Справа № 22-ц-30541/2010 рік. Головуючий 1-ї інстанції: - Рибальченко Р.І.
Категорія: земельні. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
8 грудня 2010 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: - Бобровського В.В.,
суддів: - Шевченко Н.Ф., Кокоші В.В.,
при секретарі: - Назаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Кегичівської селищної ради Харківської області, 3-особа: ОСОБА_7 - про скасування рішень селищної ради, встановлення меж земельної ділянки,
в с т а н о в и л а :
У грудні 2007 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у вересні 2010 року.
В обґрунтування свої вимог зазначала, що згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим державним нотаріусом Кегичівської державної нотаріальної контори Харківської області 13 жовтня 2005 року, вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1, Кегичівського району Харківської області.
Вказаний будинок знаходиться на земельній ділянці, яка перейшла їй від спадкодавця у постійне користування.
Рішенням ХІІ сесії V скликання Кегичівської селищної ради Харківської області від 17 жовтня 2007 року №216 відхилено її заяву про встановлення границь земельної ділянки АДРЕСА_1 згідно схематичного плану кварталу 1964 року загальною площею 1139 кв. м., а також відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації по встановленню меж в натурі згідно цього ж плану для оформлення документів, що посвідчують право власності на землю.
Зазначене рішення сесії порушує її право, встановлене п. «а» ч. 3 ст. 116 ЗК України на приватизацію земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні.
Крім того, рішенням Х сесії V скликання Кегичівської селищної ради Харківської області від 25 травня 2007 року №117, третій особі ОСОБА_7 надано із земель запасу сільськогосподарського призначення додаткову земельну ділянку пл. 100 кв. м., яка межує з присадибною і знаходиться зі сторони будинку культури, для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 до присадибної ділянки пл. 1093 кв. м., а також надано дозвіл на виготовлення технічної документації по встановленню меж у натурі для оформлення документів посвідчуючих право власності на землю.
Вказане рішення сесії порушує її права, оскільки третя особа ОСОБА_7 самовільно захопила частину її земельної ділянки та відмовляється її звільнити.
Посилаючись на вказані обставини та ст. ст. 116, 119 ЗК України, ОСОБА_6 просила суд скасувати рішення ХІІ сесії V скликання Кегичівської селищної ради Харківської області від 17 жовтня 2007 року №216; скасувати рішенням Х сесії V скликання Кегичівської селищної ради Харківської області від 25 травня 2007 року №117; зобов’язати Кегичівську селищну раду встановити межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 Харківської області згідно рішення виконавчого комітету Кегичівської селищної ради від 22 серпня 1964 року та кварталу №22 станом на 14 серпня 1964 року; зобов’язати Кегичівську селищну раду надати їй дозвіл на виготовлення технічної документації по встановленню меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 в натурі (на місцевості) для оформлення документів, посвідчуючих право власності.
Відповідач, в особі свого представника, позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.
Третя особа ОСОБА_7, позов не визнала.
При цьому посилалася на те, що надана їй рішенням сесії Кегичівської селищної ради додаткова земельна ділянка площею 100 кв. м. не граничить із земельною ділянкою ОСОБА_6, а тому не порушує будь-які права позивачки щодо користування землею.
Рішенням Кегичівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з постановленням ухвали про закриття провадження у справі з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Законом України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року №280/97 визначено, що сільські, селищні, міські, районні та обласні ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить розпорядження землями територіальної громади, відповідно на території сіл, селищ, міст.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України).
Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року №10-рп/2010 визнано, що положення ч.1 ст. 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування «вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції», слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб’єкти владних повноважень;
- положення пунктів «а», «б», «в», «г» ст. 12 ЗК України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень;
- положення п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що спір, який виник між ОСОБА_6 та Кегичівською селищною радою Харківської області є публічно-правовим спором, а тому підлягає розгляду не в порядку цивільного судочинства, а в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на це, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі відповідно до ст. ст. 205, 310 ЦПК України, оскільки вказана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 4 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 310, 313, п. 3 ч.1 ст. 314 ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Кегичівського районного суду Харківської області від 22 вересня 2010 року скасувати.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Кегичівської селищної ради Харківської області, 3-особа: ОСОБА_7 про скасування рішень селищної ради та встановлення меж земельної ділянки - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді :