Справа  № 2-4059-1/10                                                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09  грудня  2010 року Святошинський районний суд м. Києва  

 в складі: головуючого- судді      Петренко Н. О.

     при секретарі                Захарченку В.В.    

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Києві справу за позовом  ОСОБА_1  до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю  “Будівельно-інвестиційна компанія  „Інтербудінвест” про визнання права  власності на  квартиру

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи свої вимоги тим,                            що  12.01.2006 року  за договором доручення  № 131/3-119 ОСОБА_1 було  здійснено  інвестування грошових коштів у будівництво будинку і одержання у  власність квартири АДРЕСА_1  Вартість об‘єкта нерухомості становила 648 724,00 грн. Будівництво будинку АДРЕСА_1 завершено, будинок зданий в експлуатацію.  Позивач, як інвестор за договором, зі свого боку  виконав всі умови договору перед відповідачем в повному обсязі. Забудовником ТОВ “Будівельно-інвестиційна компанія  „Інтербудінвест”  документів для оформлення права власності  надано не було, у зв‘язку з чим відповідач Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації  не може видати позивачу свідоцтво про право власності  на об‘єкт нерухомого майна.

Позивач просить суд позовні вимоги задовольнити та визнати право власності на  квартиру АДРЕСА_1.

Представник відповідача надав суду  свої пояснення по справі  з клопотанням про розгляд справи у відсутність їх представника та не заперечують проти визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1.

Представник третьої особи Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації надав суду лист, в якому просить слухати справу у відсутність їх представника, проти позву заперечують посилаючись на те, що спору з приводу права власності на квартиру між сторонами не було зовсім. З позовної заяви не вбачається хто саме та яким чином порушує право власності  позивача.                                                                                                                              

Суд, вислухавши пояснення  позивача,  взявши до уваги письмові пояснення представника відповідача та пояснення  представника третьої особи,  дослідивши  матеріали справи  вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що  12.01.2006 року  за договором доручення  № 131/3-119 позивачем ОСОБА_1 було  здійснено  інвестування грошових коштів у будівництво будинку і одержання у  власність квартири АДРЕСА_1.  Вартість об‘єкта нерухомості становила 648 724,00 грн. Будівництво будинку АДРЕСА_1 завершено, будинок зданий в експлуатацію, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об‘єкта від 13.04.2007 року № 149.  

Згідно довідки № 28 від 09.02.2010 року позивач ОСОБА_1 повністю сплатив  кошти у розмірі 648 724,00 грн. за 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_1  

Позивач, як інвестор за договором, зі свого боку  виконав всі умови договору перед відповідачем в повному обсязі. Забудовником ТОВ “Будівельно-інвестиційна компанія  „Інтербудінвест”  документів для оформлення права власності  надано не було, у зв‘язку з чим відповідач Головне управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації  не може видати позивачу свідоцтво про право власності  на об‘єкт нерухомого майна. Таким чином порушуються права власника, який виконав умови договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК україни передбачено, що договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  та вимог цього Кодексу, інших  актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.5 ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність” інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об‘єктами та результатами інвестицій, відповідно до законодавчих актів.

Згідно ст.4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно  та їх обмежень” обов‘язковій державній  реєстрації підлягають, зокрема право власності на нерухоме майно.

Згідно ст.19  цього ж  Закону підставою для державної  реєстрації  прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є, зокрема, рішення суду про право власності на об”єкт незавершеного будівництва.

Згідно ст.876 ЦК України власником об‘єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Враховуючи докази, оцінку яким дав суд  вище, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись  вимогами ст.ст. 4,19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” ст.ст. 328, 331, 392, 526, 629, 876 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 62, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1  до Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю  “Будівельно-інвестиційна компанія  „Інтербудінвест” про визнання права  власності на  квартиру  задовольнити.

Визнати за   ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1

  Апеляційна  скарга  на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну  скаргу  протягом  десяти   днів з дня отримання копії  цього  рішення.

Суддя: