2-2949/2010р .

РІШЕННЯ

     ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

              27 жовтня 2010 року            Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

 судді Рудніцького В.А.

     при секретарі  Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

            Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу .

    В судовому засіданні позивач обґрунтував свої вимоги наступним.

    25 жовтня 1997 року у виконкомі Першотравневої сільської ради Комінтернівського району Одеської області він зареєстрував шлюб з відповідачкою, актовий запис №26.

    Шлюб для  сторін є першим.

    Від  шлюбних відносин вони  мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що останній час подружнього життя між подружжям відсутнє взаємопорозуміння, часто виникали скандали, сварки в зв'язку з різними поглядами на життя, зберегти стосунки так і не змогли  і це призвело до того, що він втратив почуття поваги та любові до відповідачки і на протязі останнього року не підтримують шлюбні відносини.

    В теперішній час примирення між ними неможливе, тому він просить розірвати шлюб. За розірвання шлюбу в органах РАЦС буде платити сам та просить суд щоб дитину залишили проживати  з відповідачкою.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, не заперечує проти задоволення позовних вимог та пояснила суду, що з позивачем вони не підтримують сімейні стосунки протягом року. Після розірвання шлюбу місце проживання дитини просить визначити із нею.

Після розірвання шлюбу бажає мати прізвище «ОСОБА_2».

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

    Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу  не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    В судовому засіданні встановлено, що сторони не підтримують шлюбні відносини протягом року і з тих пір  проживають окремо, на примирення не згодні.

    За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

    На підставі ст. 104, 105, 110 СК України, керуючись ст. 15,30,62,202,203,209 ЦПК України, суд

Вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 25 жовтня 1997 року у виконкомі Першотравневої сільської ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис №26.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,  залишити проживати з матір’ю – ОСОБА_2, позивачкою по справі.

Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище «ОСОБА_2».

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита відповідачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя          підпис

КОПІЯ  ВІРНА.

Суддя: