Справа № 2-1697/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

    01 грудня 2010 року                                                              Залізничний районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді  -  Гедз Б.М.  

                при секретарях -       Рущак Т.О., Гіряк С.І.  

за участю  позивача – ОСОБА_2

адвоката – ОСОБА_3

представника відповідача та третьої особи – Леськів Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові  цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради, третя особа – голова Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  Чілімова Ірина Романівна  про скасування розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного  прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в:  

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  № 72-К від 11.09.2009 р. "Про оголошення догани ОСОБА_2 та звільнення його із займаної посади  директора ЛКП ?Нове?, поновлення на роботі на посаді  директора ЛКП ?Нове?, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.  Свої вимоги мотивує тим, що згідно розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради № 30-к від 05.05.2009 р. займав посаду директора Львівського  комунального підприємства ?Нове?. 02.09.2009 р. в.о. голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради було видано розпорядження за № 69-к "Про оголошення догани ОСОБА_2", підставою для чого була службова записка начальника відділу  житлового господарства ОСОБА_4 від  02.09.2009 р. з приводу несвоєчасного  подання електронної бази  даних житлового фонду згідно встановленої форми на виконання окремого доручення  міського голови. Вважає таке розпорядження незаконним і безпідставним, оскільки особисто йому не вручалося вказане доручення, письмових пояснень роботодавець не зажадав. На вимогу  голови Залізничної районної адміністрації від 11.09.2009 р. звільнитися за власним бажанням відмовився. В подальшому, 11.09.2009 р. головою районної адміністрації винесено розпорядження за № 72-к "Про оголошення догани та звільнення з роботи ОСОБА_2 з 11.09.2009 р.", підставою для чого була службова записка начальника відділу  житлового господарства ОСОБА_4 від  11.09.2009 р. з приводу  систематичного невиконання доручень, неналежне виконання покладених обов?язків, враховуючи незадовільні результати моніторингу ЛКП за серпень 2009 р., таким чином його було звільнено з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин покладених на нього обов?язків. Вважає таке розпорядження та його звільнення незаконним, всупереч законодавству його звільнення відбулось без згоди профспілкової організації, членом якої він являється, крім того, при прийнятті на роботу з посадовою інструкцією ознайомлений не був, про службові записки та про оголошення догани від 02.09.2009 р. не був доведений до відома, роботодавець не зажадав письмових пояснень, за один і той  самий проступок 11.09.2009 р. накладено два стягнення та при цьому не враховано  ступінь тяжкості вчиненого проступку, якщо такий мав місце, усіх обставин, його попередньої роботи. Через незаконне звільнення він зазнав моральної шкоди, яку оцінює у 10 000 грн. Як наслідок - з 14.09.2009 р. по 17.10.2009 р. перебував на лікарняному вперше з діагнозом – гіпертонічний криз, порушився його звичний ритм життя, втратив нормальні життєві зв?язки, рідні були в постійній тривозі за нього, 11.10.2009 р. раптово помер батько від інсульту,  з 18.10.2009 р. по 28.10.2009 р. перебував на лікарняному з приводу загострення радикуліту, 29.10.2009 р. мав намір вийти на роботу, проте його до роботи не допустили, листки непрацездатності не прийняли. 29.10.2009 р., враховуючи вкрай  неприязні стосунки з головою райадміністрації,  відчуваючи психологічний тиск, написав заяву про звільнення за власним бажанням, яку в подальшому відкликав. Трудової книжки, розрахункових сум при звільненні  не отримав.

В судовому засіданні позивач  позов підтримав з аналогічних підстав, просить позов задовольнити.

Представник Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради та одночасно представник третьої особи, згідно довіреностей від 22.02.2010 р. та 30.11.2009 р. (а.с. 17, 18) проти позову заперечила, покликаючись на правомірність звільнення ОСОБА_2 з посади директора Львівського  комунального підприємства ?Нове? на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. В обгрунтування заперечень посилається на те, що на підставі службової записки начальника відділу  житлового господарства ОСОБА_4 від 02.09.2009 р., за несвоєчасне  подання електронної бази  даних житлового фонду щодо виконання окремого доручення  міського голови на ОСОБА_2 було накладено дисциплінарне стягнення у виді догани, про що видано розпорядження,  а 11.09.2009 р.  на   підставі   службової записки начальника відділу  житлового господарства ОСОБА_4 від 11.09.2009 р. за систематичне невиконання доручень, неналежне виконання покладених обов?язків, враховуючи незадовільні результати моніторингу ЛКП за серпень 2009 р. ОСОБА_2  було оголошено догану, звільнено з посади директора  ЛКП ?Нове? з 11.09.2009 р. Зазначила, що на час звільнення згоди профкому не було, однак під час судового розгляду справи, 15.11.2010 р. на виконання ухвали суду було проведено засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації ЛКП ?Нове?,  ухвалено надати згоду на звільнення ОСОБА_2 із займаної посади за п. 3 ст. 40 КЗпП України (систематичне невиконання функціональних обов?язків). Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін /їх представників, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає до  часткового задоволення з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Зокрема, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та  органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

П. 3 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Статті 147, 147-1, 148 КЗпП України передбачають, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Ст. 233 КЗпП України зазначає, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 22, 23 постанови від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. За передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Судом встановлено, що згідно розпорядження голови Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  № 28-к від 27.04.2009 р.  ОСОБА_2 прийнято на посаду директора ЛКП ?Нове? за строковим трудовим договором (контрактом)  на період тимчасової втрати працездатності  директором ЛКП ?Нове? Грудень І.І. (а.с.75), а розпорядженням голови Залізничної районної адміністрації Львівської   міської   Ради    № 30-к від 05.05.2009 р.  ОСОБА_2 призначено з 05 травня 2009 р. на посаду директора ЛКП ?Нове? (а.с.73).

Досліджуючи письмові докази, зокрема, оригінал посадової інструкції директора  Львівського комунального підприємства ?Нове?, судом виявлено факт відсутності  підпису ОСОБА_2, що свідчить про те, що такий  при прийнятті на роботу належним чином не був ознайомлений  зі своїми функціональними обов?язками (а.с.70).

Згідно розпорядження в.о.голови  районної адміністрації № 69-к від 02.09.2009 р. за несвоєчасне подання електронної бази даних житлового фонду щодо виконання окремого доручення міського  голови  оголошено догану ОСОБА_2 – директорові ЛКП ?Нове? (а.с.77).

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стала службова записка начальника відділу житлового господарства ОСОБА_4 від 02.09.2009 р. про несвоєчасність подання електронної бази даних житлового фонду згідно встановленої  форми  на виконання окремого доручення міського голови (а.с.78).

В судове засідання оригіналу окремого доручення міського голови представлено не було, з копії вбачається, що таке було адресовано  головам райдержадміністрацій і зареєстровано в Залізничній районній адміністрації 13.08.2009 р.,  доказів організації виконання вказаного доручення та доведення до відома директора ЛКП ?Нове? ОСОБА_2 не представлено (а.с. 130).

Згідно розпорядження голови  районної адміністрації № 72-к від 11.09.2009 р. за систематичне невиконання доручень керівництва, неналежне виконання  посадових обов?язків, враховуючи незадовільні результати  моніторингу за серпень  2009 р. ОСОБА_2 оголошено догану та одночасно звільнено із займаної посади  - директора ЛКП ?Нове? з 11.09.2010 р. на підставі  п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.78).

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у виді догани та звільнення стала службова записка начальника відділу житлового господарства ОСОБА_4 від 11.09.2009 р. про систематичне невиконання доручень, неналежне виконання покладених обов?язків, враховуючи незадовільні результати моніторингу ЛКП за серпень 2009 р., а саме: незабезпечення 100 % збору коштів за житлово-комунальні послуги і перерахунку їх у ЛМКП ?Львіводоканал? та ЛКП ?Залізничнетеплоенерго?; невиконання  робіт з ремонту підвальних розводок (а.с.79), однак у вказаному розпорядженні як підстава звільнення  не вказано попередньої догани від 02.09.2009 р., що виключає систематичність.

З табеля обліку робочого часу за вересень 2009 р. вбачається відпрацювання повного 8 годинного робочого дня  11 вересня 2009 року (а.с.64), звільненим  значиться з 14.09.2009 р., що суперечить розпорядженню про звільнення з роботи  з 11.09.2009 р.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 12.05.2009 р. вступив в членство  первинної  профспілкової організації ЛКП ?Нове?, згідно поданої заяви та  числиться у списку  працівників ЛКП ?Нове?, які є членами  профспілки станови  на 01.09.2009 р. (а.с. 35, 36)

Ст. 43 КЗпП України передбачено необхідність одержання  попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової  організації на звільнення  працівника з підстави п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Судом виявлено факт  звільнення працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, тому  суд відповідно до  ч. 3 ст. 43 КЗпП України зупиняв  провадження у справі до  надання  згоди чи відмови на звільнення  ОСОБА_2 з посади директора ЛКП ?Нове? виборного органу первинної профспілкової організації (а.с.90).

З витягу протоколу № 12 від 15.11.2010 р. засідання профспілкового комітету первинної профспілкової  організації ЛКП ?Нове?  вбачається надання  згоди на звільнення ОСОБА_2 з займаної посади за ст. 40 п. 3 КЗпП України (систематичне невиконання функціональних обов?язків а.с.127-129)).

Відтак, згода виборного органу первинної профспілкової організації є лише елементом  підстави для звільнення, правило  ч. 3 ст. 43 КЗпП відповідає спеціальній нормі ст. 235 КЗпП України, яка надає суду право поновити працівника на роботі тільки у разі  звільнення його без законної підстави.

При застосуванні до позивача  такого крайнього  заходу як звільнення  з роботи відповідач не врахував положень ст. 149 КЗпП України, згідно з якими до застосування  дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни  письмові пояснення, а при обранні  виду дисциплінарного стягнення  повинен враховувати ступінь тяжкості  вчиненого проступку й заподіяну  ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, поважність причин невиконання обов?язків, і попередню роботу працівника.

Як   ствердили    допитані   в судовому засіданні  свідки ОСОБА_1 – колега по роботі та ОСОБА_5, яка проживає в будинку, який обслуговує ЛКП ?Нове? за час діяльності ОСОБА_2 на посаді директора ЛКП ?Нове? з боку мешканців не було жодних зауважень, лише позитивні відгуки щодо належного виконання обов?язків.

Свідок ОСОБА_4 – начальник відділу житлового господарства Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради в судовому засіданні дала показання про те, що ОСОБА_2 звільнено з роботи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання  функціональних обов?язків, що полягало у невиконанні  плану збору коштів по холодному водопостачанню та послуг з утримання будинків та прибудинкової території; невиконанні плану поточного ремонту (ремонт сходових кліток), зрив графіку по проведенню толок; невиконанні  робіт по підготовці житлового фонду до опалювального сезону, що спричинило несвоєчасне подання тепла в житлові будинки  мікрорайону; протермінуванні закриття заяв і скарг та несвоєчасність реагування на звернення мешканців мікрорайону. Покликається на службові записки від 02.09.2009 р. та 11.09.2009 р.,  на підставі яких було винесено розпорядження про накладення  на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді догани, в подальшому – у виді  догани і, як наслідок, звільнення за систематичне невиконання функціональних обов?язків.

Суд дає критичну оцінку показанням свідка ОСОБА_4, так як її показання в судовому засіданні суперечать обставинам, викладеним у службових записках в частині конкретизації наведення тих функціональних обов?язків, доручень керівництва, незадовільних результатів моніторингу, систематичність невиконання яких слугували підставою звільнення ОСОБА_2 роботи за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, разом з тим, відповідачем не представлено жодної скарги чи заяви мешканців, які залишилися нерозглянутими директором ЛКП ?Нове? ОСОБА_2

Всупереч вимогам ч. 4 ст. 149 КЗпП України  стягнення, оголошене в розпорядженні  не було  повідомлено під розписку ОСОБА_2  Як ствердив позивач, 29.10.2009 р. його ознайомили із розпорядженням про звільнення (п?ятниця), позовна заява подана 30.11.2009 р., тому позовна давність не пропущена.

За наявності вищевикладених підстав, суд дійшов переконання про незаконність накладення дисциплінарного стягнення,  згідно розпорядження в.о. голови райадміністрації від 02.09.2009 р.

Між тим представником відповідача не надано доказів про підставність та законність застосування дисциплінарного стягнення у виді догани від 11.09.2009 р., що потягло за собою звільнення з роботи, не представлено матеріалів за незадовільними результатами моніторингу за серпень 2009 року, належних та допустимих доказів про ознайомлення ОСОБА_2 з посадовою інструкцією, не конкретизовано яких саме доручень керівництва не було виконано позивачем, про характер вчинюваного проступку чи такий  мав продовжувану дію, з метою недопущення застосування кількох дисциплінарних стягнень за одне й те ж порушення, не надано доказів вини  ОСОБА_2,  за безумовної наявності  якої допускається  звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України, а тому, додержуючись принципу диспозитивності щодо меж заявлених позовних вимог, суд приходить до переконання, що  розпорядження голови  районної адміністрації № 72-к від 11.09.2009 р. про оголошення ОСОБА_2 догани та звільнення із займаної посади  - директора ЛКП ?Нове? з 11.09.2009 р. на підставі  п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України є незаконним, прийняте з порушенням вимог трудового законодавства і підлягає скасуванню, а ОСОБА_2 - поновленню на посаді директора ЛКП ?Нове?.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

Відповідно до розділу ІІ Постанови КМУ "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08 лютого 1995 року № 100 із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26 вересня 2001 року № 1266 обчислення середньомісячної заробітної плати проводиться виходячи із виплат за останні 2 календарні місяці роботи, які передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Згідно розділу ІІІ Постанови усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до п. 8 Постанови нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи кількість робочих днів у відповідні періоди серпень, вересень 2009 р., беручи до уваги довідку (а.с.72), середній заробіток за час вимушеного прогулу по день ухвалення рішення становить: 4459,14 грн. / 44 (кількість робочих днів в серпні, вересні 2009р.) * 310 (кількість робочих днів за період з 11.09.2009 р. по 01.12.2010 р.) = 31 416,67 грн. (без проведення відповідних відрахувань).  

Винним діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яка полягала в погіршенні стану здоров?я,  що документально підтверджено, у зв?язку з порушенням його законних прав втратив нормальні життєві зв?язки, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя, разом з тим, смерть батька позивача суд не пов?язує як наслідок з діями відповідача щодо незаконного звільнення ОСОБА_2, тому з врахуванням  обсягу і розміру моральних страждань позивача, на думку суду, розмір моральної шкоди складає 1 000 грн.

У решті позовних вимог  ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст.79 ЦПК України судові  витрати  складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової  справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.   

Згідно п.4 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, зокрема, про поновлення на роботі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору (ст.4 п.1 Декрету КМ України ?Про державне мито?), він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника.   

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 40, 43,  ч. 2 ст. 97,147, 232-233, 235, 237-1 КЗпП України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМ України від 08.02.1995р. №100, суд-

                    в и р і ш и в:  

    Позов ОСОБА_2 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради, третя особа – голова Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  Чілімова Ірина Романівна  про скасування розпорядження,  поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного  прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

    Визнати незаконним розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради від 11.09.2009 р. № 72-К про оголошення догани ОСОБА_2 та звільнення  з роботи.

    Поновити ОСОБА_2 на посаді  директора Львівського комунального підприємства ?Нове?.

    Стягнути із Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  на користь  ОСОБА_2  середній заробіток за час вимушеного прогулу  в розмірі 31 416,67 грн. (тридцять одна тисяча чотириста шістнадцять тисяч гривень 67 коп.) та 1000 грн. (тисяча гривень) моральної шкоди.

Стягнути із Залізничної районної адміністрації Львівської міської Ради  на користь держави судовий збір в розмірі  322,66 грн. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду в сумі 120 грн.

    Рішення в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його проголошення.  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку  для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи  апеляційним судом.

Суддя:

Оригінал рішення.