Справа № 2-а-168/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 грудня 2010 року м. Перечин
Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого-судді Ганька І.І.,
при секретарі – Данилевич Н.І.,
з участю позивача – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ужгородського ОВ ДПС ВДАІ прапорщика міліції Тоненчука Андрія Миколайовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО1 № 029403 від 07 листопада 2010 року, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 07 листопада 2010 року о 06.16 год. він, керуючи автомобілем марки «Ауді», рухався по автомобільній дорозі поблизу м. Ужгород зі швидкістю 75 км/год. В цей час його зупинив інспектор ДПС ДАІ, який пред»явив для огляду інформаційне табло приладу «Радіс», на якому було відображено швидкість 90 кмгод (дана швидкість не належить його автомобілю), і забравши при цьому його посвідчення водія і технічний паспорт на автомобіль склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову відносно нього по справі про адміністративне правопорушення, якою наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 260,00 грн. Вважає дану постанову незаконною, оскільки відомостей про проходження відповідачем навчання по роботі з приладом не було пред»явлено, відповідно покази такого вимірювання згідно Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не можуть бути взяті до увги при складанні протоколу. Крім цього, в складеному протоколі відсутні жодні фото або відео матеріали фіксації, які б підтверджували вчинення ним порушення, відсутні покази свідків. Також відповідач при винесенні постанови по справі діяв з перевищенням своїх посадових повноважень, так як при виявленні порушень ПДР, працівником ДАІ складаються протоколи про адміністративні правопорушення, які після закінчення зміни здаються командирові підрозділу ДПС, а тому просить позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст. 128 КАС України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з таких підстав.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У судовому засіданні встановлено, що 07 листопада 2010 року інспектором ДПС Ужгородського ОВ ДПС ВДАІ прапорщиком міліції Тоненчуком А.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АО1 № 025948, згідно якого ОСОБА_1 07 листопада 2010 року в 06.16 год. керуючи автомобілем марки «Ауді», д/н НОМЕР_1, в м. Ужгород по вул. Об»їздній, перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 30 кмгод, а саме рухався зі швидкістю 90 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Радіс» № 2112 (а. с. 6).
Також встановлено, що 07 листопада 2010 року інспектором ДПС Ужгородського ОВ ДПС ВДАІ прапорщиком міліції Тоненчуком А.М. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АО1 № 029403, згідно якої притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. (а. с. 5).
Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Однак даних вимог закону відповідачем дотримано не було.
Крім цього, при винесенні постанови суб’єктом владних повноважень інспектором ДПС Ужгородського ОВ ДПС в ДАІ прапорщиком міліції Тоненчуком А.М. вчинено низку порушень вимог ст. 280 КУпАП, а саме не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу тощо.
Відповідно до ст. 11 Закону України ?ро міліцію” передбачено право працівника міліції використовувати передбачені нормативно-правовими актами технічні засоби, в тому числі засоби фото- і відео спостереження, для виявлення та фіксування порушень правил дорожнього руху, а у випадках, передбачених законом, тимчасово затримувати і доставляти на спеціальні майданчики чи стоянки для зберігання транспортні засоби, експлуатація яких не допускається або забороняється законом.
Порядок застосування спеціальних контрольно-вимірювальних приладів визначається Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 27 березня 2009 року за № 111, відповідно до якої технічні засоби для визначення швидкості руху, фіксації порушень правил, норм та стандартів у сфері безпеки дорожнього руху, прилади для виявлення підробок у документах застосовуються згідно з інструкціями та методичними рекомендаціями про порядок їх використання (п. 20.1); працівники підрозділів ДПС, яким видані технічні засоби та прилади, персонально відповідають за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування технічних засобів та приладів, які не сертифіковані, не сертифіковані в Україні та які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув, а також передавати такі прилади для користування безпосередньо на маршруті патрулювання без здійснення контролю командиром підрозділу результатів роботи приладу за зміну (п. 20.2); на кожний технічний засіб чи прилад, який використовується підрозділом ДПС, заводиться окремий журнал обліку використання технічних приладів та технічних засобів. Він заповнюється командиром підрозділу ДПС, що видав прилад досвідченому підлеглому працівнику в справному стані (п. 20.4); керівництвом підрозділу ДПС щозміни проводиться звірка інформації електронного носія спеціального технічного засобу вимірювання швидкості руху з фактичною кількістю складених протоколів та постанов по справі про адміністративне правопорушення за перевищення встановленої швидкості руху (п.20.5).
Також, у відповідності до ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів надано не було.
Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.1,2,3,17,18,70,71, 86, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 222, 251, 258, 288 КУпАП, ст.11 Закону України ?ро міліцію”, Розпорядженням МВС України N 466 від 21.05.2009 року, ст.ст. 10-15 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС 27 березня 2009 року за № 111, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО1 № 029403 від 07 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС Ужгородського ОВ ДПС ВДАІ прапорщиком міліції Тоненчуком А.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити .
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ганько І.І.
- Номер: 2-а-168/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-168/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Ганько Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 23.09.2015
- Дата етапу: 23.09.2015
- Номер:
- Опис: визнання недійсним посвідчення інваліда
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-168/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Ганько Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.06.2010
- Дата етапу: 03.06.2010
- Номер:
- Опис: зобов'язання надати статус інваліда війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-168/10
- Суд: Таращанський районний суд Київської області
- Суддя: Ганько Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.02.2010
- Дата етапу: 02.02.2010
- Номер: 2-а-168/10
- Опис: про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни"
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-168/10
- Суд: Жовківський районний суд Львівської області
- Суддя: Ганько Іван Іванович
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.04.2009
- Дата етапу: 21.10.2010