Справа № 2-5462/10

    РІШЕННЯ

І м е н е м  У к р а ї н и

07 грудня 2010 року  Голосіївський районний суд м. Києва в складі                    головуючого судді Новака А.В., при секретарі Чорнобай Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» Міжрайонної сервісної дільниці з обслуговування побутових споживачів № 1, про захист прав споживчів та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

         позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» Міжрайонної сервісної дільниці з обслуговування побутових споживачів № 1 про захист прав споживчів та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 28.05.2010 він отримав попередження АК «Київенерго» про припинення постачання електроенергії, згідно з яким станом на 11.05.2010 він має заборгованість перед відповідачем за спожиту електроенергію за період часу з 2003 по 2010 рік у розмірі 623 грн. Жодних доказів на підтвердження наявності даної заборгованості представник АК «Київенерго» позивачу не надав. Крім того, 15.06.2010 ОСОБА_1 отримав від відповідача листа, у якому йшлося про необхідність у 30-денний термін погасити заборгованість у розмірі 615,67 грн. з попередженням, що у разі невиконання даних вимог, постачання електроенергії у його квартиру буде припинено.

Наявність зазначеної заборгованості позивач заперечує, мотивуючи тим, що він постійно здійснював оплату за спожиту електроенергію, а ніби-то існуюча сума заборгованості є безпідставною.

Непогоджуючись з існуванням зазначеної заборгованості, позивач вважає дані попередження та листи відповідача незаконними та такими, що порушують його права, як споживача.

Крім того позивач зазначає, що внаслідок неправомірних дій відповідача йому було завдано моральну шкоду, яка виразилась у постійному моральному пригніченні, а також у тому, що він змушений був витрачати додаткові зусилля для вжиття заходів, необхідних для запобігання відключення його від електромережі.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив суд його задовольнити, визнати дії відповідача незаконними та такими, що порушують його права, як споживача, а також стягнути суму завданої моральної шкоди у розмірі 615 грн.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що за час користування  електричною енергією у позивача утворилась заборгованість, про яку останній був повідомлений належним чином, також АК «Київенерго» попередила позивача й про необхідність у 30-денний строк погасити дану заборгованість та у разі її невиконання енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Проте, незважаючи на те, що ОСОБА_1 заборгованість не погашена, відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на відключення позивача від електромережі, а тому його права, як споживача, з боку відповідача порушені не були. Крім того, оскільки АК «Київенерго» по відношенню до ОСОБА_1 не було вчинено жодних незаконних дій або бездіяльності, останньому жодним чином не було завдано моральної шкоди. Вважає даний позов безпідставним та просив відмовити у його задоволенні.

Так, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.1999 на ім'я ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, відкрито особовий рахунок користувача електроенергії № НОМЕР_1.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що внаслідок несплати позивачем за послуги електроенергії за період часу з березня 2003 року по червень 2010 року утворилась заборгованість у розмірі 618,10 грн.

Відповідно до п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999, відповідач 04.06.2009 направив на адресу позивача попередження про наявність заборгованості з вимогою її погашення. Дане повідомлення ОСОБА_1 отримав 25.05.2010, але суму заборгованості він не погасив.

Листом від 07.06.2010 за вих. № 341/-1547 АК «Київенерго» повідомила позивачу про необхідність сплати боргу у 30-денний термін у відповідності п. 2 ст. п. 27 Правил користування електричною енергією, відповідно до якої у разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі.

Проте, станом на день подачі позову до суду позивач суму заборгованості за надані послуги не сплатив та продовжує користуватись електричною енергією.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_1 тривалий час періодично недоплачував виставлену АК «Київенерго» суму за спожиту ним електроенергію, у зв'язку з чим й виникла існуюча перед відповідачем заборгованість. Нарахування витрат за спожиту електичну енергію відбувалось у відповідності до рахунку спожитої електроенергії за адресою: АДРЕСА_1, який долучений до матеріалів справи. З даного розрахунку чітко видно період та розмір сум, виставлених до сплати, та сум, які фактично були сплачені.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 12.04.1996 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», заява про захист прав споживача має повністю відповідати вимогам ст. 137 ЦПК України щодо форми й змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості: про те, яке право споживача порушено, коли і в чому це виявилося.

Зважаючи на вищенаведене, суд критично ставиться до посилань позивача в частині порушення його права, як споживача, оскільки ним не було вказано, яке саме його право було порушено і в чому це виявляється. Крім того, ОСОБА_1 не було надано суду документів на підтвердження неправомірності нарахування йому суми заборгованості перед АК «Київенерго».

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи позов в частині вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки твердження позивача про те, що йому було завдано моральну шкоду протиправними діями відповідача, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки відповідачем не було вчинено дій, спрямованих на відключення ОСОБА_1 від електромережі, а тому правопозивача, як споживача, жодним чином порушено не було, а АК «Київенерго» добросовісно здійснює свої зобов'язання та не відмовляє споживачеві в реалізації його прав і здійснює постачання електроенергії відповідної якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Пленумом Верховного Суду України в п. 3 постанови № 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» звернуто увагу на те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв’язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

На основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв’язок у їх сукупності,  встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, беручи о уваги ту обставину, що суд прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Розподіл судових витрат розподілити між сторонами у відповідності до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 10, 11 , 15, 58, 60, 88, 208-209, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

                В задоволенні   позову ОСОБА_1 до Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» Міжрайонної сервісної дільниці з обслуговування побутових споживачів № 1, про захист прав споживчів та стягнення моральної шкоди – відмовити повністю .

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

     Суддя                                                                                       А. Новак