АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-7346/2010
Категорія 48 Головуючий по 1 інстанції
Смоляр О.А.
Доповідач в апеляційній
інстанції Ювшин В.І.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2010 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі
головуючого: Ювшина В.І.
суддів: Сіренка Ю.В., Скіця М.І.
при секретарі Петренко С.П.
позивача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_4 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та її, посилаючись на те, що шлюб з відповідачем розірвано. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення залишився проживати з позивачкою та перебуває на її утриманні. ОСОБА_3 вказує, що відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, тому просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання сина та аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього ОСОБА_6 в розмірі 15 % від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 14.07.2010 року і до досягнення дитиною повноліття та стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 10 % від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 14.07.2010 року і до досягнення неповнолітнім ОСОБА_6 трьохрічного віку.
Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір на користь держави в сумі 51 грн. та 120 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 – ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3, вважаючи що рішення суду першої інстанції не відповідає обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права .
Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів переходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 2 Постанови від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини, яка перебуває в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно в розмірі 15% та 10%, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про стягнення аліментів в зазначених розмірах, так як він являється батьком дитини, а мати їх спільної дитини знаходиться в декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції керувався тим, що згідно зі ст. 180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а відповідно до ст. 84 СК дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини, до досягнення дитиною трьох років, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ст. 181 СК способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
Частиною 2 ст. 18 СК передбачено, що суд застосовує ті способи захисту прав або інтересів учасників сімейних відносин, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини та позивачки, як убачається з матеріалів справи, між сторонами у справі немає, а тому позивачка має право на судовий захист.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу. Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд, разом з тим, відповідно до ст.ст. 84 та 182 СК України вірно ураховував матеріальне положення платника аліментів і зробив висновок про те, що відповідач є працездатною особою і спроможний платити аліменти як на утримання сина так і дружини в розмірах, визначених судом.
Доводи апелянта про те, що він не спроможний сплачувати аліменти в розмірах, визначених судом, є безпідставними, так як позивачка з дитиною не має інших доходів. Передбачені законами України соціальні виплати при народженні дитини та по догляду за дитиною виплачуються не регулярно та не в повному обсязі, позивачка не працює, так як дитина потребує догляду до досягнення нею трьох років. Крім того, позивачка хоч і не являється інвалідом, але також сплачує комунальні послуги за користування електроенергією та газом, щоденно має потребу в харчуванні та інших витратах.
Мати відповідача ОСОБА_7 отримує пенсію, крім того вона має дочку, яка також в силу закону зобов’язана надавати допомогу на утримання своїх пристарілих батьків.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять підстав, визначених в ст. 309 ЦПК України, для зміни чи скасування правильного рішення.
Керуючись ст. ст. 301, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_4 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2010 року, - відхилити, а рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржено до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з дня її проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя В.І. Ювшин