Справа № 2-а-5/1-2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Беспалова О.О.
при секретарі Кропивному Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про нарахування та здійснення соціальних виплат щодо перерахунку пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_4, учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, інваліду 1 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи нарахування одноразової компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати за вирахуванням виплачених 379 грн. 30 коп. та виплатити позивачу вказану суму
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що його батько ОСОБА_4 являвся ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС. Виконуючи свій громадський обов’язок він втратив здоров’я. Рішенням медико-соціальної експертної комісії йому було встановлено І групу інвалідності, пов’язану з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС. Він перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації і отримував соціальні виплати як інвалід І групи з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Позивач вважає, що його батьку встановлені і виплачувались компенсації та допомоги у розмірах, значно нижчих, ніж гарантовано Конституцією України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ОСОБА_4 вважає, що діяння відповідача по виплаті його батьку компенсації та допомоги є протиправними і грубо порушують його права та законні інтереси. Батько позивача ОСОБА_4 ще за життя звернувся до суду з даним позовом, але не дочекавшись рішення помер. Позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, оскільки він є правонаступником батька і суми, які належали його батьку він повинен отримати в порядку спадщини.
В судове засідання позивач та його представник не з’явилися, від них надійшли письмові заяви, в яких просили справу розглянути без їх участі, на підставі наявних в справі доказів, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва в судове засідання не з'явився, про час та місце засідання дана установа була повідомлена належним чином, надала на адресу суду письмові заперечення, з проханням справу розглянути у відсутність їх представника з урахуванням письмових заперечень, в позові просили відмовити.
Представник відповідача Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в судове засідання не з'явився, про час та місце засідання дана установа була повідомлена належним чином, надала на адресу суду письмові заперечення, з проханням справу розглянути у відсутність їх представника з урахуванням письмових заперечень, в позові просили відмовити.
Суд, вивчивши письмові заяви та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_4 – є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, позивача, відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", визнано інвалідом I групи, він перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації.
З свідоцтва про смерть виданого відділом реєстрації смерті у м. Києві серії № 130174 від 02.09.2009р. вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1
З заповіту від 11 липня 1998 року вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті все своє майно, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_5. А в разі , якщо ОСОБА_5 помре раніше, або не прийме спадщини заповідав ОСОБА_1. Заповіт раніше складений та посвідчений Сьомою Київською державною нотаріальною конторою 05 жовтня 1996р. за реєстровим № 2у-95, цим заповітом ОСОБА_4 скасував.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації та мав статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід 1 групи. Проти цього не заперечує і сам відповідач.
Щодо позовних вимог про проведення УПСЗН Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації перерахунку одноразової компенсації, суд дійшов наступного висновку.
Згідно Типового положення про Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 30.10.2007 року №790, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації є структурним підрозділом Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, основним завданням якого є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином УПСЗН Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації є належним відповідачем в даній справі.
Відповідно до ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Посилання відповідача, що порядок виплати одноразової компенсації у розмірі 60 мінімальних заробітних плат встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є не обґрунтованим, оскільки норми цієї постанови суперечать закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Однак, відповідачами не надано жодного доказу того, що їх посадовими особами вживалися будь-які дії, в тому числі щодо направлення запитів на роз’яснення постанов КМУ, які суперечили нормам Закону, щодо збільшення сум призначених виплат, направлених на виконання положень ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, суд вважає доведеним факт протиправного діяння (бездіяльності) відповідача здійсненню соціальних виплат, а також факт протиправного діяння (дій та бездіяльності) УПСЗН Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації щодо відмови позивачу в здійсненні перерахунку компенсації відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з урахуванням нарахованих та виплачених позивачеві сум. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача суперечать нормам ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відмова у перерахунку суми компенсації є необґрунтованою та протиправною, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.
Згідно п. 4.1 Положення про Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.01.2007 року № 65 центр здійснює вхідний облік та контроль документів з питань призначення соціальної допомоги, інших грошових виплат, які надходять від органів праці та соціального захисту населення. Також центр виконує розпорядження цих органів щодо виплати соціальних допомог.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат недоплаченої компенсації також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З огляду на викладене та на те що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, позовні вимоги про стягнення недоплаченої компенсації на користь позивача підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 1227 ЦК України, ст. ст. 11, 17, 71, 158-163, 167, 186 Кодексу Адміністративного Судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про нарахування та здійснення соціальних виплат щодо перерахунку пенсії особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації перерахувати ОСОБА_4 одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 перераховану ОСОБА_4 одноразову компенсацію у розмірі 60 мінімальних заробітних плат відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати, з урахуванням нарахованих та виплачених сум.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення, апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого законодавством України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: