Справа № 2 – 706/2010 року  

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

                                                                         /заочне/

         02 грудня 2010 року                                                                 м.Звенигородка

          Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

                            головуючої  судді                                                         Гончаренко Т.В.

                            при секретарі                                                                Блискавка А.С.

          з участю: позивачки                                                                      ОСОБА_1

                            представника позивачки                                            адвоката ОСОБА_2

                            представника третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог

                            ССГІРФО Звенигородського РВ ГУМВС                Каравана Ю.О.

        розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Звенигородка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Звенигородський РВ ГУМВС України в Черкаській області , відділ опіки і піклування при Звенигородській райдержадміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання їх втратившими право на користування житловим приміщенням вказуючи, що вона являється власником квартири АДРЕСА_1, разом з нею проживає її син ОСОБА_6 та проживала колишня невістка з дочкою, які є відповідачами по справі. Шлюб між її сином та відповідачкою розірвано 08.10.2010 року, ОСОБА_4 з дочкою в травні 2010 року виїхала на постійне місце проживання ніби-то до м.Києва. На даний час відповідачі без поважних причин не проживаються в будинку, не сплачують комунальні послуги, а вона бажає оформити субсидію в Звенигородському районному відділі соціального захисту населення, але їй відмовлено у її оформленні в зв”язку з тим, що в вищевказаній квартирі прописані відповідачі, добровільно виписатись з квартири  відповідачка не бажала. А тому просить суд визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язати начальника Звенигородського РВ ГУМВС України в Черкаській області зняти їх з реєстрації місця проживання.

      В судовому засіданні позивачка підтримала позов, просить його задовольнити повністю.

      Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.    

       Відповідачі, повідомлені в порядку, передбаченому ст. 74 ЦПК України, в судове засідання не з’явилися, про причину неявки не повідомили, про що свідчить оголошення в газеті «Черкаський край» № 91 від 17.11.2010 року та газеті «Урядовий кур”єр» № 216 від 18.11.2010 року. За згодою позивачки проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи те, що належним чином повідомлені про розгляд справи відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, від них не надійшло повідомлення про причини неявки до суду та розгляд справи без їх участі.

     Представник третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ССГІРФО Звенигородського РВ ГУМВС  Караван Ю.О. даний позов визнає, заперечень не має проти задоволення позову.

      Представник третьої особи відділу опіки і піклування при Звенигородській райдержадміністрації в судове засідання не з’явився, від нього не надійшло повідомлення про причини неявки до суду та розгляд справи без його участі.

      Вислухаши пояснення позивачки, представника третьої особи, дослідивши письмові докази справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з таких підстав:  

судом встановлені наступні факти та обставини, що регулюються нормами  цивільного та житлового законодавства:

- на підставі свідоцтва про право власності на житло від 10.03.1993 року, виданого Звенигородським міським органом приватизації квартира, яка знаходиться в АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_7 та членам його сім”ї ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (а.с.6);

   - відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.01.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Звенигородської державної нотаріальної контори Поліщук Л.В. спадкоємцем майна ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є в рівних долях кожний: його дружина ОСОБА_1 на спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.7) ;

  -  відповідачка є колишньою дружиною ОСОБА_6, між ними розірвано шлюб 08.10.2010 р., що підтверджується копією рішення Звенигородського районного суду про розірвання шлюбу від 08.10.2010р. ;

- від шлюбу мають неповнолітню дочку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- в вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчать адресні довідки ССГІРФО Звенигородського РВ ГУ МВС від 28.10.2010 року;

- вони не проживають і не користуються даним житловим приміщенням, з травня 2010 року по даний час, жодного разу не з»являлися у квартирі, не сплачують комунальні послуги та не беруть участь у витратах на утримання квартири, їх особистих речей в квартирі не має, місце фактичного проживання відповідачів позивачці та її синові невідомо, останнє відоме для них місце проживання – це її квартира. Факт відсутності відповідачів в  квартирі яка знаходиться в АДРЕСА_1 підтверджується актом від 14 жовтня 2010 року депутата міської ради ОСОБА_9 Факт не проживання вказаних осіб у квартирі підтверджують сусіди ОСОБА_10 та  ОСОБА_11 (а.с.8).

  - в даний час ОСОБА_1 звернулася в Звенигородський районний відділ соціального захисту населення з проханням надання їй субсидії, але в задоволенні  заяви  їй було відмовлено в зв"язку з тим, що в вищевказаній квартирі прописані ОСОБА_4 з 20.02.2008 року та ОСОБА_5 з 30.05.2009 року.

      Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України  власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпоряджання своїм майном.  

Відповідно до с.72 ЖК України визнання особи такою,  що втратила право  користування жилим приміщенням  внаслідок  відсутності  цієї  особи понад встановлені  строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до  ч.2 ст. 405 ЦК України член сім»ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім»ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.                            

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з  реєстрації  місця  проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи,  запиту  органу  реєстрації  за новим  місцем проживання  особи,  остаточного  рішення  суду (про позбавлення  права  власності  на житлове  приміщення  або  права користування   житловим   приміщенням,   визнання особи  безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

        Згідно ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі відсутні за місцем своєї реєстрації без поважної причини більше шести місяців. Відповідачі не проживають в квартирі, шість місяців за ними зберігалось право на житло.

        Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідачі зареєстровані, але не проживаю в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 без поважної причини, їх особистих речей в даному помешканні немає, плату за комунальні послуги не вносять, що підтверджується складеним актом від 14.10.2010р., затвердженому секретарем міської ради Золотьком М.В., а також зазначеними в акті показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також те, що прописка відповідачів в квартирі перешкоджає позивачці повністю реалізовувати свої права – оформити субсидію, з урахуванням наведеного, у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об’єктивно підтверджуються і не суперечать інших зібраним у справі доказам.

      Тому, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для повного задоволення даного позову.

  На підставі ст. 405 ЦК України, ст.ст.71,72  ЖК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60,  212, 213, 223, 224-227 ЦПК України, суд,-  

В И Р І Ш И В :

      Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Звенигородський РВ ГУМВС України в Черкаській області , відділ опіки і піклування при Звенигородській райдержадміністрації про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням– задовольнити повністю.

         Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням, а саме квартири АДРЕСА_1 та зобов’язати Звенигородське РВ ГУМВС України в Черкаській області зняти з реєстраційного обліку.

        Від сплати судового збору позивачка звільнена на підставі ст.4 п.18 ДКМУ «Про державне мито”.

      Копію рішення протягом двох днів з дня його винесення направити відповідачам рекомендованим листом з повідомленням.

Заочне рішення може бути переглянуте Звенигородським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

    Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано апеляційному суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

     Суддя