Справа № 2-а-647/10

ПОСТАНОВА

І  М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 грудня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді               Бірси О.В.

при секретарі:                       Бушура Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

      Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення сільської ради недійсним посилаючись на те, що після смерті його матері ОСОБА_3 у липні 1990 року він  отримав у порядку правонаступництва право користування  земельною ділянкою по вул. АДРЕСА_1. На зазначеній земельній ділянці був розміщений будинок матері. Ця земельна ділянка  була закріплена за ним відповідним рішенням сільської ради  та внесенням відповідного запису  до господарської книги Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області після  уточнення розміру та меж земельної ділянки у серпні 1990 року. Право власності на передану йому у користування земельну ділянку він не оформляв.  В 1991 році з  м. Сочі Краснодарського краю РФ приїхав його брат ОСОБА_4, який став проживати у будинку  матері та користуватись земельною ділянкою. В 1996 році  сільською радою було прийнято рішення про передачу двох земельних ділянок площею 0,47га, в тому числі і земельної ділянки, яка вже була закріплена за позивачем, в користування його брату  ОСОБА_4. З того часу  спірна земельна ділянка фактично перебувала в користуванні  брата, який також проживав в будинку матері. В 2005 році будинок матері було знищено пожежею та 21 липня 2005 року  Малобукринською сільською радою було прийнято рішення № 22 про вилучення земельної ділянки площею 0,25 га у ОСОБА_4 та передачу цієї ділянки в користування  ОСОБА_2 Після смерті брата в 2007 році  він звернувся в сільську раду і йому було надано для ознайомлення господарську книгу, де зазначено, що йому  в користування надано земельну ділянку  площе 0,25 га по вул. АДРЕСА_1. Фактично зазначену земельну ділянку у нього було незаконно вилучено на підставі рішення  сільської ради № 22  від 21 липня 2005 року та передано в користування ОСОБА_2., який з  2005 року користується нею,  розпочав будівництво жилого будинку. Не неодноразові звернення до сільської ради з проханням надати документи на підтвердження його права користування  земельною ділянкою, або документи на підставі яких  земельна ділянка була вилучена у нього   відповіді він не отримав. Тому  вважає, що рішення сільської ради № 22  від 21 липня 2005 року є незаконним  та просить визнати його недійсним.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача  ОСОБА_5  заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав,  викладених в  адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Представник позивача додатково зазначив, що після неодноразових звернень до сільської ради щодо незаконного вилучення земельної ділянки  на адресу родички позивача  ОСОБА_6 було направлено повідомлення, з якого вбачається, що  земельна ділянка  розміром 0,25 га  була вилучена у ОСОБА_4 та передана  в користування ОСОБА_2 на підставі рішення сільської ради № 22 від 21 липня 2005 року, проте самого рішення  їм надано не було, тому вони вважають, що прийняттям саме цього рішення порушено право позивача на  користування наданою йому в користування земельною ділянкою. Крім того,  зі слів  сусідів їм відомо, що існує ще одне рішення про передачу спірної земельної ділянки в користування  ОСОБА_2, на підставі якого останній отримав  державний акт про право власності на землю, але яке саме це рішення і коли воно було ухвалено їм не відомо.

Представник відповідача Маклобукринської сільської ради Миронівського району Київської області в судове засідання не з’явився, направили до суду листа щодо заявлених позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за відомою суду адресою.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що  в користуванні у ОСОБА_3  знаходились дві земельні ділянки загальною площею 0,47 га.

Після її смерті  право на користування земельною ділянкою площею 0,25 га по вул. АДРЕСА_1 було передано позивачу ОСОБА_1.

Звертаючись до суду позивач посилається на те, що надана йому земельна ділянка була незаконно вилучена у нього на підставі рішення  Малобукринської сільської ради № 22 від 21 липня 2005 року та передана в користування ОСОБА_2 і в підтвердження своїх  доводів посилається на довідку № 97 від  11 липня 2008 року  надану  ОСОБА_6 з якої вбачається, що рішенням  виконкому  Малобукринської сільської ради № 22 від 21 липня 2005 року  земельна ділянка площею 0,25 га була вилучена у ОСОБА_4 та надана ОСОБА_2 для житлового будівництва (а.с.38).  При цьому в довідці не зазначено адресу земельної ділянки та відсутнє посилання на те, що ця земельна ділянка  була в користуванні у позивача ОСОБА_1.

Таким чином,  зазначена довідка не може бути прийнята судом, яка належний доказ, що підтверджує вилучення у  позивача ОСОБА_1  на підставі рішення  № 22 від 21 липня 2005 року  наданої йому в користування земельної ділянки та передачу  іншій особі.

Крім того, з наданої суду копії господарської книги  по особовому рахунку НОМЕР_1  домогосподарства  за адресою с. АДРЕСА_1 вбачається, що  головою домогосподарства є ОСОБА_1 і нього в користування  знаходить земельна ділянка за вказаною адресою площею 0,25 га, ця копія містить записи про  користування земельною ділянкою в 2006-2007 роках, тобто після ухвалення оспорюваного позивачем рішення, і посвідчена уповноваженою особою  16 грудня 2009 року (а.с.69).

З повідомлення Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області № 192 від 11 листопада 2010 року вбачається, що  згідно господарської книги № 6  Малобукринської сільської ради стор. 37-38 земельна ділянка АДРЕСА_1  площею 0,25 передана ОСОБА_2  під будівництво, обслуговування жилого будинку і господарських будівель (побудований новий будинок);  стор. 41-42  земельна ділянка по вул. АДРЕСА_1 площею 0,25 га  передана ОСОБА_1 під будівництво, обслуговування житлового будинку і господарчих споруд (а.с.84). Тобто позивачу ОСОБА_1 та третій особі ОСОБА_2 передано в користування  земельні ділянки за різними адресами.

Будь-яких доказів того, що земельні АДРЕСА_1 перетинаються або збігаються суду на надано.

За таких обставин, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, такими що не підтверджуються  належними доказами, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

      На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом  десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я:

Справа № 2-а-647/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

07 грудня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді               Бірси О.В.

при секретарі:                       Бушура Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради недійсним,  -

В С Т А Н О В И В:

Враховуючи те, що для написання повного тексту  постанови необхідно певний час, суд вважає за можливе, відповідно до  ч. 3 ст. 160 КАС України, оголосити вступну та резолютивну частини постави, з повним текстом постанови  особи, які беруть участь у справі  мають право ознайомитись через три дні після проголошення в судовому засіданні її вступної та резолютивної частин.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 до Малобукринської сільської ради Миронівського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 про визнання рішення сільської ради недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом  десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом  частини третьої статті 160 КАС України – протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

С у д д я: