Справа 2-13817/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 грудня 2010 року Єнакіївський міський суд Донецької області
у складі головуючого судді Ференчук О.В.
при секретарі Кобилкіної К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Єнакієве цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве про відшкодування моральної шкоди, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що він працював на різних посадах підприємств вугільної промисловості у шкідливих умовах праці на підземних роботах. Під час виконання своїх трудових обов’язків на ВАТ „Шахта ім. 60-річчя Великої жовтневої соціалістичної революції” ДП ДХК „Жовтеньвугілля” з ним трапився нещасний випадок, було травмовано голову. 24 вересня 2002 року МСЕК вперше встановлено 40% втрати професійної працездатності по травмі.
У зв`язку з наявною травмою він вимушений регулярно звертатися за медичною допомогою до лікувальних установ, постійно приймає ліки, переживає фізичну біль та страждання, відчуває діскомфорт, його не покидає відчуття власної неповноцінності, був порушений його звичний устрій життя, переживає моральні страждання, оскільки не може вести повноцінне життя и вимагає від нього надання додаткових зусиль для організації життя, йому важко утримувати сім`ю. Просить стягнути на його користь страхову виплату на відшкодування моральної шкоди, заподіяної травмою, яка потягла втрату працездатності, у сумі 25000 грн.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача – виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань позов не визнала, вважає, що для призначення виплати за моральну шкоду потрібен спеціальний висновок МСЄК про заподіяння такої шкоди, якого у позивача не має. Також пояснив, що позивач не надав доказів понесених моральних страждань. Крім того, в обгрунтування своїх заперечень посилається на Закон України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, згідно якого дію абз. 4 ст. 1 (в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту “е” п. 1 ч.1 ст. 21, ч. 3 ст. 28 та ч. 3 ст. 34 Закону зупинено з метою приведення окремих норм у відповідність з цим законом.
Суд, вислухавши позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач тривалий час з 17 вересня 1992 року і по 11 лютого 2002 року працював на підприємстві вугільної промисловості – ВАТ „Шахта ім. 60-річчя Великої жовтневої соціалістичної революції” ДП ДХК „Жовтеньвугілля”, де 6 червня 2002 року з ним трапився нещасний випадок під час виконання трудових обов’язків і його було травмовано. МСЄК від 24 вересня 2002 року позивачу встановлено вперше 40% втрати професійної працездатності і були призначені страхові виплати, які сплачує відповідач.
Право позивача на відшкодування моральної шкоди закріплено у ст. 34 Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов`язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди. Зазначена норма закону не містить будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.
Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік від 20 грудня 2005 року № 3235 –1У зупинено на 2006 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей, підпункту “е” пункту 1 частини 1 ст.21, ч.3 ст. 28 та ч.3 ст.34 Закону, а також згідно п. 22 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-У, який набрав чинності з 1 січня 2007 року, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзацу 4 ст. 1 в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку, підпункту “е” п.1 частини 21, ч.3 ст.34.
Таким чином, право на відшкодування моральної шкоди виникло у позивача ще до набрання чинності як Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” так і Законом України “Про державний бюджет на 2007 рік”
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Також відповідно до ч.1, 2 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Норми Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” передбачали відшкодування моральної шкоди застрахованим особам як страхову виплату, тому покладання на відділення Фонду обов`язку по сплаті такої страхової виплати не є цивільною відповідальністю зазначеного органу.
Суд не може погодитися з посиланням представника відповідача - виконавчої дирекції Єнакіївського відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на те, що, позивачеві необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що ст. 44 Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік” відшкодування Фондом моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей припиняється з 1 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.
Норми Закону № 1105-Х 1У є спеціальними і стосуються прав застрахованих осіб, якими є працівники, оскільки законом передбачено, що укладаючи угоду про обов`язкове страхування від нещасного випадку страховик (Фонд) тим самим бере на себе зобов`язання надати застрахованим особам всі передбачені ст.21 Закону соціальні послуги та виплати. До страхових виплат належить, зокрема, грошова сума, яка виплачується застрахованому за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому. Відповідно до вимог Закону моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, які він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, що спричиняє порушення особистих немайнових прав потерпілого – право на життя, на охорону здоров`я, тощо.
Таким чином, внаслідок отриманої травми ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, порушенні його нормальних життєвих зв`язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
З урахуванням ступеня втрати працездатності – 40%, конкретних обставин справи, а також виходячи з принципу розумності і зваженості, розмір відшкодування шкоди має бути встановлений в сумі 12000 грн.
Керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 214, 215 ЦПК України, ст. 9 Закону України “Про охорону праці”, ст. ст. 21, 28, 34 Закону України “Про загальнообов`язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Єнакієве на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 12000 (дванадцять тисяч) грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Єнакіївській міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Ференчук О.В.