ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
15.06.06 Справа № 7/3-80
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
судді-доповідача Мельник Г.І.
суддів Новосад Д.Ф.
Михалюк О.В.
розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Софія-Енерго»б/н та дати
на рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2006р.
у справі №7/3-80
за позовом прокурора Тернопільського району в інтересах держави в особі Державного управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області, Дичківської сільської Ради
до відповідача ТзОВ «Софія-Енерго», с. Дичків Тернопільського району
про стягнення 16 170 грн. шкоди за самовільне використання води
За участю:
Від прокуратури: не з’явився;
Від позивача Рижак С.М.;
Відповідача Захарчишин С.В.;
Встановив: рішенням господарського суду Тернопільської області (суддя Стадник М.С.) від 10.03.2006 року у справі №7/3-80 задоволено позовні вимоги.
Відповідач з постановленим рішенням не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення частково скасувати та задоволити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки вважає, що відновлення роботи гідроелектростанції не нанесло збитків державі, а лише покращило екологічний стан води, бо постійно проводять роботи по очищенню води у річці, тому вважає накладення на нього штрафних санкцій безпідставним.
Позивач –Державне управління екології та природних ресурсів у Тернопільській області зазначає, що позивачем здійснювалося спеціальне водокористування без належним чином оформленого дозволу, а згідно ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу, тому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Прокурор та представник Дичківської сільської Ради в засідання суду не з’явилися, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час слухання справи. За таких обставин колегія вважає за можливе справу розглянути у їх відсутності.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2006 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
При цьому колегія виходила з наступного:
ТзОВ „Софія-Енерго” в період з 1.07.04р. по 26.05.05р., немаючи дозволу на спеціальне водокористування здійснило забір води із поверхневих джерел річки, в кількості 33 000 000 м3.
Даний факт порушення підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 26.05.05р. (підписаного директором товариства).
Згідно положень ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв та скидання в них зворотних вод. Статтею 49 Кодексу передбачено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, який видається органами навколишнього природнього середовища за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді.
При цьому, підприємства, діяльність яких впливає на стан води, зобов’язані приймати заходи щодо забезпечення їх охорони та нести відповідальність за порушення водного законодавства, передбачену ст.ст. 110,111 Водного кодексу України, п. 3 ст. 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. 1166 ЦК України, які передбачають обов’язок відшкодування особою, яка заподіяла шкоду, в повному обсязі.
Згідно поданого розрахунку розмірів відшкодування збитків внаслідок самовільного використання води, нарахованого відповідно до „Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації” (затв. Наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.01р. №290) розмір шкоди складає 16170 грн.
Враховуючи те, що відповідач жодним чином не спростував позовних вимог, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.
Отже, з огляду на вище викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Тернопільської області відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення .
Керуючись ст.ст.33,43,49,91,99,101,103,105 ГПК України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1.Рішення господарського суду Тернопільської області від 10.03.2006 року по справі за №7/3-80 залишити без змін.
2.В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
3.Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
4.Матеріали справи скеровуються в господарський суд Тернопільської області.
Головуючий–суддя Г.І.Мельник
Судді Д.Ф.Новосад
О.В.Михалюк