ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2009 року

справа № 2-а-7287/09/2270/4

Хмельницький окружний адміністративний суд в складі

головуючого судді Ковальчук O.K.

при секретарі Сенькові О.

за участю

представника позивача Баранової І.А.

представника відповідача Кундиловської М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Подільської спеціалізованої аграрної біржі до державної податкової інспекції в місті Хмельницькому про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до ДПІ в місті Хмельницькому про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742. яким визначене податкове зобов’язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 10152, 0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3384, 0 грн. та за штрафними санкціями в сумі 6768, 0 грн., прийнятого на підставі акту № 6562/17-5/22782730 від 16.07.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати додатку з доходів фізичних осіб з продажу рухомого майна, правильності подання податкового розрахунку за формою № 1-ДФ за період з 01.07.2006 року по 31.03.2009 року.

На думку позивача податкове повідомлення-рішення від 24.03.2009 року № 1304831703/0/5742 є неправомірним оскільки:

позивач є не податковим агентом платників податку - фізичних осіб стосовно оподаткування доходів від продажу автомобілів, реалізація яких відбувається шляхом укладення біржових угод;

відсутня законодавчо визначена норма, яка б зобов’язувала при продажу об’єктів рухомого майна визначати суму доходу виходячи з оціночної вартості такого майна;

визначаючи податкове зобов’язання відповідач використав експертні оцінки, проведені під час реєстрації придбаних автомобілів в органах МРЕВ, а не експорті оцінки, проведені при реєстрації біржових угод.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742 законним, оскільки факт порушення позивачем вимог п. 12 п. 1.15 ст. 1. пп.4.2.6 п.4.2 ст. 4. пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п. 12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та недоутримання податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна на суму 3384, 0 грн. зафіксований в акті № 6562/17-5/22782730 від 16.07.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки позивача.

Відповідач вважає, що виконуючи функції податкового агента стосовно оподаткування доходів, отриманих платником податку від продажу рухомого майна, позивач зобов’язаний:

відповідно до п.12 п.1.15 ст. 1, пп.4.2.6 п.4.2 ст. 4, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб від імені та за рахунок платника податку;

відповідно до ч.2 ст. 280 Господарського кодексу України регулювати ціни та товари (автомобілі), що допускаються до обігу на біржі;

нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб з урахуванням вартості проданого автомобіля, визначеної експертних шляхом.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв’язку та сукупності, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими на підставі наведеного нижче.

Судом встановлено, що позивач - Подільська спеціалізована аграрна біржа 15.11.1995 року зареєстрована виконкомом Хмельницької міської ради.

Основними видами діяльності позивача є: управління фінансовими ринками; інші види оптової торгівлі; діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології; діяльність агентств нерухомості; консультування з питань комерційної діяльності та управління та дослідження кон’юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

На підставі акту № 6562/17-5/22782730 від 16.07.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати додатку з доходів фізичних осіб з продажу рухомого майна, правильності подання податкового розрахунку за формою № 1-ДФ за період з 01.07.2006 року по 31.03.2009 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742, яким визначене податкове зобов’язання з податку з доходів найманих працівників в сумі 10152.0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3384, 0 грн. та за штрафними санкціями в сумі 6768, 0 грн.

Податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742 базується на викладеному а акті висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог п.12 п.1.15 ст. 1, пп.4.2.6 п.4.2 ст. 4, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, п.12.3 ст. 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та недоутримання податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна на суму 3384, 0 грн. у зв’язку з нарахуванням податку та утриманням податку з доходів фізичних осіб від продажу автомобіля за біржовим контрактом № 2397 від 16 грудня 2008 року виходячи з вартості продажу, значно нижчої від оціночної вартості цього автомобіля.

Відповідно до біржового контракту № 2397, зареєстрованого позивачем 16 грудня 2008 року, здійснено продаж автомобіля FORD Scorpio 1990 року випуску, за 860, 0 грн., з якого позивачем перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 120, 00 грн.

Відповідно до біржової угоди купівлі-продажу № 2422, зареєстрованої позивачем 14 листопада 2006 року, здійснено продаж автомобіля ВАЗ 21120, 2003 р.. за 1000.0 грн.. з якого продавцем перерахований до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 130, 0 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 206 від 24.12.2008 року.

Вартість продажу автомобіля визначалась за домовленістю сторін (продавця та покупця).

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно до п. 12.3 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", якщо об’єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

Відповідно до 12.5 ст. 12 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому в статті 12 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір або дійсність підписів сторін угоди за наявності документа про сплату податку сторонами договору.

Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб" не розкриває змісту посередництва як ознаки податкового агента.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб’єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені (частина третя цієї статті).

Стаття 356 цього Кодексу регулює посередництво, пов’язане з випуском та обігом цінних паперів. При цьому суб’єктами такого посередництва визначені торговці цінними паперами, видами посередницької діяльності - виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов’язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок (частини друга та третя).

Поряд із торговцями цінними паперами (суб’єктами господарювання, що здійснюють посередництво у сфері випуску та обігу цінних паперів) Господарський кодекс України окремо визначає статус фондової біржі (стаття 360).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність уповноваженого суб’єкта із вчинення юридичних дій в інтересах іншої особи від імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно до частини першої статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб’єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов’язаним з ним торговельним операціям.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку (частина сьома цієї статті).

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов’язаних з ним торговельних операцій.

Обов’язками товарної біржі, як це передбачено частиною другою статті 280 Господарського кодексу України та статтею 4 Закону України "Про товарну біржу", є: створення умов для проведення біржової торгівлі; регулювання біржових операцій; регулювання ціни на товари, що допускаються до обігу на біржі; надання членам і відвідувачам біржі організаційних, інформаційних та інших послуг; збір, обробка і розповсюдження інформації, що стосується кон’юнктури ринку.

Згідно з частиною першою статті 281 Господарського кодексу України основним документом, що регулює порядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв’язання спорів з цих питань, є правила біржової торгівлі.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 "Біржові посередники" Правил біржової торгівлі товарної біржі "А" біржова торгівля здійснюється шляхом проведення біржових операцій членом біржі: за замовленням клієнта, від свого імені та за власний рахунок або від свого імені та за рахунок клієнта (брокерська діяльність); від свого імені та за власний рахунок для власних потреб чи з метою подальшого перепродажу (брокерська діяльність). Член біржі, статутом якого не передбачена посередницька діяльність, має право займатися виключно брокерською діяльністю з реальним товаром.

Оплата клієнтами послуг членів біржі або брокерів за виконання замовлень із купівлі-продажу на біржі здійснюється у вигляді комісійної або брокерської винагороди, розмір якої може регулюватися внутрішнім документом біржі. Інші послуги, які надають посередники, оплачуються за згодою обох сторін відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 3.2 Правил біржової торгівлі визначено, що учасниками біржових торгів є брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов’язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі; біржові маклери - працівники біржі, які ведуть біржові торги, фіксують усну згоду брокерів на укладення угоди на певних умовах; члени біржі -відповідно до Закону України "Про товарну біржу"; інші особи - за погодженням з директором біржі.

Біржова угода проходить два етапи укладення: починається з оголошення пропозиції продавця (1 етап) і закінчується в момент оформлення письмового біржового контракту (2 етап). Брокери або члени біржі зобов’язані підписати контракт, а біржа -зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням угоди робочого дня. Відповідно до Правил біржової торгівлі біржовому контракту присвоюється реєстраційний номер, його форма та зміст затверджуються та засвідчуються печаткою біржі.

Частиною другою статті 15 Закону України "Про товарну біржу" встановлено, що угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

Судом встановлено що позивач за перевірений відповідачем період договори з продавцями та покупцями (фізичними особами) на надання посередницьких послуг, передбачених цивільним законодавством України не укладав, у біржових угодах не виступав повіреним або комісіонером.

Враховуючи викладене суд вважає безпідставним донарахування відповідачем податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 10152, 0 грн/

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення рішення від від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742, а отже позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Керуючись Законами України «Про Товару біржу», «Про податок з доходів фізичних осіб», ст. ст. 11, ст. 99, 100. 158 - 163, 167, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Подільської спеціалізованої аграрної біржі задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в місті Хмельницькому від 24 липня 2009 року № 1304831703/0/5742

Стягнути з Державного бюджету на користь Подільської спеціалізованої аграрної біржі, код ЄДРПОУ 22782730, 03 грн. 40 коп. відшкодування сплаченого мита.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 10.09.2009 року