Справа № 2-2371\10
Категорія 50
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 листопада 2010 року Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді – Пузіної В.І.
при секретарі – Поліщук О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський електротехнічний завод „Сатурн”( ТОВ „КЕТЗ „Сатурн”) про зобов’язання внести зміни до трудової книжки, видачу дубліката трудової книжки, визнання протиправними невизнання відповідачем результатів перевірки ТДІП, відшкодування шкоди , суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач в січні 2010 року звернувся до суду з позовом, вимоги якого неодноразово уточнював та доповняв. В судовому засіданні остаточно заявляє наступне:
25.06.2008 року він писав заяву про прийняття на роботу токарем 6 розряду, був виданий наказ про прийняття його на роботу, але в наказі та трудовій книжці розряд не вказаний. Крім того, вказує, що в період роботи на підприємстві виконував суміжну роботу фрезерувальника, а відомості про це до трудової книжки не занесені. Просить визнати незаконним наказ про прийняття на роботу в цій частині, внести відповідні зміни до трудової книжки: внести зміни в назву спеціальності: змінити на „токар 6-го розряду та суміжної професії фрезерувальник”, та внести запис про прийняття на роботу „токарем 6-го розряду до експериментального цеху”, та видати дублікат трудової книжки.
Просить визнати незаконними дії відповідача щодо невизнання результатів перевірки підприємства ТДІП.
Вказує, що він писав заяву про звільнення по ч.3 ст. 38 КЗпП України, а в трудовій книжці записана ст. 38 КЗпП України. Тому просить змінити формулювання причин звільнення на ч.3 ст. 38 КЗпП України та стягнути вихідну допомогу в розмірі 10 середньомісячних зарплат, а також середній заробіток за вимушений прогул в зв’язку зі зміною причин звільнення. В зв’язку з цим просить відповідача здійснити відповідні відрахування до Пенсійного фонду.
Вказує, що остаточний розрахунок при звільненні з ним в повній мірі не провели, тому просить стягнути з відповідача компенсацію втрати грошових доходів за 2008-2009 р. по день фактичного розрахунку.
Крім того вказує, що 27.07.2009 року, 14.05.2009 року та 15.06.2009 року він направляв відповідачу заяви цінною кореспонденцією, тому просить відшкодувати йому 200 грн. витрат на поштові відправлення.
За порушення трудового законодавства просить у відшкодування моральної шкоди стягнути: 3000 грн. за те, що він вимушений був прати робочий одяг, за невикористану відпустку; 20000 грн. за відмову відповідача в ознайомленні з документами, 20000 грн. за порушення строків виплати зарплати.
Представник відповідача позов не визнав, доводить, що згідно штатного розпису на підприємстві існувала посада токаря без віднесення виконуваних робіт за професією до певного тарифного розряду, тому позивач і був прийнятий на роботу саме токарем згідно штатного розпису. Також згідно штатного розпису на підприємстві відсутній експериментальний цех, куди, як вважає позивач, його було прийнято на роботу. Як встановила перевірка ТДІП позивач не виконував роботу за суміжною професією фрезерувальник, отже підстав для внесення змін до трудової книжки та доплати за сумісництво представник не вбачає. Також вказує, що позивач власноруч писав текст заяви про звільнення, в якій просив звільнити його по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, тому його вимоги про звільнення по ч.3 ст. 38 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги вважає необґрунтованими. Оскільки не вбачається порушень норм трудового законодавства, просить в задоволенні позову, в тому числі і у відшкодуванні моральної шкоди, відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.06.2008 року позивачем була подана відповідачу заява про прийняття його на роботу токарем 6 розряду (а.с. 63). Наказом № 21 від 25.06.2008 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу токарем і направлений для ознайомлення з умовами роботи до дослідно-експериментальної дільниці (а.с. 64). На підприємстві ТОВ „КЕТЗ „Сатурн” згідно штатного розпису існує дослідно-експериментальна дільниця і посада токаря без віднесення виконуваних робіт за професією токаря до певного тарифного розряду.
Відповідно абз. З пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 № 58, у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Відповідно до ч. 4 ст. 96 КЗпП України віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або уповноваженим ним органом згідно з тарифно-кваліфікаційним довідником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Кваліфікаційні розряди підвищуються насамперед робітникам, які успішно виконують встановлені норми праці і сумлінно ставляться до своїх трудових обов'язків. Право на підвищення розряду мають робітники, які успішно виконують роботи більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни та інші серйозні порушення, які спричинили погіршення якості продукції, робітникові може бути знижено кваліфікацію на один розряд. Поновлення розряду провадиться в загальному порядку, але не раніше ніж через три місяці після його зниження.
Відповідно до ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Виходячи з вищевикладеного, та з того, що підприємством-відповідачем не надано документів, які б підтверджували віднесення виконуваних робіт за професією токар до певного тарифного розряду, зокрема штатним розписом підприємства не встановлений певний розряд за професією токар, окрім того 6 розряд працівнику був присвоєний іншим підприємством, підприємство - відповідач не здійснювало присвоєння працівнику ций розряд, тому підприємство не могло вказати розряд працівника при внесенні запису про прийняття на роботу та не гарантувало йому доручення роботи, віднесеної до шостого розряду.
Вимога про внесення зміни до запису про прийняття на роботу позивача до „експериментального цеху” також нічим не підтверджена і спростовується штатним розписом підприємства, згідно якого на підприємстві утворена дослідно-експериментальна дільниця щодо якої позивачем вимоги не заявлялись.
Суд враховує, що згідно акту перевірки № 27-03027\11 ТДІП в м. Севастополя (а.с. 54-56) ОСОБА_1 не виконував роботу за сумісництвом, доказів зворотного позивачем не надано, тому заявлені позивачем обставини про прийняття його на роботу та виконання роботи фрезерувальника є недоведеними.
Отже суд вважає, що порушень трудового законодавства в оформленні трудової книжки позивача щодо запису про прийняття на роботу відповідач не здійснив, тому в задоволенні позову в цій частині суд відмовляє, як відмовляє в задоволенні вимоги про видачу дубліката трудової книжки, оскільки п. 5.5. Інструкції дублікат може бути виданий лише в разі пошкодження і непридатності для користування, або в разі втрати.
Також судом встановлено, що 23.12.2009 року позивачем подано відповідачу заяву про звільнення за власним бажанням по ст. 38 КЗпП України (а.с. 50), наказом № 36 від 23.12.2009 року ОСОБА_1 був звільнений з роботи по ст. 38 КЗпП України (а.с. 51).
Суд враховує, що позивач в судовому засіданні визнав той факт, що саме даний (а.с. 50) текст заяви він подавав відповідачу, тому звертає увагу на те, що ОСОБА_1 власноруч зазначив причину звільнення статтю 38 КЗпП України, отже позивач розумівся на нормах трудового законодавця і в разі бажання, міг і мав можливість підставою свого звільнення вказати саме ч.3 ст. 38 КЗпП України. Оскільки позивач не зазначив причиною свого звільнення ч.3 ст. 38 КЗпП України і в прохальній частині заяви про звільнення не визначив причину звільнення „порушення роботодавцем трудового законодавства”, суд відмовляє в задоволенні вимог позивача про зміну формулювання причин звільнення та стягнення вихідної допомоги.
Крім того, судом встановлено, що рішенням Ленінського суду м. Севастополя по справі 2-1149\10 вирішені питання про заробітну плату ОСОБА_1, даним рішенням йому відмовлено в стягненні вихідної допомоги, тому підстав вважати, що підприємство відповідача має яку-небудь заборгованість перед позивачем у суду немає і в задоволенні позову про компенсацію втрати грошових доходів за 2008-2009 р. по день фактичного розрахунку суд відмовляє.
Оскільки ніякі суми заробітної плати з відповідача судом не стягуються, підстав зобов’язувати підприємство відраховувати відповідні внески до Пенсійного фонду також не вбачається.
Вимоги позивача щодо відшкодування затрат, пов’язаних з листуванням з відповідачем в сумі 200 грн., суд вважає також необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 на власний розсуд вибрав такий спосіб листування як рекомендована цінна кореспонденція, а не проста кореспонденція. Крім того, винних дій відповідача з цього приводу судом не встановлено, позивачем в позовному порядку не заявлено, отже вважати, що відповідач повинний компенсувати позивачу витрати на його переписку, немає жодних законних підстав.
Вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача щодо невизнання результатів перевірки підприємства ТДІП суд вважає такими, що не передбачені законом, як засіб захисту порушених прав. Порушення, встановлені в акті перевірки № 27-03027\11 ТДІП в м. Севастополя (а.с. 54-56) були усунуті відповідачем, крім того, рішенням Ленінського суду м. Севастополя по справі 2-1149\10 на користь ОСОБА_1 стягнутий з відповідача середній заробіток за затримку розрахунку.
Враховуючи викладене, суд на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що остаточні позовні вимоги позивача не є доведеними і в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовляє.
На підставі ст. 44, 231 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212- 215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „Кримський електротехнічний завод „Сатурн”( ТОВ „КЕТЗ „Сатурн”) про визнання протиправним та скасування наказу про прийняття на роботу, зобов’язання внести зміни до трудової книжки, та видачі її дубліката, визнання протиправними невизнання відповідачем результатів перевірки ТДІП, відшкодування шкоди – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя –