Справа № 2-А-559                                                                                                                              

                                                                                                                                                            2010 рік

    П О С Т А Н О В А

Іменем України

08 грудня 2010 року                                                                                                                   м. Косів

    Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косові  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Косівському районі про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,

в  с  т  а  н  о  в  и  в :

    позивач звернувся до відповідача з даним позовом.

    В судове засідання позивач не з’явився, звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримує повністю, а справу просить розглядати за його відсутності.

Із позовних вимог вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом війни 2-ї групи, та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду в Косівському районі. Відповідно до чинного законодавства, йому повинна виплачуватись пенсія в розмірі не нижчому 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. При зверненні до відповідача з заявою про перерахунок суми виплати, йому було відмовлено, а тому вважає такі дії управління ПФУ в Косівському районі неправомірними.  

    Представник відповідача, Дідух Н.М., в судове засідання не з’явилась, заяву про розгляд справи у її відсутності та заперечення на адміністративний позов. В обгрунтування вказує, що твердження позивача щодо перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  в сумі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатнісь, - грунтуються на помилковому трактуванні норм матеріального права, оскільки порядок обчислення пенсії за даною нормою визначається Постановою Кабінету Міністрів України, яка не змінена та не скасована. Вважає позовні вимоги безпідставними, а тому просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам II групи, - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Згідно з ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено, що в усіх випадках, розмір пенсії для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Як було встановлено судом, та стверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 20.11 2009 року (а.с.4), ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) та має право на пільги і компенсації, встановлені ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8  мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, о ргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч. 4 ст. 8 ЦПК України, у  разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовується акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

З твердженнями представника відповідача про те, що так як Законом не визначено порядку обчислення пенсії по віку для інвалідів-Чорнобильців, то Кабінетом міністрів України було прийнято ряд постанов, зокрема, Постановою КМУ від 16.07 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», якими врегульовано дане питання та згідно до яких управлінням ПФУ в Косівському районі проводилось нарахування пенсії позивачу, суд не погоджується, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачу, управлінням ПФУ слід було застосовувати ст.ст. 50-54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не наведену вище постанову Кабінету Міністрів України. Хоча ч.5 ст.54 вищенаведеного Закону й передбачає порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, проте це не означає, що встановлюючи такий порядок, Кабінет Міністрів України може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.

Відповідно до ст. 5 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, повинні регулюватися цим Законом. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною 2 даної статті пердбачено, що виключно цим Законом визначається, зокрема, й мінімальний розмір пенсії за віком. А відповідно до ч.1 ст.28 цього ж Закону, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Іншого нормативного-правового акту, який би визначав мінімальний розмір пенсії за віком або встановлював інший розмір, немає. А тому, відсутність такої норми закону, не може бути підставою для відмови позивачу в реалізації його конституційних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 67   ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

В статті 52, розділу VI ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 рік», встановлено, що прожитковий мінімум на місяць для осіб, які втратили працездатність становить: з 01 січня 2010 року – 695 грн., з 01 квітня 2010 року – 706 грн., з 01 липня 2010 року, - 709 грн., з 01 жовтня 2010 року – 723 грн., з 01 грудня 2010 року – 734 грн.

Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму, тобто в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, перерахунок пенсії повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.      

За таких обставин, суд вважає, що відмова управління ПФУ в Косівському районі в перерахунку та виплаті позивачу надбавок і пільг до пенсії за віком в розмірах встановлених вищенаведеними законами України, є протиправною та безпідставною.

На підставі наведеного, ст.ст. 50-54, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 5, 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.      

Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі Івано-Франківської області у відмові в проведенні перерахунку пенсії неправомірними.

Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Косівському районі здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 50, 54, 67 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі не нижчому 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком із врахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум .

Перерахунок здійснити з 01.07 2010 року.    

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови.

    СУДДЯ: