У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«10» грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді      Собіни І.М.

суддів:       Василевича В.С.,      Ковалевича С.П.

при секретарі судових засідань    Міщук Л.А.  

з участю сторін та представників,                                                                      

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на рішення Млинівського районного суду від 12 листопада 2010 року в справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я,

в с т а н о в и л а:

    Рішенням Млинівського районного суду від 12 листопада 2010 року в задоволенні позову відмовлено за його безпідставністю.

    Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 подав на нього апеляційну скаргу, в якій вказує на його незаконність, ухвалення з неправильним застосуванням норм матеріального права та неповним з’ясуванням обставин справи.

    Вказує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення ніяким чином не обґрунтував відмову в задоволенні позову, чим порушив ч. ч. 1, 3 ст. 213 ЦПК України.

    Зазначає, що місцевий суд, в порушення ч. 4 ст. 212 ЦПК України, не надав оцінки жодному доказу, долученому ним до матеріалів справи.

    Вказує, що суд першої інстанції при ухваленні рішення невірно витлумачив ч. 1 ст. 1178 ЦК України, хоча відповідач під час розгляду справи визнав, що не здійснив належного нагляду за своїм сином.    

Просить скасувати рішення Млинівського районного суду від 12 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

В запереченнях на дану апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 вказує, що рішення Млинівського районного суду від 12 листопада 2010 року є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що суд першої інстанції, при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову, правомірно виходив з того, що відповідачі, як особи, які відповідають за шкоду, завдану малолітньою особою, звільняються від відповідальності відповідно до ст. 1178 ЦК України, оскільки завдана позивачу шкода не знаходиться у причинному зв’язку з діями чи бездіяльністю, що кваліфікуються як несумлінне здійснення виховання та нагляд або як їх ухилення від здійснення виховання та нагляду.

Зазначає, що її син ОСОБА_5 не передбачав і не міг передбачати, закидаючи блешню спінінга, яким травмував ОСОБА_3, що той підійде до нього ззаду на близьку відстань і, таким чином, може бути травмований. Дії її сина ОСОБА_5 не є наслідком неналежного виховання або ж нагляду з боку відповідачів за своїм сином.

Просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 відхилити, а рішення Млинівського районного суду від 12 листопада 2010 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази, доводи апелянта, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із Постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 3 листопада 2009 року старший дільничний інспектор міліції СДІМ Млинівського РВ УМВС України в Рівненській області ст. лейтенанта міліції Филинюка М.М. 9 вересня 2009 року близько 17 год. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителем АДРЕСА_2 та іншими дітьми знаходились на території пляжу смт. Млинів, де за допомогою спінінга ловили рибу. ОСОБА_3 знаходився позаду ОСОБА_7 і коли ОСОБА_7 закидав спінінг, то зачепив гачком за око ОСОБА_3, чим, відповідно до довідки Судово-медичної експертизи спричинив останньому тілесні ушкодження середньої тяжкості. Суб’єктом злочину, передбаченого ст.ст. 122, 128 КК України згідно ст. 22 КК України, є особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 16 років, а ОСОБА_7 під час події було тільки 12 років, а тому в його діях відсутній склад злочину. Тому, цією Постановою в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 було відмовлено в зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 122, 128 КК України (а. с. 4).

В судовому засіданні суду першої інстанції правомірно, відповідно до ст. 31 ЦК України, встановлено, що ОСОБА_3 і ОСОБА_7 є малолітніми особами, тобто фізичними особами, які не досягли 14 років.

Згідно із ч. 1 ст. 1178 ЦК України шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, - якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.

З матеріалів справи вбачається, що шкода, завдана ОСОБА_7 ОСОБА_3 є нещасним випадком, а не наслідком несумлінного здійснення або ухилення батьками ОСОБА_7 від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою - ОСОБА_7, тому, суд першої інстанції законно і обґрунтовано відмовив в задоволенні позову за його безпідставністю.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, і не спростовують правильності висновків суду наведених у рішенні.

Виходячи з наведеного, рішення місцевого суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 колегія судів не вбачає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 308, ст. 316, ст. 325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Млинівського районного суду від 12 листопада 2010 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання ним законної сили.

    Головуючий                                 Собіна І.М.

        Судді:                                                                      Василевич В.С.

                                                                                                     Ковалевич С.П.