2-2668/2010р .

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

             01 листопада 2010 року            Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

 судді Рудніцького В.А.

     при секретарі  Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

            Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу .

    В судовому засіданні позивач обґрунтував свої вимоги наступним.

    11 червня 1994 року у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції він зареєстрував шлюб з відповідачкою, актовий запис №487.

    Шлюб для  сторін є першим.

    Від  шлюбних відносин дітей не мають.

    Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що останній час подружнього життя між подружжям відсутнє взаємопорозуміння, часто виникали скандали, сварки в зв'язку з різними поглядами на життя, зберегти стосунки так і не змогли  і це призвело до того, що він втратив почуття поваги та любові до відповідачки і з 2000 року припинили шлюбні відносини та  проживають окремо.    

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому він просить розірвати шлюб. За розірвання шлюбу в органах РАЦС буде платити сам.

    Відповідачка в судове засідання не з’явилась, причину не явки суду не повідомила, хоча про день та час слухання справи була повідомлена своєчасно за останнім відомим місцем проживання.

    Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

    Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу  не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

    В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з 2000 року і з тих пір шлюбні відносини не підтримують,   проживають окремо, на примирення не згоден.

    За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

    На підставі ст. 104, 105, 110 СК України, керуючись ст. 15,30,62,202,203,209 ЦПК України, суд

Вирішив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 11 червня 1994 року у Київському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №487.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище «ОСОБА_2».

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита відповідачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя          підпис

КОПІЯ  ВІРНА.

Суддя: