Справа № 22-ц-30586/2010р. Головуючий 1-ї інстанції:
Категорія: договірне Божко В.В.
Доповідач: Черкасов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2010 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого-судді – Кукліної Н.О.,
суддів – Шевченко Н.Ф., Черкасова В.В.,
при секретарі – Каплоух Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
на рішення Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2010 року
по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного Товариства «Мегабанк» про визнання кредитного договору недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
21 квітня 2010 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного Акціонерного Товариства(далі ПАТ) «Мегабанк» про визнання недійсними:
- кредитного договору № 58П/2088-А, укладеного 27.02.2008 р. між ВАТ
«Мегабанк» та ОСОБА_2;
• - договору поруки № 67-531-П, укладеного 27.02.2008 р. між ОСОБА_5 та ВАТ «Мегабанк»;
• - договору поруки № 67-532-П, укладеного 27.02.2008 р. між ОСОБА_4 та ВАТ «Мегабанк».
В обгрунтування своїх вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 посилаються на те, що зазначені договори укладені з порушенням з боку відповідача споживацьких, конституційних та цивільних прав, використовуючи нечесну підприємницьку практику з метою ввести їх в оману. Укладання зазначених договорів здійснювалось в максимально обмежені та свідомо скорочені відповідачем строками. Перед укладанням кредитного договору їм не було повідомлено у письмовій формі про умови кредитування, не було запропоновано попередньо ознайомитись зі змістом договорів. Під час укладання договору співробітники банку не надали часу на детальне ознайомлення з умовами кредитного договору та іншими документами. При цьому запевнили, що турбуватися немає підстав, оскільки Банк є серйозною структурою
Представник відповідача - ПАТ «Мегабанк» проти позову заперечувала, посилаючись на те, що твердження позивачів не відповідають дійсності. Перед укладанням договору представник банку надав в письмовій формі для ознайомлення інформаційний лист про умови кредитування, а також розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки. Крім того, кредитний договір вже розірваний рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.02.2009 р. Зазначене рішення набуло чинності.
Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2010 року у задоволені позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі просили рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким їх позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що договір між сторонами відповідач порушив умови виконання договору кредиту, укладеного ними з позивачем, тобто відповідач порушив умови грошового зобов'язання, яке у відповідності до діючого законодавства повинно бути виконано в гривнях.
Такі висновки колегія суддів вважає правильними і зробленими у відповідності із зібраними по справі доказами.
У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Судом встановлено, підтверджено наявними доказами та не заперечується сторонами, що 27.02.2008 р. між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 був укладений Кредитний договір № 58П/2008-А (зануїтетними платежами). Згідно з п. 1.1. зазначеного договору, банк надав відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 20 000 грн. на строк до 26.02.2010 р., виходячи із 36 % річних.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 03.02.2009 р., достроково розірваний кредитний договір, укладений між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2 Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно заборгованість за кредитним договором (а.с. 27-28).
Ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської Області від 14.05.2009 р. рішення від 03.02.2009 р. залишено без змін (а.с. 29).
Рішення набрали законної чинності.
В ідповідно до ч. З ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судами судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином судом першої інстанції при ухвалені рішення встановлено зобовязаність ОСОБА_2 перед відповідачем по виконанню кредитного договору, який ні він його поручителі належним чином не виконали у встановлені строки цим договором.
Крім того у вищевказаному рішенні зазначеного, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорювали укладання кредитного договору, заперечували проти позову лише з підстав неможливості сплачувати заборгованість, в звязку з тяжким матеріальним становищем.
Доводи позивачів стосовно посилання на Закон України «Про захист прав споживачів» є не обгрунтованими, оскільки правовідносини між сторонами виникли з кредитного договору від 27.02.2008 року між ВАТ «Мегабанк» та ОСОБА_2, який був підставою для укладення відповідних договорів поруки від 27.02.2008 р. між ОСОБА_5 та ВАТ «Мегабанк»; 27.02.2008 р. між ОСОБА_4 та ВАТ «Мегабанк», які не регулюються вищевказаним законом, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів, т.я. позивачами беззаперечних доказів на підтвердження своїх вимог щодо неправомірності укладення самого договору кредиту та договорів поруки відповідно до вимог ст.60 ЦПК України не надано.
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими та не дають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.303 304,п.1ч.1ст.307,п.1ч.1 ст.312,ст.ст.313,314,315,317,319,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Київського районного суду м.Харкова від 15 жовтня 2010 року – залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого касаційного спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:
Судді: