№2-822/10

                           РІШЕННЯ

                     іменем України

01 грудня 2010 року                                                       м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Овдієнка В.В.

з участю:     секретаря Зубенко Л.С.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми,

встановив:

23.03.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення суми 15900 грн., а саме: подвійної суми завдатку в розмірі 7200 грн. та 1500 грн. витрат, пов’язаних з розглядом справи.

08.07.2010 року ОСОБА_1 подала уточнену позовну заяву, в якій просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 аванс в сумі еквівалентній 900 доларам США, що складає 7119 грн., пеню в розмірі 2211 грн. 40 коп., судовий збір в розмірі 160 грн. та інші витрати пов’язані з поданням позовної заяви в розмірі 509 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що домовилася з відповідачкою ОСОБА_3 про укладення договору купівлі-продажу частки будинку, що належить відповідачці, розташованого в АДРЕСА_1, за суму, еквівалентну 24000 доларів США, що складає 192000 грн. На підтвердження зобов’язання і в забезпечення виконання договору купівлі-продажу, який повинен був укластися до 08.03.2008 року, вона видала ОСОБА_3 завдаток в розмірі 7200 грн. (еквівалент 7200 грн.) в рахунок належних з неї грошей за частку будинку, про що була складена розписка.

З вини відповідачки правочин не відбувся. На її питання відповідачка відповідала, що треба почекати, оскільки вона оформлює документи. Потім в цій частині будинку почали проживати сторонні особи. Відповідачка пояснила, що тимчасово проживають квартиранти. Коли будуть готові документи, вона їм повідомить про дату угоди.

Нещодавно вона дізналася, що відповідачка, не повідомивши їх, уклала договір дарування з ОСОБА_6 від 17.10.2008 року.  

На її прохання повернути завдаток в розмірі 7200 грн. відповідачка відмовила, мотивуючи відсутністю грошей.

Оскільки між ними не було укладено договір завдатку в установленій формі, то вважала, що сума, яка передана нею відповідачці є авансом і повинна бути їй повернута.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивачки ОСОБА_2 підтримали позов в частині вимоги про стягнення авансу в розмірі 7119 грн., що є еквівалентом 900 доларів США на день пред’явлення уточненого позову, та про відшкодування понесених судових витрат. Вимогу про стягнення пені в сумі 2211,40 грн. не підтримали, мотивуючи відсутністю доказів.

Відповідачка ОСОБА_3 позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Разом тим, відповідачка підтвердила, що дійсно отримала від ОСОБА_1 900 доларів США в рахунок майбутнього купівлі-продажу належної їй частки будинку. Однак, ОСОБА_1 відмовилася купити належну їй частку будинку посилаючись на відсутність коштів, тому вона розпорядилася своєю часткою будинку на власний розсуд. Вона згодна з тим, що отримана нею сума є авансом, однак не має можливості його повернути. Крім того, на її думку, ця сума підлягає поверненню в українській валюті за курсом, який існував на час отримання нею авансу.

Вислухавши учасників судового розгляду, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

З копії заяви ОСОБА_3, посвідченої приватним нотаріусом Олійник Л.М. 05.04.2008 року, реєстр №1798, копії заяви ОСОБА_1, посвідченої приватним нотаріусом Олійник Л.М. 17.04.2008 року, реєстр №2009, вбачається, що ОСОБА_3 виявляла намір продати належні їй 3/20 частки домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1, про що повідомила співвласників, а ОСОБА_1, яка є співвласницею цього домоволодіння висловила свою згоду на придбання частки домоволодіння. (а. с. 6, 7).

05.02.2008 року та 26.02.2008 року ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 відповідно 300 та 600 доларів США як частину суми від купівлі частини будинку по АДРЕСА_1, про що були складені розписки (а. с. 4, 5, 41, 42).

У відповідністю з ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Сторонами визнані і не підлягають доказуванню ті обставини, що ОСОБА_1 передала ОСОБА_3 аванс в сумі 900 доларів США в рахунок суми, що підлягала сплаті за договором купівлі-продажу частки будинку, який між сторонами не був укладений і не може бути укладений в майбутньому, оскільки ОСОБА_3 здійснила відчуження своєї частки домоволодіння шляхом укладення договору дарування.

Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Сума авансу підлягає поверненю у повному обсязі незалежно від причин неукладення правочину.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 533 ЦК України, грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов’язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

    Оскільки зобо’язання повернути аванс повинно бути виконано відповідачкою в грошовій одиниці України – гривні, а розмір авансу був визначений у валюті США – доларі, то вимога про стягнення авансу в сумі, еквівалентній 900 доларам США є обґрунтованою.

    Представник позивача ОСОБА_2 зазначила, що сума авансу була визначена за офіційним курсом станом на день пред’явлення уточненого позову 08.07.2010 року.  

    За офійційним курсом валют НБУ станом на 08.07.2010 року 100 доларів США дорівнювали 790,72 грн.

    За таким курсом сума еквівалентна 900 доларам США дорівнює 7116 грн. 48 коп.

    Виходячи з цього, вимога про стягнення авансу підлягає частковому задоволенню на суму 7116 грн. 48 коп.

    Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідачки на користь позивачки належить стягнути підтверджені нею судові витрати: судовий збір в розмірі 71 грн. 16 коп., що складає 1% від задоволеної частки позову про стягнення авансу, та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 524, 533, 570 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, ч. 1 ст. 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7116 (сім тисяч сто шістнадцять) грн. 48 коп. в рахунок повернення авансу; 71 (сімдесят одну) грн. 16 коп. витрат по сплаті судового збору, 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього 7307 (сім тисяч триста сім) грн. 64 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Зміївський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: