Справа № 2а – 6852/10

                                      ПОСТАНОВА

                                          ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

"19” травня 2010 року                                              Коростенський міськрайонний суд    

                                                                                                              Житомирської області

в складі: головуючого судді                          Лешко С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні у приміщенні суду в м.Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»  -

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів в якому зазначив, що він є інвалідом війни 1-ої групи. Відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня він повинен отримувати одноразову допомогу у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте, допомога, яку він отримує виплачується у меншому розмірі ніж визначено законом у зв’язку з чим просив визнати  неправомірними дії відповідача та стягнути на його користь недоплачену допомогу за 2009 рік в сумі 5190 гривень.

    ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав заяву де просить розглянути справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

        Представник Житомирського обласного центру по нарахуванню та виплаті соціальних виплат в судове засідання не з’явився надав письмове заперечення, де зазначає, що позовні вимоги не визнає та просить розгляд справи проводити у його відсутність.

        Представник Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

        За таких обставин суд розглянув справу у письмовому провадженні на підставі поданих доказів.

        Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

        Судом встановлено, що позивач є інвалідом війни 1-ої групи, що стверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 27.02.2009 року.

        Згідно ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни 1-ої групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

    Згідно довідки Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат слідує, що одноразова виплата ОСОБА_1 до дня Перемоги у 2009 році була виплачена у розмірі 540грн.

    Як вбачається з письмового заперечення Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат №02/781 від 13.05.2010 року, виплата даної разової грошової допомоги до 5 травня, позивачу була проведена  з урахуванням обмежень, встановлених Законами України «Про державний бюджет України  на 2009 рік».

            Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (е неконституційними), ряд положень вищевказаного Закону, в тому числі і тих, якими визначався розмір вказаної допомоги.

        Дане рішення є чинним з моменту його винесення і має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

        Таким чином, враховуючи принципи верховенства права, які закріплені  ст.ст.8, 22 Конституції України, отримання позивачем допомоги у меншому розмірі ніж визначено ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є порушенням його законних прав. Недостатність фінансування, на що посилається в своїх запереченнях відповідач,  не може братись до уваги, якщо існує спеціальний закон, який надає особі певні права.

        Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

        З врахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, який з 06.11.2009 року становив – 573  гривень,  на користь позивача підлягає стягненню (573грн. х 10)  -  540грн. = 5190 гривень.

        Відповідно до ст.17-1 виплати щорічної разової допомоги до 5 травня  здійснюють органи праці та соціального захисту населення, у зв’язку з чим сума недоотриманої допомоги підлягає стягненню з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації. При цьому вимоги до Житомирського обласного центру по нарахуванню та виплаті соціальних виплат є безпідставними, оскільки вказаний центр є структурним підрозділом і не являється розпорядником відповідних коштів.

        За таких обставин вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.        

        На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 11, 12,  99, 122 ч.3, 158-163 КАС України, ст.ст.8, 22 Конституції України, ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»,  Законом України «Про Державний бюджет  України на 2005 рік «, Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, суд -

п о с т а н о в и в :

        Позов задовольнити частково.

        Визнати дії Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації – неправомірними.

Стягнути з Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1  – 5190   (п’ять тисяч сто дев’яносто)  гривень – недоотриманої у 2009 році разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

        В решті позовних вимог до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат – відмовити, за безпідставністю.

Звільнити сторони від сплати судового збору.    

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня складання постанови.

Суддя: