справа № 2-а-971/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

(вступна та резолютивна частини)

    15 листопада 2010  року                         м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю позивача,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:  

    Відповідно до правил ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкладається до 19 листопада 2010 року.

    Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.251, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.17, 71, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

    Адміністративний позов задовольнити  повністю.

    Скасувати постанову серії СВ №162550 інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича від 20 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя                                     Олійник В.П.     .

справа № 2-а-971/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

    15 листопада 2010  року                             м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

з участю позивача,

      розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

встановив:  

    Позивачем заявлені вимоги про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення від 20 жовтня 2010 року за ч.1 ст.122 КУпАП (далі-спірна постанова), з посиланням на те, що, керуючи автомобілем, здійснив зупинку на вимогу відповідача ближче 10 м до перехрестя, порушень правил дорожнього руху порушено не було.

    Позивач в судовому засіданні від позову не відмовився, пояснивши, що здійснив зупинку на вимогу відповідача, свідки останнім були запрошені після складання протоколу.

    Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що перебувала у салоні автомобіля, яким керував позивач, при повороті на вул. Маяковського з вул. Батюка м.Ніжина, позивач був зупинений відповідачем, свідки запрошені останнім після складання протоколу.

    Відповідач в судове засідання не з"явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, причини неявки суду не повідомлені. За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів згідно ч.4 ст. 128 КАС України.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, показання свідка, суд приходить до слідуючих висновків.    

    Адміністративній відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП підлягають водії транспортних засобів, зокрема, за  порушення правил зупинки.

    Положеннями п.15.9. "г" ПДР встановлено заборону зупинки на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

    Оскаржуваною постановою від 20 жовтня 2010 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП за зупинку автомобіля ближче 10 м до перехрестя доріг з накладенням адміністративного стягнення у виді 310 грн. штрафу, постанову винесено відповідачем в межах повноважень згідно ст. 222 КУпАП, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч.1 ст. 122 КУпАП.

    Положення ст.251 КУпАП визначають докази для встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення,  при цьому докази на підтвердження зупинки автомобіля позивача ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини вулиць Батюка-Маяковського м.Ніжина, відсутності чи наявності на них пішохідного переходу, вимушеної (чи навпаки) зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга, в матеріалах справи відсутні,

 ухвала судді від 01 листопада 2010 року щодо надання відповідачем доказів на обгрунтування правомірності прийняття оскаржуваної постанови та спростування пояснень позивача до протоколу не виконана. Свідки зазначені в протоколі на підтвердження відмови позивача від підписання протоколу та постанови. Доказування не може грунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.    

    За таких обставин відповідачем не подано суду доказів на підтвердження обгрунтованості прийняття оскаржуваної постанови, тобто відповідачем не виконаний обов"язок щодо доказування правомірності свого рішення згідно ч.2 ст.71 КАС України, що є підставою для задоволення позову.

    Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст.251, 287, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.17, 71, 159-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

    Адміністративний позов задовольнити  повністю.

    Скасувати постанову серії СВ №162550 інспектора ДПС Ніжинського ВДАІ Осипенка Ігора Валентиновича від 20 жовтня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

    Суддя                                     Олійник В.П.     .