Справа № 2-2551/2010р .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ         УКРАЇНИ

20 жовтня 2010 року        Комінтернівський районний суд Одеської області в складі:

 судді Рудніцького В.А.

 при секретарі  Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Комінтернівське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивач звернувся  до суду з позовом про розірвання шлюбу 25 серпня 2010 року.

    В судовому засіданні в обгрунтування позовної вимоги позивач послався на наступне.

21 червня 1980 року у виконкомі Кремидівської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області він зареєстрував шлюб з відповідачкою, актовий запис №12.

Шлюб для  сторін є першим.

Від  шлюбних відносин дітей не мають.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що в останній час подружнього життя між сторонами відсутнє взаєморозуміння, в зв’язку з різними  погляди на життя у них  постійно виникали скандали та сварки по різним питанням і це призвело до того, що він втратив почуття поваги та любові до відповідачки. З 1991 року сторони припинили підтримувати подружні відносини, вести спільне домашнє господарство, проживають окремо.

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому він просить розірвати шлюб. Витрати  за розірвання шлюбу в органах РАЦС позивач просить покласти на нього.

Відповідачка в судове засідання не з’явилась, причину неявки суду не повідомила, хоча про час та місце слухання справи буда повідомлена своєчасно, про що у справі є розписка про отримання нею телеграми.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу  не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з 1991 року і з тих пір проживають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110, ч.2 ст.112 СК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 202, 203, 209, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 21 червня 1980 року у виконкомі Кремидівської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області, актовий запис №12.

Після розірвання шлюбу відповідачці залишити прізвище «ОСОБА_2».

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на позивача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита відповідачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення.

Суддя:               підпис

            КОПІЯ  ВІРНА.

Суддя: