Справа 2-7495/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем  України

14 грудня 2010 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

       головуючого судді      Новака А.В.

       при секретарі               Чорнобай Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и в:

позивач звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Мотивував свої вимоги тим, що шлюб між ними був зареєстрований 05.04.2001 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві, про що в Книзі реєстрації актів про одруження 2001 року квітня місяця 05 числа зроблено відповідний актовий запис за № 197. Від шлюбу сторони мають малолітнього сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя між сторонами не склалося, у подружжя постійно виникають сварки на побутовому грунті, що призводить до несприятливої обстановки в сімї та негативно відображається на психологічному стані сторін, та їх дитини. Шлюбні стосунки між ними не підтримуються, спільне господарство не ведеться, а сім'я носить формальний характер. Під час спільного життя відносини між позивачем та відповідачем стали погіршуватись, втратилось почуття кохання та поваги один до одного. А тому подальше збереження сім'ї є неможливим і суперечить інтересам сторін.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд позов задовольнити, розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2

Відповідач в судовому засіданні позов визнав. Строк для примирення просив не надавати, оскільки вважає, що шлюб між сторонами носить формальний характер та його збереження є недоцільним.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як зазначено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

За таких обставин, з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги те, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, вважає за доцільне не надавати сторонам строк для примирення і на основі повно та всебічно з’ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, досліджених в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 повністю.

Витрати при отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 105, 109, 110, 112 СК України, ст.ст. 3, 10, 11, 60, 110, 118-119, 130, 174, 208-215, 292, 294 ЦПК України, -                  

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити .

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_2  та ОСОБА_1 01 квітня 2001 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського районного управління юстиції в місті Києві, про що в Книзі реєстрації шлюбів 2001 року квітня місяця 01 числа зроблено відповідний актовий запис за № 197, – розірвати .

При отриманні свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2 державне мито в дохід держави у сумі 17 (сімнадцять) гривень . ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                        А. Новак