А – недобудована будівля пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивачів позов підтримав, дав пояснення згідно поданій позовній заяви.
Відповідач надав до суду письмову згоду з позовом, в якій зазначила, що має фінансові труднощі, в зв’язку з чим нотаріально договір не був посвідчений, позов визнала, справу просила розглянути без її участі.
Заслухавши пояснення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підставі рішення Луганської міської ради від 30.11.2004 № 27/144, між відповідачем та Луганською міською радою був укладений договір оренди землі від 18.04.2005, який зареєстрований, про що у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Ленінського району м. Луганська вчинено запис від 08.06.2005 за № 040540200080.
За договором оренди землі відповідачу була передана в оренду земельна ділянка загальною площею 0,0784 га під будівництво та розміщення будівлі пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, будівлі кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном за адресою: АДРЕСА_1.
Стаття 24 Закону України «Про планування і забудову територій», в редакції що діяла на момент укладання договору оренди землі, передбачала, що у разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об'єкта.
На підставі рішення Луганської міської ради від 30.11.2004 року № 27/144, відповідачем було розпочато будівництво будівлі пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости, автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту.
Судом встановлено, що об’єкт нерухомості - будівля пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, будівлі кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, зведений відповідачем на відведеній в оренду земельній ділянці площею 0,0784 га за адресою: АДРЕСА_1 відповідає меті використання земельної ділянки, яка була передана їй в оренду.
Пізніше об’єкту нерухомості була присвоєна адреса: АДРЕСА_1.
Між позивачами та відповідачем був укладений договір купівлі – продажу об’єкту нерухомості від 09.10.2010 року.
Відповідно до п. 1.1 договору купівлі – продажу від 09.10.2010 року, відповідач зобов’язується передати у власність позивачів об’єкт нерухомості - недобудовану будівлю пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а позивачі зобов’язуються його прийняти і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені у цьому Договорі.
Ціна договору та порядок розрахунків визначені у розділі 2 договору купівлі – продажу від 09.10.2010 року.
В судове засідання представник позивачів надав розписку від 09.10.2010 року, складену відповідачем, відповідно до якої відповідач підтверджує отримання коштів від позивачів в повному обсязі.
Пунктом 3.2 договору купівлі – продажу від 09.10.2010 року, передача об’єкту незавершеного будівництва і прийняття об’єкту незавершеного будівництва здійснюється за актом приймання – передачі, який підписується сторонами.
До договору купівлі – продажу додається акт приймання – передачі від 09.10.2010 року, яким підтверджується передача від відповідача до позивачів недобудованої будівлі пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.
Стаття 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не передбачено договором або законом.
Представник позивачів підтвердив, що позивачами виконуються дії щодо утримання належного їм об’єкту нерухомості.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частина 1 ст. 334 ЦК України передбачає, що п раво власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Пункт 3 ст. 208 Цивільного кодексу України передбачає, що у письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою ст. 206 ЦКУ.
Стаття 209 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно до п. 13.1 договору купівлі – продажу об’єкту нерухомості від 09.10.2010, договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Оскільки, відповідач отримала від позивачів грошові кошти, що підтверджується розпискою, а позивачі приступили до користування об’єктом нерухомості – недобудованою будівлею пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується актом приймання – передачі та поясненнями представника позивачів, угода щодо купівлі – продажу об’єкту повністю виконана.
В цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Керуючись ст.ст. 122,157,158,159,214,215,218 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 203, 204, 208, 220 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на об’єкт нерухомості, задовольнити повністю.
Визнати договір купівлі – продажу об’єкту нерухомості – об’єкту незавершеного будівництва від 09.10.2010 року дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на об’єкт нерухомості – недобудовану будівлю пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, згідно технічного паспорту від 08.10.2010, згідно плану – літ. А – недобудована будівля пункту технічного обслуговування автомобілів на 2 пости і автомийки, кафе з літнім майданчиком та павільйону очікування транспорту з вбудованим торговельним павільйоном, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що розташований на земельній ділянці площею 0,0784 га .
Право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає державній реєстрації.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя