справа №4-47/2010

ПОСТАНОВА  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14» грудня 2010 року                                 м. Городня    

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді             - Криворученка Д.П.,

    секретарі                 - Ребус С.О.,

    з участю прокурора             - Червонюка В.М.,

    захисника – адвоката             - ОСОБА_1,

    слідчого                 - Пархоменка Ю.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Городня справу за поданням слідчого СВ Городнянського РВ УМВС України у Чернігівській області про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою,  одруженого (на утриманні двоє малолітніх дітей), не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого і фактично проживаючого у АДРЕСА_1,-

В С Т А Н О В И В :

08.12.2010 року слідчий СВ Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області Пархоменко Ю.Л. за згодою прокурора Городнянського району Чернігівської області звернувся до суду з поданням про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2

08.12.2010 р. за постановою Городнянського районного суду Чернігівської області строк затримання ОСОБА_2 продовжено до десяти діб, у зв’язку з необхідністю додаткового зібрання даних щодо особи підозрюваного та вирішення питання щодо пред’явлення йому обвинувачення.  

В поданні ставиться питання про обрання запобіжного заходу взяття під варту у зв’язку з тим, що ОСОБА_2 заздалегідь домовившись з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про спільне вчинення крадіжки чужого майна з пункту прийому грибів та ягід, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_7 та розміщений у м. Городня, Чернігівської області, та не усвідомлюючи, що  ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 було відомо про наявність на вказаному пункті сторожа і між останніми існувала інша домовленість, а саме про відкрите викрадення майна, в ніч з 1 на 2 серпня 2010 року разом з вищевказаними особами, на автомобілі ВАЗ-2105 д.з. НОМЕР_1 прибули до м. Городня. ОСОБА_2 згідно попередньої змови з іншими учасниками скоєння злочину, на в’їзді до м. Городня, вийшов з автомобіля та направився до перехрестя вулиць Чорноуса та Комінтерна, де знаходився і згідно попередньої домовленості з вказаними особами, спостерігав за навколишньою обстановкою та рухом транспорту в сторону вулиці Комінтерна і по виданому йому ОСОБА_4 мобільному телефону повідомляв про обстановку ОСОБА_5, який стояв на вулиці Комінтерна біля пункту прийому грибів та ягід ФОП ОСОБА_7 і в свою чергу мав повідомити про небезпеку ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які мали скоювати безпосередньо викрадення. В цей час ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишили автомобіль на польовій дорозі біля с. Хрипівка, Городнянського району, а самі пішки дійшли до території колишнього Городнянського будівельно-монтажного управління, що розташоване по вул. Комінтерна, б. 11-б, в м. Городня, яке орендує фізична особа-підприємець ОСОБА_7 та заховавшись в кущах навпроти території пункту чекали, доки на території залишиться один сторож, а всі інші розійдуться. Дочекавшись вказаного моменту, біля 1 години ночі ОСОБА_4, та ОСОБА_6, взявши з собою заздалегідь приготовані  молоток, зубило, цвяходер, перчатки, маску для обличчя та моток липкої стрічки, через паркан проникли на територію, де розміщено підприємство. При цьому, ОСОБА_5 залишився в кущах навпроти пункту прийому грибів та ягід, де спостерігав за навколишньою обстановкою, отримував інформацію про обстановку від ОСОБА_2 та мав попередити ОСОБА_6 і ОСОБА_4 в разі виникнення небезпеки. ОСОБА_4 та ОСОБА_6, який вдягнув на обличчя маску з прорізями для очей, проникли до приміщення контори ФОП ОСОБА_7,  де виходячи за рамки попередньої домовленості, з застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я, а саме, нанесення удару по голові, який наніс ОСОБА_4, а також з погрозою застосування такого насильства, здійснили напад на сторожа ОСОБА_8, якого вони зв’язали липкою стрічкою та відірваним шнуром від телевізора, щоб той не заважав та не зміг нікого попередити про злочин. Після цього ОСОБА_4 по черзі зі ОСОБА_6, принесеним з собою цвяходером, молотком та зубилом зламали двері до кабінету ОСОБА_7, де виявили та в подальшому заволоділи металевим сейфом, вартістю 500 гривень, який знаходився в кабінеті, у якому зберігалися гроші в сумі 20000 гривень, що належали ОСОБА_7 Сейф ОСОБА_4 та ОСОБА_6 витягли за ворота території пункту прийому грибів та ягід, куди ОСОБА_5 в цей час підігнав автомобіль. ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 втрьох завантажили сейф до багажника автомобіля. Після цього ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сіли в автомобіль і зателефонувавши ОСОБА_2, щоб той виходив до АЗС на в’їзді в місто Городня, поїхали у вказане місце. Забравши ОСОБА_2 усі поїхали до м. Чернігова, де ОСОБА_2 та ОСОБА_5 залишилися в місті, а ОСОБА_4 і ОСОБА_6 поїхали в лісовий масив за смт. Михайло-Коцюбинський, Чернігівського району, де відкрили сейф і вилучили з нього гроші. Після цього сейф закопали в лісі а в подальшому ОСОБА_4 розділив гроші між всіма учасниками скоєння злочину.          

05.12.2010 р. ОСОБА_2 затримано відповідно до ст.115 КПК України, а 14.12.2010 р. йому пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

Приймаючи до уваги, що обвинувачений вчинив тяжкий умисний злочин, знаходячись на волі може ухилитись від слідства та суду, слідчий просить суд обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді взяття під варту.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подання і просили обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений у судовому засіданні свою вину у інкримінуємому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив, що пішов на злочин, бо терміново були необхідні гроші на лікування дитини, яка є інвалідом з дитинства. Просив суд не обирати йому запропонований слідчим запобіжний захід, має постійне місце проживання, дружину та дітей.  

Захисник у судовому засіданні підтримав позицію підзахисного, пояснив, що у слідства немає жодних доказів намагання ОСОБА_2 ухилятись від слідства та суду, а тяжкість вчиненого ним злочину не може стати підставою для взяття під варту. На слідстві він визнав свою вину, дав правдиві показання.

Вивчивши матеріали кримінальної справи і перевіривши законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення, вислухавши думку прокурора, захисника, заслухавши пояснення слідчого та обвинуваченого, суд прийшов до наступного.

Відповідно до приписів ст.148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти спробам останнього ухилитись від слідства або суду, перешкодити встановленню істини, а також для забезпечення виконання процесуальний рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатись ухилитись від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати  встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно вимог ст.150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст.148 цього Кодексу, враховуються тяжкість злочину, особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

З досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, сім’ю, виховує двох малолітніх дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства і хворіє на тяжку хворобу, він зареєстрований як підприємець, позитивно характеризується за місцем проживання та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.  

З урахуванням викладеного, суд вважає, що посилання слідчого відносно можливого ухилення обвинуваченого від слідства та суду, не може бути прийнято у вигляді достатньої підстави для обрання запобіжного заходу, як взяття під варту.  

Сама ж тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, самостійною підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, як взяття під варту діючим законодавством не визнається, а враховується при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.  

Сукупність даних про особу обвинуваченого, наявність місця проживання, що не заперечується слідчим, відсутність даних про можливість обвинуваченого ухилитись від слідства та суду, переконують суд в тому, що для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не має достатніх підстав.  

Суд прийшов до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_2 запобіжний захід, не пов’язаний із триманням під вартою, у вигляді підписки про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.148-151, 155, 1651- 652, 434 КПК України, суд, -

П  О С Т А Н О В И В :

У задоволенні подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_2, відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід – підписка про невиїзд.

На постанову, протягом трьох діб з дня її винесення, може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови судді.

Суддя                                     Д.П.Криворученко