Справа №2а-538

                                                            2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 листопада 2010 року суддя Дебальцевського міського суду Афанасьєва Ю.О., розглянувши у порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве  Донецької області про визнання неправомірною  відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії, суд -

ВСТАНОВИВ :

4.10.2010 року  ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача  та просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті їй  підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30% процентів мінімальної пенсії за віком в розмірі пенсії за віком, встановленого законом за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року та  зобов»язати відповідача провести такий перерахунок та виплату за вказаний період.

Ухвалою Дебальцевського міського суду від 8.11.2010 року адміністративний позов позивача про визнання неправомірною  відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в частині вимог за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 3.04.2010 року включно залишено без розгляду у зв’язку з пропуском 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду.  

В судове засідання позивачка не з ’ явилась, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність, вказавши, що позовні вимоги підтримує, позов просить задовольнити.

Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м.Дебальцеве  Донецької області в судове засідання  не з’явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність та    заперечення проти задоволення  позовних  вимог.  

 У своїх запереченнях посилається на те, що відповідач отримує пенсію в Управлінні ПФУ в м.Дебальцеве. Відповідно до ст.6 Закону України від 18.11.2004р. № 2195-IV “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.06р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.    

 Статтею 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст.5 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 01.01.06р., а статтею 6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”.

   Відповідно до п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст.6 Закону   України “Про соціальний захист дітей війни”. Статтею 111 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2007 рік” передбачено підвищення до пенсії “дітям війни” особам , які були признані інвалідами  ( крім тих, на кого поширюється Закон України “ Про статус ветеранів війни, гарантій їх  соціального захисту ”)  в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії  з 01.01.07р. у розмірі 19 грн., з 01.04.08р. – 19,35 грн., з 01.10.07р. – 19,75 грн.   В пенсійної справі відсутня довідка МСЕК  про встановленні групи інвалідності, в зв’язку з тим  надбавка  “ Дітям війни ” не виплачувалася .  

    09.07.07 року Конституційним Судом України у справі №1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Однак, оскільки ст. 7 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що  фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”  видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то  і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно до пункту 5 статті 18 Закону України від 09.07.2003р. № 1058- IV “ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Відповідно до частини 2 статті  73 Закону України  “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів  страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

У зв‘язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі № 1-29/2007р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.  

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” внесені зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: “ Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни”.

Відповідно до ст.14  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п.41 розділу II Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв‘язку з прийняттям нової редакції  ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”  (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті до 01.01.08р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р. втратила чинність нова редакція ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08р., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01 08 року.

Для врегулювання ситуації, 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.

Таким чином,  розмір надбавки “ Дітям війни ” визначається автоматично по тих особових рахунках , по яких дата народження пенсіонера в діапазоні від 03.09.1927 року по 02.09.1945 року , та відсутнє  підвищення відповідно до Закону України “ Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту ”.

На підставі вищевикладеного , управлінням Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве  не порушено прав позивача , підвищення “Дітям війни” виплачується управлінням Пенсійного фонду  України в м. Дебальцеве відповідно до чинного  законодавства.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати , але на підставі Декрету Кабінету Міністрів України “ Про державне мито ” від 21.01.1993 року за № 7-93 органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.

Просив відмовити у задоволенні позову в  повному обсязі.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» до дітей війни віднесені особи, які  є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в м. Дебальцевому та отримує пенсію за віком, що підтверджується відповідним пенсійним посвідченням НОМЕР_1 (а.с.7).    

Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.    

З набранням чинності 01 січня 2006 року Закону № 2195 дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена на 2006 рік Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ «Про державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Проте, рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо викладення положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в новій редакції.  

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.  

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.  

З матеріалів справи вбачається, що відповідач виплачував щомісячно позивачеві,  як дитині війни, підвищення до пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн., з  01 жовтня – 49,80 грн.

Однак, у  2010 році дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” не призупинялася, а застосування відповідачем положень Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.  

За положеннями чинного законодавства України, розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09липня 2003 року №1058-ІV.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.    

Згідно абз.2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.  

Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.    

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.    

Відповідно до ст. 96 Конституції України  Державний  бюджет України  затверджується щорічно Верховною Радою України  на період з 1 січня по 31 грудня.  

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік » від 27.04.2010 р. № 2154-VI, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб, які втратили працездатність  встановлений у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня – 709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня – 734 грн. та визначено, що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік, що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .  

З урахуванням вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 року» від 27.04.2010 р. № 2154-VI, з 01.01.2010 року  відповідач  виплачує позивачу, як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.        Таким чином, державна соціальна допомога як дитині війни має бути нарахована та виплачена в наступних розмірах: з 01.01.2010 р.- 695 грн. х 30 % = 208,50 грн., з 01.04.2010 р. – 706 грн. х 30%=211,80 грн., з 01.07.2010 р. 709 грн.х 30 % = 212,70 грн.   

Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

А відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих їм Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.      

Згідно п.1, п. 2 ч. 1 ст. 162 КАС України , у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Таким чином суд вважає, що порушення права позивача на отримання допомоги до пенсії у розмірі, передбаченому законом, може бути поновлено шляхом визнання  протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве щодо відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та  зобов'язання відповідача виконати певні дії, а саме провести нарахування та відповідні виплати.

Позивачем заявлені вимоги, які не обмежуються терміном проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії, в зв’язку з чим суд вважає, що вимоги щодо зобов'язання відповідача нараховувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, так як рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.

Разом з тим, суд вважає необхідним не вказувати кінцевий термін проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії, оскільки в такому разі соціальна допомога буде виплачуватися в такому розмірі до зміни законодавчих норм, що регулюють призначення пенсії даного виду.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету  України, та з урахуванням вимог  ст.7 Закону  України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється  за рахунок   коштів державного бюджету України,   сплачена сума судового  збору  в розмірі 3,40 грн підлягає стягненню на користь позивача з Державного Бюджету України.  

На підставі 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2010 рік ”  та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 158-163 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

П озов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве  Донецької області про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії з 4 квітня 2010 року та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії з 4 квітня 2010 року - задовольнити.

 Визнати противоправним дії управління Пенсійного фонду України в м. Дебальцеве щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми   підвищення  пенсії   відповідно  до ст. 6  Закону  України « Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 4 квітня 2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Дебальцеве Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 4 квітня 2010 року, з урахуванням фактично отриманих позивачем сум.

Стягнути  з  Державного  бюджету України  на  користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 грн. 40  коп.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Апеляційного адміністративного суду Донецької області через даний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя Дебальцевського

Міського суду                                                                                                     Афанасьєва Ю.О.

Справа № 2а-538

2010 рік

УХВАЛА

8 листопада 2010 року суддя Дебальцевського міського суду Афанасьєва Ю.О., розглянувши справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве  Донецької області про визнання неправомірною  відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії, –

ВСТАНОВИВ:

4.10.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача  та просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті їй  підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30% процентів мінімальної пенсії за віком в розмірі пенсії за віком, встановленого законом за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року та  зобов»язати відповідача провести такий перерахунок та виплату за вказаний період.

Сторони у справі: представник відповідача Управління Пенсійного фонду в м.Дебальцеве надав заяву про розгляд справи в їх відсутність,  позивач ОСОБА_1 просила розглядати справу за її відсутності від початку до кінця, про що вказала в позовній заяві.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутність. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд  справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи в їх відсутність та, керуючись ст.122 ч.4 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Судовий розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве  Донецької області про визнання неправомірною  відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії– здійснювати в порядку письмового провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дебальцевського

Міського суду                                                                                           Афанасьєва Ю.О.

Справа №2а-538

2010 рік

УХВАЛА

8.11.2010 року суддя Дебальцевського міського суду Афанасьєва Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Дебальцеве  Донецької області про визнання неправомірною  відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії, –

ВСТАНОВИЛА:

4.10.2010 року    ОСОБА_1   звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача  та просить визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплаті їй  підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”  в розмірі 30% процентів мінімальної пенсії за віком в розмірі пенсії за віком, встановленого законом за період з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року та  зобов»язати відповідача провести такий перерахунок та виплату за вказаний період.

Ухвалою суду від 7.10.2010 року було відкрито провадження у справі.  

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.  

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.  

Частиною 2 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження.

Згідно з ч.5 ст.107 КАС України про залишення позовної заяви без розгляду суддя постановляє ухвалу. 

У позовній заяві заявлені вимоги  відносно не нарахування та виплати  доплати до пенсії  як дитині війни за період:  з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та починаючи з 22.05.2008 року, тобто вимоги за період:  з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 3.04.2010 року, заявлені за межами  6 місячного  строку  звернення до адміністративного суду.

Заяви про поновлення  строку та доказів поважності причин його пропуску  позивачем до позову не додано.

Враховуючи, що судом безпідставно було відкрито провадження у справі в частині вимог за період: з 9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 3.04.2010 року, вважаю необхідним залишити в цій частині адміністративний позов без розгляду.  

Керуючись ст. 99,100,107 КАС України,

УХВАЛИЛА:

 Адміністративний позов ОСОБА_1 неправомірною  відмови у проведенні перерахунку і виплаті підвищення пенсії та про зобов»язання провести перерахунок та виплату підвищення пенсії в частині вимог  за період з  9.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 3.04.2010 року включно – залишити без розгляду.  

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дебальцевського міського суду особою, яка подала заяву, протягом п’яти з дня отримання її копії.

Суддя Дебальцевського

міського суду                                                                                                       Ю.О. Афанасьєва