№ 2-а-243

                                2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 грудня 2010 року                        Запорізький районний суд Запорізької області

у  складі: головуючого судді –         Яркіної С.В.

при секретарі                                         Соколовській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти ДПС взводу ДАІ м. Запоріжжя сержанта міліції Вули Сергія Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти ДПС взводу ДАІ м. Запоріжжя сержанта міліції Вули Сергія Петровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому зазначив, що постановою серія АР№210693 від 25.08.2010 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.

Позивач вважає зазначену постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП та винесену з перевищенням компетенції суб’єкта владних повноважень, у зв’язку з чим був вимушений звернутись до суду із зазначеним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги, суду пояснив, що він вважає постанову незаконною та такою що підлягає скасуванню з наступних підстав. Він 25.08.2010 року керував автомобілем „БМВ”, д/н НОМЕР_1, рухаючись по бул. Вінтера в напрямку вул. Гребельної в м. Запоріжжі був зупинений співробітником ДАІ за те, що він начебто здійснив обгін транспортного засобу більше ніж за 50 метрів до пішохідного переходу. На його заперечення щодо того, що він не порушував правила ПДР інспектор ніяк не відреагував і склав протокол та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Окрім того, разом з позивачем у його автомобілі знаходився свідок, який бачив момент обгону і міг підтвердити, те, що він не порушував правила ПДР, однак інспектор відмовився його зазначити в протоколі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, на неодноразові виклики та запити суду не надав ані протоколу ані постанови про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 ані своїх пояснень або заперечень проти позову, про день і час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, долучені до матеріалів справи.

Суд, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, копію якої надав позивач від 25.08.2010 року серія АР № 210693 ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він 25.08.2010 року о 11 годині 40 хвилин керуючи автомобілем „БМВ”, д/н НОМЕР_1 м. Запоріжжі по бул. Вінтера здійснив обгін ближче ніж за 50 метрів до пішохідного переходу, чим порушив ч. 2 ст. 122 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач не надав суду жодного доказу, про те, що позивачем дійсно порушене правило дорожнього руху, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Всупереч цього, відповідачем жодного доказу порушення ОСОБА_1 ПДР України, на підставі чого на нього було накладене адміністративне стягнення в розмірі 430 грн. надано не було. При цьому позивач ще при складенні протоколу та винесенні постанови зазначав, що не погоджується із інкримінованим йому правопорушенням, про що власноруч і написав в протоколі.

Окрім того, опитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3, який був присутній на момент складання постанови у відношенні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно ОСОБА_1 не порушувались правила дорожнього руху, а саме, обгін транспортного засобу був здійснений ОСОБА_1 більше ніж за 100 метрів до пішохідного переходу.

Отже, проаналізувавши матеріали адміністративної справи, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, постанова по справі про адміністративне правопорушення  серія АР № 210693 від 25.08.2010 року, винесена інспектором роти ДПС взводу ДАІ м. Запоріжжя сержантом міліції Вулою Сергієм Петровичем підлягає скасуванню, а справа відносно ОСОБА_1 – закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 247, 288, 293 КУпАП, ст.ст. 2,4,9,11,71,86, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

    Скасувати постанову АР № 210693 від 25.08.2010 року, винесену інспектором роти ДПС взводу ДАІ м. Запоріжжя сержантом міліції Вулою Сергієм Петровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 2 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 430 грн.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя                                 С.В. Яркіна