ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
15.06.06 Справа № 9/658
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
судді-доповідача Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Дністрогесбуд»№73 від 3.03.06р.
на рішення господарського суду Чернівецької області від 21.02.2006 року
у справі №9/658
за позовом Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики
до відповідача ВАТ «Дністрогесбуд», м. Новодністровськ
про зобов’язання виконати певні дії
За участю:
Від позивача не з’явився;
Відповідача не з’явився;
Встановив: рішенням господарського суду Чернівецької області (суддя М.Г. Чорногуз) від 21.02.06 року у справі №9/658 задоволено позовні вимоги.
Відповідач з постановленим рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, оскільки з матеріалів справи та з поданих доказів не вбачається в чому саме полягає вина відповідача у виконанні угоди про обмін квартир та надання житла. Покликається, що житло не було передане працівнику позивача внаслідок прийняття рішення про передачу квартири у власність міської ради.
Позивач правом наданим ст. 96 ГПК України не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Представники сторін в засідання суду не з’явилися, причин неявки не повідомили, тому колегія вирішила розглянути справу без їх участі за наявними у матеріалах справи доказами.
Справа слуханням відкладалася з 5.05.06р. на 15.06.06р. у зв’язку з неявкою представників сторін та для дотримання повноти та об’єктивності судового процесу.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької від 21.02.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
Дирекція Новодністровської державної панчішно-шкарпеткової фабрики в 1991 ропі виступила Замовником будівництва 138 -квартирного жилого будинку №1 в мікрорайоні "Лісовий" в м. Новодністровську, а в 1995 році продовжила будівництво на дольових умовах з підрядчиком ВАТ "Дністрогесбуд".
В зв'язку з відсутністю централізованих капітальних вкладень в будівництво фабрики та жилого будинку з боку Міністерства промислової політики при сприянні виконкому міської Ради було прийнято рішення адміністраціями та профкомами дольовиків: Новодністровської державної панчішно-шкарпеткової фабрики та ВАТ "Дністрогесбуд" про розподіл квартир у незавершеному стані працівникам, які потребують поліпшення житлових умов. Відповідно до протоколу від 9 грудня 1997 року, спільного засідання адміністрації та профкому панчішно-шкарпеткової фабрики дирекція по будівництву залишила в резерві з правом наступного розподілення три квартири: 4-кімнатну №55 в буд.№1 "Л", 2-кімнатну №34 в буд. 5 "С" , 2-кімнатну в буд. №13 "Д" за №53.
З матеріалів справи встановлено, що 24.05.99р. листом №376/01-6 ВАТ "Дністрогесбуд" прийняв пропозицію, щодо розміну 4-кімнатної квартири №55 в будинку №1 "Л" на дві квартири: 2-кімнатну квартиру №178 в будинку №17 "Д" та 1-кімнатну квартиру №67 в будинку №23 "Д". Рішенням адміністрації та профкому Новодністровської державної швейно-трикотажної фабрики (протокол №13 від 10.11.1999р,) кв. №178 в будинок "Д" було виділено Любас Л.О.
Проте, виконкомом Новодністровської міської Ради дане рішення було відхилене, оскільки квартира №178 в будинку №17 Д" згідно витягу з протоколу №6 спільного засідання адміністрації і профкому ДАЕК "Дністрогідроенерго" від 16.02.2000р. передана міській Раді рішенням виконкому від 31.03.2000р.
З’ясуванням доказів у справі суд прийшов до висновку, що сторони шляхом обміну листами уклали договір міни.
Згідно ст.ст. 241, 242 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на момент виникнення правовідносин) за договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше. Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує. До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не передбачено законом.
Крім цього, в ст. 231 Кодексу зазначено: якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або з своєї сторони, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.
Оскільки відповідач доказів виконання взятого зобов’язання суду не надав, житло в результаті обміну позивачу не передав і враховуючи те, що на момент розгляду справи немає такої можливості (в зв’язку з відсутністю в його власності квартир), а також враховуючи зміну позовних вимог, колегія вважає обґрунтованим стягнення з відповідача вартості непереданої квартири в розмірі 10 108 грн.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Чернівецької області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення .
Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Чернівецької області від 21.02.2006 року по справі за №9/658 залишити без змін.
2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Чернівецької області.
Головуючий–суддя Г.І.Мельник
Судді Д.Ф.Новосад
О.В.Михалюк