УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
Іменем України
7 грудня 2010 року апеляційний суд Житомирської області в складі
суддів: Широкопояса Ю.В. - головуючого,
Крижанівського В.В. та Ткаченка В.Л.,
з участю: прокурора Селюченко І.І. та
засудженого ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 жовтня 2010 року, -
Справа № 11-843/2010 Головуючий у суді 1-ї інстанції Скобельський С.І.
Категорія: ст. 186 ч.2 КК України Доповідач Широкопояс Ю.В.
в с т а н о в и в:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, непрацюючого, неодруженого, судимого:
- 25.06.2003р. Коростенським міським судом за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;
- 10.12.2003р. тим же судом за ст. ст. 186 ч. 2, 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України на 4 роки позбавлення волі; постановою Богунського районного суду м. Житомира від 29 липня 2005 року невідбуте покарання замінено на обмеження волі; постановою Бердичівського міського суду від 20 грудня 2005 року невідбуте покарання замінено на виправні роботи на невідбутий строк 2 роки з утриманням 20% заробітку;
- 26 листопада 2007 року тим же судом за ст. ст. 185 ч. 2, 71 ч. 1, 72 КК України на 2 роки 2 місяці позбавлення волі; звільненого 13 квітня 2009 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 13 днів на підставі постанови Коростенського міського суду від 3 квітня 2009 року;
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, працюючого плиточником БМЕУ-4 Укрзалізниці, несудимого,
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, несудимого, та
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_4, непрацюючого, неодруженого, несудимого, -
за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі кожного.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням на 2 роки та зобов’язано їх періодично з’являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.
Згідно вироку, 26 листопада 2009 року близько 1 год. поряд військово-історичного комплексу «Скеля» поблизу ЗОШ №2 по вул. 1-го Травня, 2, в м. Коростені всі засуджені, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, відкрито викрали чуже майно – зимову куртку, гаманець із грошима, мобільний телефон та золоту каблучку – печатку потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 2379 грн., із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, що виразилося у нанесенні численних ударів руками та ногами по обличчю та тулубу ОСОБА_8 із спричиненням йому легких тілесних ушкоджень без короткочасного розладу здоров’я у вигляді саден на лобі та гомілці, синця на правому стегні.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить пом’якшити йому покарання із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України. Твердить також про свою непричетність до викрадення у потерпілого золотої печатки, телефону та грошей.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 в підтримання апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу, апеляційний суд визнає апеляцію необґрунтованою з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні грабежу підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, наведеними у вироку показаннями потерпілого ОСОБА_8 на досудовому слідстві, зізнавальними показаннями інших засуджених на досудовому слідстві, в тому числі при відтворенні обстановки та обставин події та на очних ставках з ОСОБА_3, а також у судовому засіданні про те, що ОСОБА_3 приймав активну участь у пограбуванні потерпілого – бив його ногою у спину, по тулубу та стегні, забрав у потерпілого та оглядав гаманця коли вони обшукували його. ОСОБА_9 у судовому засіданні підтвердив те, що він дійсно вдарив потерпілого та забрав з його кишені гаманця.
Дії ОСОБА_9 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 186 КК України, в тому числі за ознакою повторності, оскільки він раніше вчиняв злочини, передбачені ст. ст. 185, 186 КК України, за які судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Призначаючи реальне покарання у виді позбавлення волі щодо ОСОБА_9, суд першої інстанції обґрунтовано врахував тяжкість вчиненого ним злочину, зокрема його роль у вчиненні грабежу, дані про його засудженого, обставини, що пом’якшують його покарання, - щире розкаяння та сприяння розкриттю злочину. Це покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та перевиховання.
Тому не можна визнати явно несправедливим внаслідок суворості призначене ОСОБА_9 покарання.
Разом з тим, вирок суду підлягає зміні в порядку ст. 365 КПК України з огляду на те, що суд першої інстанції помилково вказав:
- у вступній частині вироку на попередню судимість ОСОБА_9 за вироком Коростенського міського суду від 29 грудня 1998 року за ст. ст. 140 ч. 2, 46-1 КК України 1960 року, оскільки ця судимість погашена згідно п. 1 ст. 89 КК України;
- у мотивувальній частині вироку на рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_9, оскільки факти його попередніх судимостей за ст. ст. 185, 186 КК України враховані як ознака злочину (повторність) та, відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, не можуть бути враховані як обставина, що обтяжує покарання;
- у резолютивній частині вироку слова «органи кримінально-виконавчої системи» у різних відмінках і числі при застосуванні ст. 76 КК України, оскільки відповідно до змін, внесених до цієї статті Законом України №1254-VI від 14.04.09р., ці слова замінені словами «кримінально-виконавча інспекція» у відповідному відмінку і числі.
Навіть з урахуванням цих обставин апеляційний суд не вбачає підстав для пом’якшення покарання
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
у х в а л и в :
Апеляцію засудженого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 змінити в порядку ст. 365 КПК України.
Виключити зі вступної частини вироку вказівку про судимість ОСОБА_3 за вироком Коростенського міського суду від 29 грудня 1998 року за ст. ст. 140 ч. 2, 46-1 КК України 1960 року.
Виключити з мотивувальної частини вироку вказівку про рецидив злочину як обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_3.
Слова у резолютивній частині вироку «орган кримінально-виконавчої системи» у різних відмінках замінити словами «кримінально-виконавча інспекція» у відповідному відмінку і числі.
В решті цей вирок залишити без зміни.
Судді: