Справа № 22ц-5905/2010 Головуючий у 1-й інстанції –
Рахманкулова І.П.
Категорія – цивільна Доповідач – Лакіза Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2010 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого-судді Лакізи Г.П.,
суддів: Бобрової І.О., Шевченка В.М.,
при секретарі Костюк Ю.Г.
за участю: позивача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в:
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року, а справу повернути до суду першої інстанції на новий судовий розгляд в іншому складі.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені. Шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, зареєстрований 22.12.2000 року відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1718, розірвано.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що зазначене рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що розгляд справи відбувся у її відсутності, судом не задоволено клопотання про відкладення розгляду справи. Таким чином, судом порушені її права, передбачені ст. 27 ЦПК України. Крім того, апелянтом не було отримано копії позовної заяви та доданих документів до неї. Також судом не виконані вимоги ст. 112 СК України, оскільки судом не з”ясовані фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, та не взято до уваги наявність у сторін неповнолітньої дитини – доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась в Італії та є громадянкою України.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який вважав апеляційну скаргу необґрунтованою, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з таких підстав.
По справі встановлено, що 22.12.2000 року між сторонами був укладений шлюб, зареєстрований відділом РАЦС Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис №1718, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.6). В період шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_7 народила доньку ОСОБА_4 (а.с.21).
У лютому 2010 року ОСОБА_6 звернувся з позовом про розірвання шлюбу.
Суд першої інстанції встановив, що подружні відносини сторони припинили, спільне господарство не ведуть, подальше збереження шлюбу позивач вважає неможливим і таким, що суперечить його інтересам.
Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка ОСОБА_7 протягом тривалого часу легально проживає в Італійській Республіці, де вона працює, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.62-69). Позивач проживає в Україні, і сімейні стосунки сторони не підтримують.
За клопотанням відповідачки сторонам надавався строк для примирення 2 місяці, що підтверджується журналом судового засідання та технічним записом судового засідання (а.с.71). Однак примирення сторін не відбулося, позивач наполягає на тому, що подальше збереження шлюбу є неможливим та таким, що суперечить його інтересам.
В засіданні апеляційного суду позивач наполягав на тому, що збереження шлюбу неможливо, сімейні стосунки вони не підтримують протягом тривалого часу і відновлювати їх він не бажає, протягом останнього року він проживає в України, і з відповідачкою не спілкується. Крім того позивач пояснив, що він звернувся до Деснянського районного суду м.Чернігова з позовом про оспорювання батьківства щодо доньки ОСОБА_4, яку відповідачка народила в Італійській Республіці.
Дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову та ухвалення рішення про розірвання шлюбу.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачка не отримувала копію позовної заяви та не повідомлялась належними чином про дату, час та місце розгляду судом справи про розірвання шлюбу 28.07.2010р. та 27.09.2010р., спростовуються наявними в матеріалах справи доказами -супровідними листами, адресованими безпосередньо відповідачу за місцем її проживання в Італійській Республіці та посольству України в Італійській Республіці, та повідомленнями про вручення документів (а.с.53-54,59, 73-74, 80-81). Про дату, час та місце розгляду судом справи були також повідомлені представники відповідачки в Україні – ОСОБА_8, яка діє згідно довіреності, посвідченої 12.02.2010 року радником з консульських питань Посольства України в Італійській Республіці, та адвокат ОСОБА_9 (а.с.18, 19, 55, 57-58, 78). Таким чином, належно повідомлена відповідачка повторно не з”явилась в судове засідання, а тому суд обґрунтовано розглянув справу у її відсутності, дотримавшись вимог процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу належить відхилити, а рішення суду –залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 вересня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: