Справа № 22ц-6666/2010 Головуючий у 1-й інстанції Литвиненко І.В.
Категорія – цивільна Доповідач Лакіза Г.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2010 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого-судді ЛАКІЗИ Г.П.,
суддів: СКРИПКИ А.А., ШЕВЧЕНКА В.М.,
при секретарі КОСТЮК Ю.Г.,
за участю: позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_7 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 616 грн. 45 коп., моральну шкоду в розмірі 9000 грн., судові витрати покласти на відповідача, зобов’язати відповідача надати копії державних актів на земельні ділянки № 216-217 в ТОВ „Урожай”, та зобов’язати відповідача очистити природний сток води, який межує з його садівничими ділянками.
Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв’язку з необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не були взяті до уваги документи, надані прокуратурою м.Чернігова, з яких вбачається, що ОСОБА_7 наполягав на порушенні відносно неї кримінальної справи і чітко вказував, що „біля однієї тисячі гривень облікована бухгалтером не була, а передана голові с/т „Урожай” особисто в руки”, неодноразово згадував в заяві про те, що вона займалася вимаганням коштів у членів СТ, але всі зазначені факти не відповідають дійсності, і за результатами проведеної прокуратурою перевірки прийняте рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно неї за відсутності в її діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 366 КК України, але відповідач продовжує розповсюджувати чутки. 13.10.2010 р. до початку судового засідання нею була подана уточнена позовна заява про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та очищення природного стоку води, але суддя І.В. Литвиненко безпідставно відмовила в її долучені до справи, запропонувавши написати клопотання лише про залучення свідків. Інтереси відповідача в судовому засіданні представляли: ОСОБА_8 за дорученням та ОСОБА_6 згідно договору про надання юридичних послуг, але підписи відповідача на цих документах різні. Деснянський районний суд м. Чернігова розглядав цивільну справу № 2-5917/2010 за позовом ОСОБА_7 до Садівничого товариства „Урожай” та ОСОБА_5 про визнання недійсними актів та протоколів, визнання його членом садівничого товариства, відновлення постачання електричної енергії та укладання договору на постачання електричної енергії, і рішенням суду в позову ОСОБА_7 відмовлено, що, за доводами ОСОБА_5, теж підтверджує її позовні вимоги по даній справі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_5, яка підтримала апеляційну скаргу, та представника відповідача ОСОБА_6,, яка просила відхилити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції – залишенню без змін, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла конфліктна ситуація на грунті обліку електроенергії по садовому будиночку відповідача № 217 та оплаті коштів за електроенергію.
Починаючи з грудня 2009 року, ОСОБА_7 неодноразово звертався із заявами до керівника СТ „Урожай” ОСОБА_5 щодо надання йому документів для ознайомлення або їх копій, з приводу питань використання та оплати електроенергії, оплачених внесків тощо (а.с.35-41, 44). Відповідач вважав неправомірними дії ОСОБА_5 як посадової особи – голови СТ „Урожай”, в зв’язку з чим звернувся до прокуратури м. Чернігова із заявою про проведення перевірки в порядку ст. 97 КПК України.
З відмовного матеріалу № 365-10 вбачається, що 04.03.2010 року відповідач ОСОБА_7 звернувся до прокуратури м. Чернігова із заявою про злочин, в якій, зокрема, зазначав, що з вересня 2009 року керівник садівничого товариства „Урожай” ОСОБА_5, незважаючи на наявність опломбованого та повіреного приладу обліку споживання електроенергії, займається постійним вимаганням щомісячної оплати за ніби-то використану електроенергію, сфальсифікувала акти про заборгованість по оплаті за електроенергію та вимагала провести оплату в сумі біля двох тисяч гривень, що в подальшому призвело до відключення його будинку від електропостачання через відмову проводити оплату, а проведена оплата на загальну суму близько однієї тисячі гривень бухгалтером облікована не була.
За результатами проведеної перевірки постановою помічника прокурора м. Чернігова від 04.04.2010 року в порушенні кримінальної справи відносно голови садівничого товариства „Урожай” ОСОБА_5 відмовлено за відсутності в її діях складу злочину, передбаченого ст.ст. 364, 365, 366 КК України (а.с.13).
Суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_7 реалізував надане йому ст. 40 Конституції право на звернення до органу, компетентного перевірити викладену в його заяві інформацію та надати відповідь, і що та обставина, що в ході перевірки така інформація не найшла свого підтвердження, сама по собі не може бути підставою для висновку про поширення відповідачем недостовірної інформації, оскільки метою звернення ОСОБА_7 до компетентного органу було розібратись в конфліктній ситуації та з”ясувати, чи є правомірними дії голови садівничого товариства, а не приниження її честі та гідності. При цьому суд зважив і на те, що відповідно до ст. 277 ЦК України предметом судового захисту не є оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, і висловлена в заяві до прокуратури позиція відповідача щодо неправомірності дій позивачки є його оціночним судженням та його оцінкою певних фактів, в зв’язку з чим він і просив провести перевірки компетентним органом.
В ході розгляду справи позивачем не було доведено її посилань на нецензурну лайку, образи та знущання з боку відповідача 12.01.2010 р., про що обгрунтовано зазначено судом першої інстанції.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки про відшкодування їй відповідачем матеріальної та моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови суду першої інстанції прийняти до розгляду її уточнену позовну заяву є неспроможними, оскільки з тексту такої уточненої позовної заяви вбачається, що в ній містяться нові вимоги щодо зобов’язання відповідача очистити природний сток води, який проходить через його садівничі ділянки, а не уточнення заявлених раніше позовних вимог, а тому відмова місцевого суду у прийнятті до розгляду в судовому засіданні 13.10.2010 року (а.с.25) такої позовної заяви є правомірною та не суперечить положенням процесуального закону, зокрема, ч.2 ст.31 ЦПК України.
Судом першої інстанції дана належна оцінка дослідженим доказам, та правильно визначені та застосовані норми матеріального закону, що регулюють спірні правовідносини.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального та процесуального закону, які є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: Судді :