Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 2а-1160/2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 грудня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого – судді Кравець С.В.
за участю: секретаря Кульчицької І.М.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави Ісаєва Олександра Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
в с т а н о в и в :
у жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що постановою від 06.10.2010р. його притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн. за те, що він цього числа під час руху автомобілем по вул. Головка проїхав перехрестя з вул. Червоноармійською на заборонений сигнал світлофора. Вважає постанову незаконною з тих підстав, що вказаного правопорушення не вчиняв, так як проїхав саме на зелений сигнал світлофора, хоча інспектор звинуватив у проїзді саме на червоний сигнал. Його намагання захистити якимось чином свої права інспектором були проігноровані. У зв’язку з наведеним позивач просить постанову від 06.10.2010р. скасувати, а провадження у справі закрити.
Відповідач направив заперечення в якому просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що 06.10.2010р. під час несення ним служби близько 16 год. поблизу перехрестя вулиць Половка –Червонофлотська в м. Полтава було виявлено, що водій автомобіля ВАЗ-21013 ДНЗ НОМЕР_1 проїхав вказане перехрестя на заборонений сигнал світлофора. Після зупинки автомобіля, водій був запрошений до патрульного автомобіля де було складено протокол про адміністративне правопорушення, до якого внесено прізвище свідка, ОСОБА_1 були роз’яснені права та він був ознайомлений зі змістом протоколу. Останній виклав пояснення, після чого, ним, відповідачем, винесено постанову та з урахуванням обставин справи на правопорушника накладено мінімальне стягнення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав просить їх задоволити, відповідач в судове засідання не з’явився направив заяву з проханням справу слухати без його участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного висновку.
Судом установлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 213981 від 06.10.2010р. винесеною інспектором ДПС взводу ДПС ОСОБА_1, ОСОБА_1 піддано стягненню у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 06.10.2010р. о 16.10 год., керував автомобілем ВАЗ-21013 державний номер НОМЕР_1 по вул. Половка в м. Полтава, і проїхав перехрестя з вул. Червонофлотською на заборонений сигнал світлофора ( а.с. 4 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України – в адміністративних справа про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: в т.ч. знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
З протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 ознайомлено з правами передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, він ознайомлений зі змістом протоколу, надав пояснення про те, що не згоден з вимогами працівника ДПС, при цьому будь-яких клопотань не заявляв.
Таким чином, суд вважає, що доводи позивача про ігнорування інспектором його прав є надуманими та безпідставними.
Щодо доводів позивача про відсутність в його діях складу вказаного правопорушення, суд зазначає наступне.
Так, у протоколі про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів вказано, що ОСОБА_1 порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху, оскільки проїхав перехрестя з вул. Червонофлотською на заборонений сигнал світлофора червоний.
Підпунктом «е» пункту 8.7.3 Правил дорожнього руху визначено, що червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Позивач, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення зазначив, що не згоден з вимогами працівника ДПС, разом з тим, будь-яких пояснень та доказів на підтвердження своїх заперечень не навів та не надав, як і не вказав можливих свідків.
Статтею 251 КУпАП визначені докази в справі про адміністративне правопорушення на основі яких відповідна посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини.
Разом з тим, в матеріалах адміністративної справи міститься письмове пояснення ОСОБА_3, який вказаний свідком у протоколі про адміністративне правопорушення, зі змісту якого вбачається, що він був очевидцем того, як автомобіль ВАЗ-2101 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 проїхав перехрестя Половка-Червонофлотська на заборонений сигнал світлофора ( а.с. 30 ).
Таким чином, суд вважає, що досліджені вище докази, які є узгодженими між собою та не викликають у суду будь-яких сумнівів, свідчать про порушенням ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та про наявність в його діях складу правопорушення передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП.
З урахуванням обставин справи, суд вважає, що дії інспектора ДПС Полтавської роти ДПС Ісаєва О.В. пов’язані з притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є правомірними та такими, що не суперечать вимогам діючого законодавства, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ВІ № 213981 від 06.10.2010р. є законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 6-14, 17, 71, 94, 159-163, 167, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. ст. 122, 251, 268 КУпАП, п. 8.7.3 Правил дорожнього руху, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Полтави Ісаєва Олександра Васильовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення – відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: ( підпис )
Копія вірна:
Суддя Машівського районного суду С.В. Кравець