ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Справа №2-6419/2010

Кат.45

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                            (повний текст)

 30 листопада 2010 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді – Проценко О.І.

                   при секретарі - Володіні Ю.В.,

 розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та розподіл сумісно набутого подружнього майна,

                        В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1., звернувся до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_2,  в якому просив суд розірвати шлюб між ним та відповідачкою, та провести розподіл сумісно набутого подружнього майна - квартири АДРЕСА_1. Вимоги позову мотивовані тим, що сумісне життя з відповідачкою не склалося внаслідок різних поглядів на життя, відсутності взаєморозуміння у вирішенні основних життєвих питань і проблем, різних характерів. Крім того, у період перебування них у  зареєстрованому шлюбі, вони отримали квартиру, яка є спільною сумісною власністю, а тому підлягає розподілу між подружжям відповідно до рівності часток.

У судовому засіданні, позивач вимоги позову підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні по підставам, викладеним у позовній заяві.

У судовому засіданні відповідачка вимоги позову визнала, не заперечувала проти їх задоволення,  після розірвання шлюбу бажання змінювати прізвище не має.  

Суд, вислухавши доводи сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, знаходить вимоги позову такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.10.1995 року, від шлюбу мають неповнолітню доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання якої визначено за домовленістю сторін із відповідачкою. Питання щодо стягнення аліментів вирішується, позивач добровільно надає матеріальну допомогу на утримання дитини.

Подружжя не проживає сумісно, подружні відносини між ними припинені з липня 2009 року, з того ж часу шлюбні відносини не підтримують, загальне господарство не ведуть, загального бюджету не мають, сім'я розпалася внаслідок напружених відносин, обумовлених взаємним нерозумінням, відчуженням, що склалися, різними поглядами на вирішення основних життєвих питань та проблем, втрати один до одного відчуттів любові і пошани.  

Суд вважає, що сім'я повністю розпалася, зберегти її не можливо, шлюб існує формально, а тому підлягає розірванню.

Також судом встановлено, що у період шлюбу позивач ОСОБА_1 на родину отримав комунальну квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується ордером на житлове приміщення №1 серія 19 від 15.05.1996 року, виданим Севастопольською міською державною адміністрацією(а.с.7). Вказаний ордер видавався на позивача та на членів його родини, а саме  дружину ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_4.

До даного часу квартира АДРЕСА_1 не приватизована, знаходиться у комунальній власності, що підтверджується довідкою КП РЕП №22 №2314 від 20.11.2010р., а тому не є об’єктом права загальної сумісної власності подружжя і не підлягає розподілу, як набута під час сумісного проживання, а тому позовні вимоги, у цій частині не підлягають задоволенню як такі, що не засновані на законі.

За таких обставин, враховуючи, що квартира АДРЕСА_1 є комунальною власністю, суд вважає зазначені вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.  

   На підставі ст.ст.69,70 ч.1,71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10,11,209, 212, 214-215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.10.1995 року відділом ЗАГС Адміністрації Автозаводського району м.Тольятті по актовому запису № 1688 - розірвати.

В задоволенні іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Ленінського районного суду м. Севастополя апеляційної скарги.

                                  Суддя  – підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Суддя Ленінського районного

Суду м. Севастополя                               О.І.Проценко