Справа № 2-181/1 за 2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
29 січня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Беспалова О.О.
при секретарі Кропивному Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного банку "Банк Регіонального розвитку" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів і просить стягнути з них солідарно заборгованість в сумі 639 040,09 грн. та судові витрати в сумі 1 730 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №27/10-6291 від 28 липня 2006 року. За умовами кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 89 200,00 доларів США, а відповідач отримати кредит та сплачувати позивачу за користування кредитом проценти у розмірі передбаченому кредитним договором та комісійну винагороду, в порядку передбаченому кредитним договором і повернути кредит згідно графіку, що встановлений в додатку № 1 до кредитного договору, кінцевий строк повернення кредиту - 27 липня 2016 року. Таким чином позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та щомісячно погашати частину кредиту.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно. Розрахунковим періодом для нарахування процентів є період з першого по останнє число кожного місяця, за фактичний період користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення Кредиту.
Відповідач сплачує проценти не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
За прострочення термінів сплати процентів, комісійної винагороди та/або повернення кредиту відповідачу нараховується пеня в розмірі 1 % від суми несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.
На виконання умов кредитного договору позивач 28.07.2006р. надав відповідачу кредит в розмірі 89 200 доларів США 89 200,00 доларів США вісімдесят дев'ять тисяч двісті доларів США.
Виконання зобов'язань Відповідача по Кредитному договору забезпечується порукою ОСОБА_3, про що свідчить укладений з останнім договір поруки №027/ДП779І від 28.07.2006 року та порукою ОСОБА_4 про що свідчить укладений з останнім договір поруки №027/ДП778128.07.2006 року.
Позивач надсилав Відповідачу лист від 08.10.2008 року №27/3007 про зміну умов кредитування (зміну процентної ставки). Викладене підтверджує список відправлень від 09.10.2008 року з квитанцією від 09.10.2008 року, про факт отримання свідчить повідомлення про вручення (вручене 22.10.2008 року).
Зважаючи на відсутність заперечень проти зміни умов, а також те, що Відповідач кредит не повернув, проценту ставку за користування кредитом було змінено.
Станом на 11.03.2009 року загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем по кредитному договору склала 82 992,22 долари США, що по курсу НБУ 7,70 грн./ 1 долар США становить 639 040,09грн.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд розглянути справу у його відсутність та винести по справі заочне рішення у разі неявки відповідачів.
В судове засідання не з’явилися відповідачі, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через оголошення в пресу, заяв про причину неявки до суду не надходило.
Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов наступного висновку.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №27/10-6291 від 28 липня 2006 року.
За умовами кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу в тимчасове користування грошові кошти в сумі 89 200,00 доларів США, а відповідач отримати кредит та сплачувати позивачу за користування кредитом проценти у розмірі передбаченому кредитним договором та комісійну винагороду, в порядку передбаченому кредитним договором і повернути кредит згідно графіку, що встановлений в додатку № 1 до кредитного договору, кінцевий строк повернення кредиту - 27 липня 2016 року. Таким чином позичальник зобов'язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та щомісячно погашати частину кредиту.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щомісячно. Розрахунковим періодом для нарахування процентів є період з першого по останнє число кожного місяця, за фактичний період користування кредитом, виходячи з 360 днів у році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.
Згідно п. 2.5. кредитного договору відповідач сплачує проценти не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.
З п. 4.1. кредитного договору за прострочення термінів сплати процентів, комісійної винагороди та/або повернення кредиту відповідачу нараховується пеня в розмірі 1 % від суми несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в цей період.
На виконання умов кредитного договору позивач 28.07.2006р. надав відповідачу кредит в розмірі 89 200 доларів США 89 200,00 доларів США вісімдесят дев'ять тисяч двісті доларів США.
Факт отримання відповідачем кредиту в зазначеному розмірі підтверджується заявою на видачу готівки №18.2/35 від 28.07.2006 року.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В зв'язку з несплатою процентів та кредиту за чотири місяці, позивач надсилав відповідачам вимогу про виконання договірних зобов'язань від 21.11.2008 року №27/3458, про що свідчить список відправлень від 21.11.2008 року, квитанція від 21.11.2008 року, а про факт отримання свідчить повідомлення про вручення (вручене 24.11.2008 року та 25.11.2008 року.
Як вбачається з матеріалів справи виконання зобов'язань відповідача по кредитному договору забезпечується порукою ОСОБА_3, про що свідчить укладений з останнім договір поруки №027/ДП779І від 28.07.2006 року та порукою ОСОБА_4 про що свідчить укладений з останнім договір поруки №027/ДП778128.07.2006 року.
За умовами договору поруки позивач має право пред'явити вимоги щодо виконання поручителем своїх зобов'язань за цим договором, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язань боржника по сплаті будь-яких платежів, які повинні бути здійснені відповідно до умов основного договору, такі зобов'язання не будуть виконані, який протягом двох робочих днів зобов'язаний виконати вимогу позивача та погасити існуючу заборгованість відповідача по кредитному договору.
Згідно п. 3.5.2. договору поруки, відповідачі, як поручителі зобов'язані у випадку невиконання боржником забезпеченого порукою зобов'язання нести перед банком солідарну відповідальність з відповідачем за основним зобов'язанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. При цьому відповідальність Поручителя поширюється на сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Частина 1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надсилав відповідачу лист від 08.05.2008 року №27/1268 про зміну умов кредитування (зміну процентної ставки). Викладене підтверджує список відправлень від 08.05.2008 року з квитанцією від 10.05.2008 року, про факт отримання свідчить повідомлення про вручення (вручене 12.05.2008 року). Позивач надсилав відповідачу повторно лист від 15.05.2008 року №27/1373 про зміну умов кредитування (зміну процентної ставки). Викладене підтверджує список відправлень від 16.05.2008 року з квитанцією від 16.05.2008 року, про факт отримання свідчить повідомлення про вручення (вручене 19.05.2008 року).
Зважаючи на відсутність заперечень проти зміни умов, а також те, що відповідач кредит не повернув, проценту ставку за користування кредитом було змінено.
Станом на 11.03.2009 року загальна заборгованість відповідача перед Позивачем по Кредитному договору склала 82 992,22 долари США, що по курсу НБУ 7,70 грн./1 долар США становить 639 040,09 (шістсот тридцять дев'ять тисяч сорок) гривень 09 коп.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 1 950 грн.00 коп., сплачені позивачем при зверненні до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 1048, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 14, 60, 209- 215,224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Акціонерного банку "Банк Регіонального розвитку" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного банку "Банк Регіонального розвитку" заборгованість в розмірі 639 040,09 грн. та судові витрати в сумі 1 730 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заочне рішення може бути переглянуто Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії.
Суддя: