Справа №  1-1011/10

                                                                В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 грудня   2010 року  Голосіївський  районний суд  м. Києва в  складі:

    головуючого судді                Дідика М.В.

    при секретарі                         Асіпцової О.В.

    з участю прокурора               Сівакової І.П.

          захисника-адвоката                ОСОБА_1

          потерпілого                             ОСОБА_2

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Києві справу про обвинувачення

    ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою   середньою, не одруженого, офіційно не працюючого,  зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого:,

      за ст. 121 ч.1 КК України, -

                                                   В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 14.06.2010 року, біля 22.50 годин, знаходився за місцем свого постійного проживання у будинку АДРЕСА_1.  Під час конфлікту з батьком ОСОБА_2, який виник на грунті особистих не приязних відносин, взяв зі столу в праву руку ніж, та умисно наніс ним останньому два удари в область живота.

Як наслідок, ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: не проникаючого різаного поранення передньої черевної стінки в області пупка, та тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки в області лівого підребер»я з пораненням великого чепця та внутрішньочеревною кровотечею, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень ( за критерієм небезпечки для життя), що спричинило короткочасний розлад здоров»я ( за критерієм тривалості розладу  здоров»я).

Підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав повністю. При цьому пояснив, що 14.06.2010 року ввечері йому зателефонувала мама і сказала, що батько п»яний, не пускає її додому, просила приїхати. Коли він зайшов в будинок, батько п»яний сидів без світла і розмовляв сам з собою. Коли батько побачив його, почав ображати, казав, щоб разом з мамою забирався геть. Він намагався батькові пояснити, що той неправий, навіщо п»є, якщо йому не можна.  Реагуючи на це, батько розлютився і кинувся на нього, вдарив де кілька раз по голові і він впав, а той зверху. Між ними почалася бійка. Він зміг визволитися від батька і той пішов в кухню, а він за ним, щоб вмитися. Батько знову почав його ображати. Він на столі помітив кухонний ніж і взяв його в руку, щоб батько цього не зробив, адже він коли вип»є, не контролює свої дії. Батько направився на нього і він міг в цей момент його вдарити ножем в живіт. Деталі, та скільки раз вдарив погано пам»ятає. Ніж впав на підлогу і коли батька забрала мама, він підняв ножа, вийшов, та поклав його на столі в дворі. Пізніше, ніж показав працівникам міліції. Все це зробив випадково, не подумавши про наслідки. На даний час просить вибачення у батька та матері, жалкує, що так сталося та запевняє, що більше такого не повториться. Явку з повинною писав добровільно, без примусу.  

Крім повного визнання вини, винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочину,  доведена доказами і ґрунтується  на  всебічному, повному і об»єктивному з»ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності.

 Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що погано пам»ятаю події 14.06.2010 року. Між ним та сином виникла суперечка, а потім бійка. В процесі якої перемістилися в кухню. Хтось  з них схопив ножа. Як отримав тілесне ушкодження, сказати зараз не може, можливо і сам собі спричинив пошкодження. Сина пробачає, взагалі не вважає себе потерпілим, оскільки був ініціатором бійки. Які покази давав раніше, уже не пам»ятає. Просить сина не позбавляти волі, бо це для їх сім»ї трагедія. Коли вип»є, не контролює свої вчинки.

Свідок  ОСОБА_5, за її згодою будучи допитаною в судовому засіданні пояснила, що 14.06.2010 року прийшла додому. Чоловік, ОСОБА_2 був п»яний. Почав її ображати,  виганяти з дому. Оскільки це часто траплялося і знала, що чоловік, якщо п»яний, то може вести себе неадекватно, то вирішила зателефонувати сину. Коли той прийшов, між ними почалася суперечка, сварка, а потім бійка. Чоловік вдарив сина і коли той впав, сів на нього зверху. Коли вони піднялися, перемістилися в кухню, де знову почалася між ними сварка і тяганина. Чоловік стояв до неї спиною і вона помітила, коли він повернувся,  піднявши футболку, що в нього поранення. Як він його отримав, вона не бачила. Чоловіка повела до матері, потім викликала швидку. Син часто за неї заступався, коли чоловік вип»є. Оскільки ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи, мав важку травму голови, перебуває на обліку у лікаря психіатра, йому не можна пити.

 Як видно з протоколу огляду місця події,  в будинку по вул. Заливній в м. Києві, було виявлено та вилучено  чотири ножі та дві порожні пляшки (т.1,а.с. 09-26).

В протоколі огляду місця події (т.1а.с.29-32), відображено, що в приміщенні лікарні № 4 по вул. Солом»янській, 17 в м. Києві, вилучено труси та футболку, що належать ОСОБА_2  

В протоколі огляду місця події (т.1 а.с.33-36), відображено, що на подвір»ї біля будинку АДРЕСА_1, був виявлений та вилучений ніж, яким зі слів ОСОБА_3, він спричинив ножове поранення своєму батьку ОСОБА_2 В подальшому зазначений ніж, який холодною зброєю не являється, а відноситься до столових ножів, що підтверджено експертом,  був оглянутий та долучений до справи як речовий доказ (т.1а.с.33-36,232-233, 229).

Під час проведення відтворення обстановки та обставин події, про що відображено в протоколі (т.1 а.с. 112-131), ОСОБА_3 розповів та детально показав, яким чином наносив  тілесні ушкодження потерпілому.

В підсумках судово-медичної експертизи   № 3380 від 16.06.2010 року  зазначено:  що у ОСОБА_3 виявлено синці по передній поверхні лівого плечового суглобу, в лівій лопатковій ділянці, по задній поверхні лівого ліктьового суглобу, на тилі лівого передпліччя; садна – на тилі 4-5 пальців правої кисті, по передній поверхні правої гомілки в верхній та середній третинах. Вказані ушкодження спричинені тупим предметом(предметами), могли утворитись 14.06.2010 року внаслідок не менше 8-ми травматичних впливів та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров»я). Утворення комплексу вказаних ушкоджень при одноразовому падінні із положення «стоячи» виключається (т.1а.с144-147).

Зазначений висновок експерта узгоджується з показами підсудного та потерпілого, з приводу того, що між ними була бійка, яка передувала нанесенню тілесних ушкоджень.

В підсумках СМЕ № 1133/Е від 31.08.2010 року зазначено, що у ОСОБА_2, на момент звернення за медичною допомогою виявлено: проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки в області лівого підребер»я з пораненням передньої черевної стінки в області пупка. Зазначене пошкодження відноситься до тяжкого тілесного ушкодження (за критерієм небезпеки для життя); непроникаюче різане поранення  передньої передньої черевної стінки в області пупка, що відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.1 а.с. 182-187).

У висновку СМЕ № 171/МК відображено, що на наданих речах ОСОБА_2, зокрема футболці, відмічається наявність двох колото-різаних пошкоджень по передній поверхні, що спричинені колючо-ріжучим предметом типу клинка ножа. Параметри згаданого клинка можуть відповідати параметрам клинка, наданого на дослідження ножа(т.1а.с.153-160).

Висновком експерта № 6899/10 підтверджено, що рукописні записи в  процесуальних документах: протокол вручення копії постанови про порушення кримінальної справи, протокол допиту потерпілого, протокол додаткового допиту потерпілого, - виконані ОСОБА_2

 Підписи від імені ОСОБА_2 в протоколі вручення копії постанови про порушення кримінальної справи; в протоколі усної заяви про злочин від 15.06.2010 року; в постанові про  визнання особи потерпілим ; в протоколі допиту потерпілого та в протоколі додаткового допиту потерпілого, - виконано самим ОСОБА_2 (т.1 а.с.222).

Аналізуючи вищезазначені докази в сукупності, суд не бере до уваги покази потерпілого ОСОБА_2 з приводу того, що процесуальні документи, які маються в справі і де нібито стоять його підписи,  він не підписував, оскільки його покази в цій частині є не послідовними, не логічними і повністю спростовуються висновком експерта, який суд бере до уваги.

Згідно висновку амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатрично-наркологічної експертизи  № 738 від 13.07.2010 року, - «ОСОБА_3  в период времени, к которому относится инкриминируемое ему деяние, каким-либо психическим заболеванием, в том числе временным болезненным расстройством психической деятельности, не страдал и по своему психическому состоянию в указанный период времени мог осознавать свои действия и руководить ими.

В настоящее время ОСОБА_3 психическим заболеванием,  не страдает и по своему психическому состоянию, способен осознавать свои действия и руководить ими.

В период инкриминируемого ему деяния, ОСОБА_3 не находился в состоянии физиологического аффекта, а также в ином эмоциональном состоянии, которое существенно повлияло на его сознание и деятельность.

В настоящее время ОСОБА_3 хроническим алкоголизмом не страдает и в противоалкогольном лечении не нуждается» ( т.2а.с.50).

Суд не бере  до уваги покази ОСОБА_2 з приводу того, що він міг сам спричинити собі тілесні ушкодження, оскільки вони не узгоджуються з доказами та  спростовуються зізнавальними показами підсудного, свідка. Зазначене, суд розцінює, як намагання потерпілого-батька, виправдати протиправні, злочинні дії сина – підсудного.

Враховуючи викладене, суд вважає винність підсудного ОСОБА_3 доведеною повністю і кваліфікує  його дій, саме за ст. 121 ч.1 КК України, як  умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, небезпечне для життя в момент заподіяння.  

Призначаючи вид та міру покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом”якшують та обтяжують його покарання.

    Суд, враховуючи особу підсудного, бере до уваги, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,  по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога психіатра не перебуває.

Обставинами, що  пом»якшує покарання, згідно ст. 66 КПК України, суд визнає щире каяття підсудного.  

    Обставин,  що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено. Більше того, суд виключає з обвинувачення підсудного ОСОБА_3 обтяжуючу покарання обставину, вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп»яніння, оскільки матеріали кримінальної справи не містять доказів цього, а сам підсудний зазначений факт заперечує.  

Аналізуючи усі обставини справи в сукупності, суд  вважає, що підсудному слід призначити покарання, у виді позбавлення волі. При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обстановку та неправомірні дії потерпілого, які передували  вчиненню злочину, та його позицію в судовому засіданні, особу винного, а також зважаючи на обставину, що підсудний тривалий час перебуває під вартою, з врахуванням інших обставин справи, суд надходить до висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання, а тому слід прийняти рішення про звільнення його, згідно ст.75 КК України, від відбування покарання з випробовуванням встановивши іспитовий строк, та покласти обов»язки передбачені ст. 76 КК України.

Згідно вимог ст. 72 КК України, ОСОБА_3 попереднє ув»язнення, починаючи з з 15.06.2010 року (день фактичного затримання), зарахувати у строк покарання.

Міру запобіжного заходу підсудному змінити з  тримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно звільнивши його  з - під варти в залі суду.

Долю речових доказів (т.1 а.с.117,79-80,116), визначити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Стягнути з підсудного, згідно ст.93 КПК України, судові витрати за проведення експертиз (т.1а.с.217-222,227-230).

Позов прокурора, пред»явлений в порядку ст. 93-1 КПК України, задовольнити та стягнути з підсудного,  на користь Київської міської клінічної лікарні № 4, кошти в сумі  390 грн.05 коп., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину(т.2 а.с.53).

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,-

                                                               ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч.1  ст. 121   КК України  та призначити покарання  у виді позбавлення волі на строк 5 (п»ять) років.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки та згідно ст. 76 КК України покласти на нього  обов»язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи  про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Згідно вимог ст. 72 КК України,  ОСОБА_3 попереднє ув»язнення, починаючи з з 15.06.2010 року (день фактичного затримання), зарахувати у строк покарання.

Цивільний позов прокурора, пред»явлений в порядку ст. 93-1 КПК України, задовольнити та стягнути з ОСОБА_3,  на користь Київської міської клінічної лікарні № 4, кошти в сумі  390 грн.05 коп., витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з підсудного судові витрати в сумі 1292 гривні( отримувач платежу КНДІСЕ м. Києва, р/р 31255272210579 в ГУ ДК у м. Києві 820019, код ЄДРПОУ 02883096, - за експертизу № 6899/10-11 від 30.08.2010 року) та 417грн.96 коп. (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, код ЗКПО 25575285, ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, рр 31253272210699, - послуги експерта, код послуги 10900).

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з утримання під вартою, на підписку про невиїзд, негайно звільнивши з під-варти в залі суду.

Речові докази по справі: ніж; футболка та труси, що знаходяться  в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим – в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

    Суддя                                                            М.В. Дідик