№2-206/1 за 2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Беспалова О.О.
при секретарі Кропивному Є.В.
за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами позики та поруки, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь кошти в розмірі 213 450,09 грн., та судові витрати.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 25 червня 2007 року між ним та ОСОБА_5 було укладено договір позики про передачу останньому грошей у сумі 17 000 доларів СПІА. Даний договір 25.06.2007 року було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Снітко В.М. та зареєстровано за № 7257.
Згідно п.1 цього договору ОСОБА_5 зобов'язався повернути вказану суму грошей до 02 січня 2008 року, але до цього часу гроші не повернув. На неодноразові звернення позивача відповідач не надав жодної відповіді.
У відповідності до договору позики 25 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, який також було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Снітко В.М. та зареєстровано за № 7258. За умовами п.1 договору поруки ОСОБА_3 поручився перед позивачем, кредитором, за виконання обов'язків «боржника» ОСОБА_5 за договором № 7257 від 25.07.2007р., однак вимоги цього договору також не були виконані, а звернення позивача до поручителя ОСОБА_3 залишились без уваги.
Не відреагували відповідачі й на письмові претензії позивача, які їм були направлені належним чином.
Таким чином відповідачі повинні сплатити позивачу основний борг - 130 900 грн., а також гроші у розмірі 35 997, 50 грн. - як суму, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції; 5 132,00 грн. - як простроченої суми трьох процентів річних; 20 527 грн. 99 коп. - нараховані відсотки за користування сумою позики; пені в розмірі 20 892 грн. 60 коп. А усього всієї суми 213 450 грн. 09 коп.
Позивач та його представник в судовому засіданні уточнили позовні вимоги та просили стягнути з відповідачів основний борг - 130 900 грн. 00 коп.; гроші у розмірі 47 647 грн. 60 коп. - як суму, на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції; 8 431 грн. 66 коп. - як простроченої суми трьох процентів річних; 33 653 грн. 85 коп. - нараховані відсотки за користування сумою позики, 64 530 грн. 11 коп. - нарахованої пені, 9 800 грн. - витрати за юридичне обслуговування. А усього всієї суми 294 963 грн. 23 коп. Уточнені позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити та надали пояснення викладені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення в пресу, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість слухання справи у відсутність відповідача.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. Згідно пункту 2.2 Договору поруки термін виконання основного договору до другого січня 2008 року. В липні 2009 року відбулася зустріч між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на якій відповідач був присутній. ОСОБА_5 зобов'язувався повернути борг до кінця серпня 2009 року. При зустрічі відповідачу позивач не повідомляв про те що він направляв в його адресу претензію. Претензію на повернення боргу від позивача відповідач особисто не отримував на протязі шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, так як відповідач знаходився у відрядженні за межами м. Києва, що підтверджується трудовою угодою та довідкою від працедавця. Про знаходження у відрядженні відповідача позивач знав з його телефонних розмов і по телефону він не повідомляв про відправлення претензії. Мова йшла тільки про неможливість зв'язатися з боржником. Дія договору поруки закінчилася другого січня 2008 року, згідно частини 4 ст. 559 ЦК України. Також по договору поруки термін якого закінчився другого січня 2008 року позов як до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки не було подано і відповідач вважає, що договір поруки припинено. Оплати послуг як поручитель відповідач від боржника та позивача не отримував. Боржник ОСОБА_5 на теперішній час ховається, на телефонні дзвінки не відповідає. На теперішній час де проживає ОСОБА_5 відповідач особисто не знає. По адресу проживання його матері його не має і з її слів він з'являється рідко. Розгляд справи без відповідача ОСОБА_5 не можливий і є необхідність встановити його місце проживання та зобов'язати з'явитися на судове засідання. Просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог щодо стягнення коштів з відповідача ОСОБА_3
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Згідно договору позики 25 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 було укладено про передачу останньому грошей у сумі 17 000 доларів СПІА. Даний договір 25.06.2007 року було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Снітко В.М. та зареєстровано у єдиній книзі реєстрів за № 7257.
Згідно п.1 цього договору ОСОБА_5 зобов'язався повернути вказану суму грошей до 2 січня 2008 року, але до цього часу гроші не повернув.
З матеріалів справи вбачається, що на неодноразові звернення позивача відповідач не надав жодної відповіді.
Відповідно до договору позики 25 червня 2007 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, який також було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Снітко В.М. та зареєстровано у єдиній книзі реєстрів за № 7258.
Згідно з умовами п.1 договору поруки ОСОБА_3 поручився перед ОСОБА_1, кредитором, за виконання обов'язків «боржника» ОСОБА_5 за договором № 7257 від 25.07.2007р., однак вимоги цього договору також не були виконані, а звернення позивача до поручителя ОСОБА_3 залишились без уваги.
З розрахунку вбачається, що основний борг становить - 130 900 грн. 00 коп.; кошти у розмірі 47 647 грн. 60 коп. - як суму на яку збільшився борг з урахуванням встановленого індексу інфляції; 8 431 грн. 66 коп. - як простроченої суми трьох процентів річних; 33 653 грн. 85 коп. - нараховані відсотки за користування сумою позики, 64 530 грн. 11 коп. - нарахованої пені, Загальна сума заборгованості становить 285 163 грн. 22 коп., що підлягає солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.
Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення витрат за юридичне обслуговування в сумі 9 800 грн. Дана вимога не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів, що підтверджують сплачені ним кошти за дані послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
У відповідності до ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник , включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Твердження відповідача про те, що він отримав претензію після сплинення шести місячного строку не відповідають дійсності, оскільки позивав надав докази на те, що він відправив претензію поштою до сплинення зазначеного строку.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. 88 ЦПК України підлягають до стягнення з відповідачів на користь позивача судові витрати в сумі 30 грн. Також з відповідачів на користь держави підлягають до стягнення судові витрати по 850 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст. 554, 625, 1049, 1050 ЦК України, ст.ст. 10, 14, 60, 61, 212- 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договорами позики та поруки задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Харківської області на користь ОСОБА_1 суму 285 163 гри. 22 коп. та судові витрати в сумі З0 грн.
Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва на користь держави судові витрати в сумі 850 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця Харківської області на користь держави судові витрати в сумі 850 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: