Справа № 2-а-2306/10.

ПОСТАНОВА

іменем України

03 грудня  2010 року  Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

        в складі головуючого-судді: Зарічної Л.А.,

        при секретарі : Голушко Н.А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках  в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1  до Управління   праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради про визнання неправомірними дій відповідача,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками  ОСОБА_3, який народився  ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

 Зважаючи на наявність   Постанови Кабінету Міністрі  України від 27.12.2001 року №1751, якою визначено  порядок призначення і виплати державної допомоги сім»ям  з дітьми ,  ОСОБА_1 , як батько дитини, подав заяву про  виплату йому  допомоги, яка була призначена у розмірі, що передбачена  при народженні  першої дитини.  Оскільки  син ОСОБА_4 є третьою дитиною позивача, ОСОБА_1  звернувся до суду із  відповідним позовом, в якому просить суд визнати неправомірним таке нарахування.

В судовому засіданні представник позивача  підтримав викладені у позовній заяві  обставини , просив  їх задовольнити  та при цьому пояснив, що  ОСОБА_1  є третьою дитиною позивача, так як у нього є вже дві доньки  - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 від ОСОБА_6, з якою позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі. При зверненні ОСОБА_1 до Управління   праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради  з заявою про виплату йому допомоги при народженні дитини  відповідачем призначено допомога в розмірі 4 800 грн. з 01.04.2010 року  по 30.04.2010 року, 620 грн. з 01.05.2010 року по 30.04.2011 рік, що  не відповідає  діючому законодавству.

Представник відповідача  в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог у повному обсязі та зазначив, що нарахування допомоги  позивачу при народженні дитини  відповідає чинному законодавству,  а оскільки позивач хоча і утримує третю дитину, але  проживає та перебуває в зареєстрованому шлюбі з іншою жінкою від якої має ще двох дітей,  а тому  не має права на отримання допомоги у розмірі,  що визначається при народженні третьої дитини. В той же час представник відповідача не заперечив тих обставин, що   при перевірці місця проживання  позивача було з’ясовано, що він проживає як за адресою  АДРЕСА_2 разом із  ОСОБА_2, так і по АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_6

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши  наявні докази по справі суд приходить до наступного висновку:

 Відповідно до Постанови  Кабінету  Міністрів України  №1751 від 27.12.2001 року  затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, яким передбачено виплату допомоги при народженні дитини, одному із батьків, усиновителю чи опікуну, які постійно проживають разом із дитиною, з метою створення належних умов для її повноцінного утримання та виховання.

Допомога при народженні дитини  надається у розмірі, що встановлений на дату народження дитини і така надається у розмірі 12240 на першу дитину,  25000 грн. – на другу дитину,  50000 грн. на третю дитину. Розмір та строки виплати допомоги, яка призначається одному з батьків дитини, визначається з урахуванням кількості живонароджених та

усиновлених дітей (враховуючи померлих), які до народження дитини перебували на утриманні особи, якій призначається допомога, її чоловіка (дружини),  крім дітей, від виховання яких зазначена особа (її чоловік, дружина) відмовилася, а також дітей, які передані на  виховання іншій особі.

 В судовому засіданні було достовірно встановлено, що  позивач  є батьком  ОСОБА_5, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року,  що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх народження  , та які перебувають на його утриманні та вихованні,  а також  ОСОБА_3 , що  народився ІНФОРМАЦІЯ_3 року,  та який також знаходиться на утриманні позивача.

Тобто  син ОСОБА_4, який народився у квітні 2010 року є третьої дитиною позивача, а існуюче Положення  не передбачає обов’язкового перебування у шлюбі з матір’ю даної дитини для отримання відповідної допомоги та вказує на можливість отримання такої як  матір’ю, так і батьком.  А тому позивач правомірно  звернувся до   відповідача із письмовою заяву  на отримання такої допомоги.

 В судовому засіданні представник відповідача не заперечив той факт, що дійсно  незважаючи на перебування позивача в зареєстрованому шлюбі з  ОСОБА_6, він фактично проживає  також із матір’ю малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2, та підтвердив той факт, що дитині створені всі належні умови для повноцінного розвитку та виховання,  матеріального забезпечення, що також підтверджується і актом обстеження сім’ї   для перевірки цільового використання  одноразової допомоги при народженні дитини  ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а.с.33) .

 В той же час ні матір’ю дитини , ні  відповідачем не  ставилося питання про позбавлення отримувача допомоги батьківських прав,  нецільового використання коштів і незабезпечення отримувача допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини, чи відмовою отримувача допомоги від виховання дитини,  як і не встановлені  інші  обставини,  які б давали можливість суду вирішити питання про те, що позивач не має права  як на  отримання взагалі допомоги при народженні дитини, так і на отримання її в розмірі що визначається  при народженні третьої дитини.

 Суд не може прийняти до уваги заперечення представника позивача  в частині посилання на  лист - роз’яснення   Департаменту Державного соціального захисту населення про обов’язковість проживання всих дітей в одній сім’ї , оскільки він  носить   характер підзаконного акту та суперечить  Постанові Кабінету міністрів України, яка передбачає відповідний порядок нарахування, підстави виплати та інше.

За таких обставин суд вважає, що вказані  ОСОБА_1  у позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження  в судовому засіданні, а тому  зазначені вимоги підлягають  до задоволення.  

        На підставі Постанови  Кабінету  Міністрів України  №1751 від 27.12.2001 року , керуючись ст.158-163 КАС України, суд -

                    ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити.

 Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення  Прилуцької міської ради  в частині  виплати допомоги  при народженні дитини незаконними.

 Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення  Прилуцької міської ради   провести нарахування  ОСОБА_1 допомоги при народженні третьої дитини в розмірі 50 000 (п’ятдесят тисяч)  гривень.        

         Постанова суду може бути оскаржена  шляхом подачі впродовж 10 днів з дня її проголошення  апеляційної скарги до Київського апеляційного  адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд.                                                                    

                                              Суддя:  :