Справа № 1-763/10
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Дідика М.В.
при секретарі Асіпцовій О.В.
з участю прокурора Попової О.В.
захисників-адвокатів ОСОБА_1,ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про обвинувачення
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, з освітою середньою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше, згідно ст. 89, не судимого,
у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч.2, 309 ч.1, 186 ч.2 КК України,
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, Київської області, українця, громадянина України, з освітою середньою, одруженого, працюючого в ПП «Шлях», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
05.07.2006 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.4 ст. 187, 69 КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнений від відбування покарання 10.11.2008 року постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30.10.2008 року, на підставі ст. 82 КК України, невідбута частина покарання 1 рік 2 місяці 18 днів, замінена більш м»яким покаранням у виді виправних робіт, на вищезазначений строк з утриманням 20% заробітку в дохід держави. Знятий з обліку по відбуттю покарання, яке закінчилося 18.02.2010 року,
у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 190 ч.2, 187 ч.2 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, з освітою середньою, не працюючої, не заміжньої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимої,
у вчиненні злочину передбаченого ст. 190 ч.2 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з освітою незакінченою вищою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше судимого:
24.01.2008 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки. 18.02.2010 року постановою Голосіївського районного суду м. Києва, звільнений від покарання у зв»язку із закінченням іспитового строку,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5, 24.11.2009 року приблизно в 21.00 годин знаходячись поблизу кафе «МакДональдз» на площі Севастопольська, 1 в м. Києві у невстановленої слідством особи незаконно, без мети збуту, придбав наркотичний засіб – метадон, який знаходився в згортку з фольги та особливо-небезпечний наркотичний засіб – героїн, який знаходився в згортку фольги, поклав дані згортки до правої кишені куртки в яку був вдягнений та став незаконно зберігати при собі без мети збуту.
24.11.2009 року приблизно в 23.30 годин поблизу кафе «МакДональдз» на площі Севастопольська, 1 в м. Києві, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_5, та доставлений до Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, за адресою м. Київ проспект Повітрофлотський, 49 де в службовому кабінеті під час особистого огляду речей останнього, в правій кишені куртки в яку він був вдягнений, були виявлений та вилучені два згортки з фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору всередині.
Згідно висновку експерта, надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – героїн. Загальною масою 0,005 г. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).Маса метадону в поданій речовині, становить 0,042 г.
Крім того, ОСОБА_5, 21.02.2010 року приблизно о 19:00 години перебуваючи в приміщенні кафе що знаходиться за адресою м. Київ вул. Лятошинського, 14 з метою заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, під приводом зателефонувати своїй знайомій, попрохав у раніше незнайомого ОСОБА_10, його мобільний телефон на що останній погодився та передав ОСОБА_5, свій мобільний телефон „Нокіа 6303”. ОСОБА_5, поговоривши по мобільному телефону, повернув його ОСОБА_10 Після чого на мобільний телефон ОСОБА_10, зателефонувала раніше не знайома ОСОБА_7, та попрохала покликати до телефону ОСОБА_5, на що останній передав свій мобільний телефон „Нокіа 6303” ОСОБА_5 Останній отримавши мобільний телефон, від ОСОБА_10, вийшов з ним на вулицю з метою нібито поговорити за межами кафе. Заволодівши таким чином шляхом обману чужим майном яке належить ОСОБА_10, а саме, мобільним телефоном Нокіа 6303” вартістю 1479 гривень, в якому знаходився стартовий пакет абоненту мобільного зв’язку „Лайф” вартістю 10 гривень на рахунку якого були кошти в сумі 35 гривень, ОСОБА_5, з місця вчинення злочину зник завдавши потерпілому ОСОБА_10, шкоду на суму 1524 гривень.
Крім того, ОСОБА_5, 22.02.2010 року, приблизно о 16.00 годині, знаходячись біля під’їзду буд. № 7 по вул. Якубовського в м. Києві, з метою повторного заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, згідно відведеної йому ролі підійшов до раніше незнайомого малолітнього ОСОБА_11,. та під приводом перевірити номер ІМЕІ мобільного телефону який знаходився в руках ОСОБА_11, та належить його батьку ОСОБА_12, попрохав у нього мобільний телефон на що останній погодився та передав ОСОБА_5, мобільний телефон «Нокіа-6300». ОСОБА_5, оглянувши вказаний мобільний телефон, повернув його ОСОБА_11, сказав що даний мобільний телефон може бути краденим і для перевірки цього, потрібно зайти до будинку № 7 по вулиці Якубовського в м. Києві де він його зможе перевірити. З цією метою, ОСОБА_5, разом з ОСОБА_6, завів потерпілого ОСОБА_11, в під’їзд буд. № 7 по вул. Якубовського в м. Києві, де під приводом перевірки номеру ІМЕІ мобільного телефону приблизно о 16.10 годині, ввівши в оману останнього отримав у нього мобільний телефон «Нокіа-6300». ОСОБА_7, згідно відведеної їй ролі залишилась біля під’їзду будинку спостерігала за обстановкою на вулиці, щоб в разі небезпеки повідомити ОСОБА_5, та ОСОБА_6 ОСОБА_6, згідно відведеної ролі, знаходився поруч в під’їзді, спостерігаючи за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки повідомити про це ОСОБА_5 Повторно, заволодівши таким чином шляхом обману чужим майном, а саме мобільним телефоном «Нокіа-6300», вартістю 980 гривень, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв’язку «Білайн», вартістю 20 гривень, отримавши його у малолітнього ОСОБА_11, та який належить його батькові ОСОБА_12, ОСОБА_5, спільно з ОСОБА_6, вийшли з під’їзду. Заволодівши шляхом обману вказаним вище чужим майном що належить потерпілому ОСОБА_12, та яке знаходилось в тимчасовому користуванні ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_7, та ОСОБА_6, з місця вчинення злочину зникли завдавши потерпілому ОСОБА_12, шкоди на суму 1000 гривень.
Крім того, ОСОБА_5 21.06.2010 року приблизно о 21:30 годині проходячи біля будинку №14 по вул. Лятошинського в м. Києві помітивши раніше незнайомого йому ОСОБА_13 з метою повторного заволодіння чужим майном підійшов до останнього. Після чого ОСОБА_5 попрохав у ОСОБА_13 мобільний телефон, з метою нібито для здійснення телефонного дзвінка знайомому, завіривши при цьому останнього, що він поверне ОСОБА_13 його мобільний телефон відразу після здійснення дзвінка. ОСОБА_13, повіривши ОСОБА_5 передав останньому свій мобільний телефон «Соні Еріксон К 800 І», Отримавши вказаний вище мобільний телефон, ОСОБА_5, повторно шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_13, а саме: мобільним телефон «Соні Еріксон К 800 І», вартістю 800 гривень, в якому знаходилася, карта пам’яті «Сан Діск» 1 Гб, вартістю 80 гривень, сім картка оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 50 гривень, залишивши місце вчинення злочину, не повернувши власнику мобільний телефон, розпорядившись ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_13 шкоду на загальну суму 850 гривень.
Крім того, ОСОБА_5, вчинив відкрите викрадення чужого майна.
Так, він 27.06.2010 року приблизно о 17:20 годині, перебуваючи в приміщенні магазину №36 ДП «Адідас-Україна», по вул. Лятошинського, 14 в м. Києві, помітивши на полиці кросівки «Адідас», вирішив їх викрасти. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 підійшов до полиці на якій стояли вказані вище кросівки та скориставшись, тим що за його діями ніхто не спостерігає, взяв кросівки «Адідас», сховав їх до поліетиленового пакету, направився до виходу з магазину пройшовши касову зону. В цей час ОСОБА_5 з викраденим майном був помічений касиром магазину №36 ДП «Адідас-Україна» ОСОБА_15, яка намагалася його зупинити, але ОСОБА_5 став тікати з викраденим майном, вибігши з приміщення магазину. Повторно, відкрито викравши чуже майно, яке належить ДП «Адідас-Україна», а саме кросівки «Адідас», вартістю 1190 гривень, ОСОБА_5 з місця вчинення злочину з викраденим майном втік, завдавши ДП «Адідас-Україна» шкоду на вище вказану суму.
В свою чергу ОСОБА_6, крім заволодіння чужим майном шахрайським способом, в групі осіб вчинив розбійний напад. Так, ОСОБА_6 будучи раніше судимий, за ст. 187 ч. 4 КК України, 23.02.2010 року приблизно о 12:00 годині знаходячись біля будинку №6 по вул. Якубовського, 6 в м. Києві з метою заволодіння чужим майном, шляхом вчинення розбійного нападу, вступив в злочинну змову з ОСОБА_8 Реалізуючи свій злочинний умисел, 23.02.2010 року приблизно о 12:10 годині ОСОБА_8, впевнившись у відсутності сторонніх осіб зайшов до приміщення пункту прийому вторинної сировини СПД «Рибицький», що знаходиться біля будинку № 6 по вул. Якубовського, 6 в м. Києві. При цьому ОСОБА_6, згідно відведеної йому ролі став при вході до пункту прийому вторинної сировини, щоб в разі появи сторонніх осіб попередити ОСОБА_8 Знаходячись в приміщенні пункту прийому вторинної сировини ОСОБА_8, вчинив напад на приймальника даного пункту прийому вторинної сировини ОСОБА_16, а саме, наніс йому декілька ударів рукою в область голови та спини, а потім приставив останньому до шиї металевий брелок загостреною частиною, який ОСОБА_16, сприйняв як ніж, тобто погрожуючи застосуванням насильства, що є небезпечним для життя та здоров’я особи яка зазнала нападу, та став вимагати передачі йому чужого майна, а саме грошових коштів. Потерпілий ОСОБА_16, усвідомлюючи та сприймаючи характер погроз як реальний, а також те, що в разі невиконання даних вимог, ця погроза буде реалізована, віддав ОСОБА_8, свій мобільний телефон «Нокіа 6020», вартістю 300 гривень, в якому заходилась сім карта оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартістю 25 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 5 гривень та гроші в сумі 380 гривень, які належать ОСОБА_17 Заволодівши таким чужим майном, що належить потерпілому ОСОБА_16, на загальну суму 330 гривень та грошима в сумі 380 гривень, які належить потерпілому ОСОБА_17, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_8 з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли.
Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини. По суті пояснив, що 24.11.2009 року біля кафе «Макдональдс» у раніше незнайомого, для власного вживання, придбав наркотичний засіб метадон та героїн, які знаходилися в згортках з фольги та які поклав до кишені куртки. Цього ж числа, біля 23 годин був затриманий працівниками міліції та у нього було виявлено і вилучено наркотики.
21.02.2010 року будучи в кафе по вул. Лятошинського, у раніше незнайомого йому ОСОБА_10, попросив телефон, під приводом зателефонувати своїй знайомій. Потім його повернув. Через де який час, на телефон ОСОБА_10 зателефонувала його знайома ОСОБА_7 ОСОБА_10 передав йому телефон для здійснення розмови. Він з телефоном вийшов на вулиця, під приводом поспілкуватися за межами кафе. В подальшому, не повертаючись в приміщення кафе,телефон «Нокіа6303» забрав собі. Потім його продав.
22.02.2010 року біля 16 години разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 знаходився біля будинку № 7 по вул. Якубовського. Помітивши у незнайомого йому раніше хлопця, малолітнього ОСОБА_11, телефон, вирішили ним заволодіти. Підійшовши до ОСОБА_11, попросив у нього телефон для перевірки нібито номеру ІМЕІ. Отримавши телефон, сказав ОСОБА_11, що його телефон крадений і для перевірки треба зайти до будинку. Вони разом ОСОБА_7 та ОСОБА_6, провели ОСОБА_11 до будинку та ліфтом відправили на верхній поверх, а самі заволоділи телефоном «Нокіа-6300».В подальшому телефон продали за 450 гривень, при цьому ОСОБА_7 була поряд.
21.06.2010 року біля 21.30 годин на вул. Лятошинського помітив раніше незнайомого йому ОСОБА_13 Попрохав у нього, під приводом зателефонувати, мобільний телефон «Соні Еріксон». Отримавши його, непомітно для потерпілого з телефоном втік. В подальшому телефон заклав в ломбард, потім викупив та повернув.
27.06.2010 року біля 17 години перебував в приміщенні магазину «Адідас», що на вул. Лятошинського. Вирішив викрасти кроссівки. Підійшов до полиці, взяв кроссівки з яких зняв «піщалку» та помістив їх до пакету. Коли проходив повз кассу, спрацював звуковий сигнал. Охорона його намагалися зупинити, проте він кинувся тікати. Втекти далеко не вдалося, його затримали та вилучили кроссівки.
У вчинених злочинах вину визнає, розкаюється.Збитки потерпілим відшкодував.
Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів визнав повністю. По суті пояснив, що 22.02.2010 року разом з ОСОБА_5, ОСОБА_7, обманувши хлопчину, яким виявився малолітній ОСОБА_11, заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-6300». Пізніше телефон разом продали, а гроші використали на власні потреби.
23.02.2010 року зустрівся з ОСОБА_8 Виникла розмова з приводу відсутності грошей. Запропонував ОСОБА_8 піти спільно до приймального пункту, що по вул. Якубовського, дати по шиї працівнику, та забрати гроші. Сказав, щоб ОСОБА_8 це зробив самостійно, оскільки працівник приймального пункту, його знає в обличчя, а він в цей час буде стояти на вулиці на «шухері». Розмова була з приводу того, щоб вдарити приймальника і забрати гроші. Через де який час, ОСОБА_8 вийшов. В руках у нього була сумка з грошима і телефон. Каже, що вдарив приймальника по голові та налякав його, приставивши до шиї «брелок». Про те, що ОСОБА_8 має намір використовувати «брелок», домовленості не було, а тому вважає, що не може нести покарання за розбійний напад, тому його дії слід кваліфікувати як грабіж. У вчиненому щиро розкаюється. Збитки потерпілим відшкодував.
Підсудний ОСОБА_8 вину свою у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, підтвердивши вищезазначені обставини вчинення злочину. По суті пояснив, що 23.02.2010 року зустрівся з ОСОБА_6 Той запропонував йому піти до приймального пункту та відібрати гроші у приймальника. Каже йому, вдар, «бахни» де кілька раз приймальника, та забери гроші, на що він погодився. Він зайшов в приміщення приймального пункту, а ОСОБА_6 Залишився біля дверей. Він вдарив працівника по голові та приставив йому до голови «брелок» у виді ящірки, який у нього був в кишені, при цьому вимагав віддати гроші. Забрав мобілку та гроші в сумі 380гривень, після чого втік разом з ОСОБА_6 Коли ОСОБА_6 говорив йому, «бахни» працівника приймального пункту, розумів, що слід діяти в залежності від обставин, головне забрати гроші. ОСОБА_6 в середину не пішов, бо працівник приймального пункту й ого знав. На досудовому слідстві, під час очної ставки з ОСОБА_6, останнього оговорив, з приводу того що він говорив, щоб взяти ножниці чи викрутку та налякати приймальника. У вчиненому щиро розкаюється, просить застосувати ст.69 КК України.
Підсудна ОСОБА_7 вину свою у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю, підтвердивши вищезазначені обставини вчинення злочину. По суті пояснила, що 22.02.2010 року разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, обманувши хлопчика, яким виявився малолітній ОСОБА_11, заволоділи його мобільним телефоном «Нокіа-6300». Пізніше телефон разом продали, а гроші використали на власні потреби. Коли забирали ОСОБА_5 і ОСОБА_6 телефон в будинку, вона в цей час стояла на вулиці і спостерігала. У вчиненому щиро розкаюється.
Крім визнання вини підсудними, їх винність у вчиненні злочинів повністю підтверджується сукупністю доказів повно, всебічно і об»єктивно досліджених в судовому засіданні.
Зокрема, по епізоду незаконного придбання, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу – героїн, та наркотичного засобу – метадон (фенадон), ОСОБА_5:
- показаннями свідка ОСОБА_19, який будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що він працює на посаді о/у ВБНОН Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві. 24.11.2009 року в ході відпрацювання Солом'янського району м. Києва ним разом з особовим складом ВБНОН Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві о 23 годині 20 хвилин на Севастопольській площі в м. Києві був затриманий гр. ОСОБА_5 В службовому кабінеті № 406, при проведенні поверхневого огляду гр. ОСОБА_5 в присутності понятих, що були запрошені, було виявлено та вилучено з правої кишені куртки чорного кольору, в яку він був одягнений, два згортки з фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору. Як пояснив при вилученні гр. ОСОБА_5, що вилучене належить йому і в одному згортку знаходиться наркотичний засіб «героїн», а в іншому знаходиться наркотичний засіб «мета дон», які він зберігав для власних цілей. Вилучене було поміщено в поліетиленовий пакет, який був прошитий та опечатаний печаткою „Для довідок” Солом'янського РУ та скріплений підписами понятих та гр. ОСОБА_5 Також був складений протокол огляду місця події в якому був засвідчений факт вилучення у гр. ОСОБА_5 наркотичного засобу ( т.1 а.с. 175-176);
- показаннями свідка ОСОБА_20, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, пояснив що 25.11.2009 року приблизно о 00 годині 05 хвилин він був запрошений в якості понятого до службового кабінету № 406 Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, яке розташований по пр. Повітрофлотський, 49 в м. Києві. До Солом'янського РУ був запрошений також ще один понятий. В службовому кабінеті № 406, в його присутності та в присутності ще одного понятого, працівник міліції при проведенні особистого огляду гр. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого: АДРЕСА_1, виявив та вилучив у нього з правої кишені куртки чорного кольору, в яку він був одягнений, два згортки з фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору. Як пояснив при вилученні гр. ОСОБА_5, що вилучене належить йому і в одному згортку знаходиться наркотичний засіб «героїн», а в іншому знаходиться наркотичний засіб «мета дон», які він зберігав для власних цілей. Вилучені згортки з фольги співробітником міліції в його присутності та в присутності ще одного понятого були поміщений в поліетиленовий пакет, який був прошитий та опечатаний печаткою Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Також працівником міліції був складений протокол огляду місця події в якому був зафіксований факт вилучення у гр. ОСОБА_5 наркотичного засобу та в якому він, та ще один понятий та ОСОБА_5 поставили свої підписи ( т.1 а.с. 177-178);
- протоколом огляду місця події від 25.11.2009 року, згідно якого в приміщенні службового кабінету Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою м. Київ проспект Повітрофлотський, 49 у ОСОБА_5, були вилучені два згортки з фольги з порошкоподібною речовиною білого кольору в середині ( т.1 а.с. 151);
- висновком експерта НДЕКЦ при УМВС України на ПЗЗ № 974 від 30.12.2009 року, - згідно якого надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору вилучена у ОСОБА_5, містить особливо небезпечний наркотичний засіб, оббіг якого заборонено – героїн, масою 0,005 г. Надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору вилучена у ОСОБА_5, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено – метадон (фенадон) масою 0,042 г.(т.1 а.с.162-163);
- прилученими до справи речовими доказами, а саме: особливо небезпечний наркотичний засіб – героїн, масою 0,005 г., наркотичний засіб, метадон (фенадон) масою 0,042 г. ( т.1 а.с. 168);
По епізоду заволодіння ОСОБА_5 шляхом обману чужим майном, яке належить ОСОБА_10, що мало місце 21.02. 2010 року приблизно в 19.00 годин за адресою м. Київ вул. Лятошинського, 14:
- показаннями потерпілого ОСОБА_10, який, будучи допмитаним на досудовому слідстві пояснив, що 21.02. 2010 року приблизно в 19.00 годин він перебував в кафе-кіоску що розташований на території ринку «Теремки»за адресою м. Київ вул. Лятошинського, 14 в м. Києві, де він відпочивав зі своїм знайомим ОСОБА_21, в цей час до їхнього столику підійшов незнайомий йому раніше чоловік та попросив в нього його мобільний телефон, щоб подзвонити своїй дівчині оскільки в нього на телефоні сіла батарея живлення, а він поварився з дівчиною і тому йому терміново потрібно з нею поговорити. Пішовши даному чоловікові на зустріч він дав йому свій мобільний телефон «Нокіа - 6303», який він взяв та вийшов на вулицю, в подальшому повернувся та повернув його мобільний телефон. Потім через декілька хвилин після цього йому на мобільний телефон подзвонила якась дівчина та попросила до телефону ОСОБА_5. Оскільки він зрозумів, що це телефонують ОСОБА_5 то він знайшов даного хлопця та сказавши, що йому телефонують дав свій телефон. Хлопець з його мобільним телефоном вийшов на вулицю та в подальшому не повернувся. Зрозумівши, що його ошукали він звернувся в міліцію. Мобільний телефон, що в нього шахрайським шляхом заволодів невідомий був «Нокіа 6303», вартістю 1479 гривень, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв’язку «Лайф»вартістю 10 гривень, на рахунку якої були кошти в сумі 35 гривень, а всього йому була завдана шкода на загальну суму 1524 гривень. (т.2 а.с. 5-7);
- протоколом пред’явлення потерпілому ОСОБА_10, фотознімків для впізнання, що мало місце 07.04.2010 року, в якому відображено, що ОСОБА_10, вказав на фотознімок № 3, на якому був зображений ОСОБА_5, та пояснив що саме даний чоловік шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном «Нокіа 6303», що мало місце 21.02. 2010 року ( т.2 а.с.16-17);
- протоколом пред’явленням свідку ОСОБА_21, фотознімків для впізнання, що мало місце 08.04.2010 року, в якому відображено, що ОСОБА_21, вказав на фотознімок № 2 на якому був зображений ОСОБА_5, та пояснив що саме даний чоловік шахрайським шляхом заволодів мобільним телефоном «Нокіа 6303», його товариша ОСОБА_10, що мало місце 21.02. 2010 року (т.2 а.с. 20-21);
- протоколом очної ставки, що була проведена між підозрюваним ОСОБА_5, та потерпілим ОСОБА_10, під час проведення якої потерпілий ОСОБА_10, вказав на ОСОБА_5, та пояснив що саме даний чоловік 21.02.2010 року шахрайським шляхом заволодів його мобільним телефоном (т.2 а.с. 41-42);
- протоколом огляду та виїмки, в якому відображено, що у потерпілого ОСОБА_10, був вилучений товарний чек № 281954, на мобільний «Нокіа 6303» ( т.2 а.с. 11-12), який долучений як речовий доказ (т.2 а.с. 13);
По епізоду заволодіння ОСОБА_5, ОСОБА_6, та ОСОБА_7, шляхом обману чужим майном шляхом, яке належить ОСОБА_12, що мало місце 22.02. 2010 року в приміщенні під’їзду, будинку № 7 по вулиці Якубовського в м. Києві:
- показаннями потерпілого ОСОБА_11, які він давав на досудовому слідстві і який пояснив, що він навчається в 4 класі середньої школи № 220. 22.02.2010 року, приблизно о 16.00 годині, він повертався від лікаря з дитячої поліклініки, яка знаходиться по вул. Якубовського, 10 в м. Києві. Перейшовши дорогу від вищевказаної поліклініки, він підійшов до кіоску « Мобільні телефони». Він дістав свій мобільний телефон « Нокіа-6300» в корпусі чорно - сірого кольору та показавши продавцю, попрохав його підібрати до нього навушники. Продавець повідомив, що їх не має. В цей час до нього підійшли чоловік та чоловік, якому на вигляд приблизно 25 років, худорлявої статури, запитав його, де він купляв цей телефон. Він сказав, що йому його подарував батько та відійшов до другого кіоска, який стояв поруч по вул. Лятошинського, 15 в м. Києві. Через декілька хвилин вищевказаний чоловік підійшов до нього представився працівником міліції та сказав, що він перевірив телефон по IMEІ і він виявився крадений. Після, чого він взяв його за руку і сказав, що потрібно піти з ним та остаточно перевірити крадений телефон чи ні. Він його привів до під’їзду буд. № 7 по вул. Якубовського в м. Києві. В той же час до них підійшла жінка, віком приблизно 20 років, худорлявої статури, зростом приблизно 170 см, чорне волосся, вдягнута бежеву куртку, чорні джинси, та чоловік, віком приблизно 25 років, середньої тіло будови, вдягнутий в болоневу куртку, чорні спортивні штани. Чоловік, який тримав його за руку, зупинився біля під’їзду та почав розмовляти з жінкою та другим чоловіком, про що він не слухав. Жінка залишилась на вулиці, а чоловіки завели його в під’їзд. Той чоловік, що тримав за руку сказав, щоб він віддав йому телефон для перевірки IMEІ, і він добровільно віддав йому телефон. Після чого, чоловік, який тримав його за руку визвав ліфт та сказав, щоб він зайшов в ліфт та нажав кнопку ліфта. Він приїхав на 5 поверх, вийшовши з ліфту спустився східцями на 1 поверх. Чоловіків та жінки вже не було. Після чого прийшовши додому розповів батькам про подію, після чого вони подзвонили до міліції ( т.2 а.с. 74-75);
- показаннями потерпілого ОСОБА_12, який в судовому засіданні пояснив, що в магазині ПП «Паритет» він придбав мобільний телефон «Нокіа 6300», який дав в користування своєму сину ОСОБА_22. 22.02.2010 року приблизно в 16. 15 годин його син повернувся з прогулянки і повідомив йому, що коли він перебував на вулиці то два незнайомі йому раніше чоловіки та жінка шахрайським шляхом заволоділи мобільним телефоном, яким він користувався, а саме мобільним телефоном «Нокіа 6300», після чого він звернувся до міліції. Мобільний телефон був «Нокіа 6300», вартість якого становить 980 гривень, в якому знаходився стартовий пакет оператора мобільного зв’язку «Білайн», вартістю 20 гривень.
- протоколом пред’явленням потерпілому ОСОБА_11, фотознімків для впізнання, в якому відображено, що ОСОБА_11, вказав на фотознімок № 2, на якому був зображений ОСОБА_5, та пояснив що саме даний чоловік заволодів його мобільним телефоном «Нокіа 6300»( т.2 а.с. 82);
- протоколом очної ставки, що була проведена між обвинуваченою ОСОБА_7, та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої, як видно з протоколу, обвинувачена ОСОБА_7, підтвердила свої покази що вона надала під час допиту як підозрюваної та обвинуваченої по факту заволодіння нею спільно з ОСОБА_5, та ОСОБА_6, мобільним телефоном «Нокіа 6300», у малолітнього ОСОБА_11, що мало місце 22.02. 2010 року приблизно в 16.00 годин в приміщенні під’їзду будинку № 7 по вулиці Якубовського в м. Києві, а обвинувачений ОСОБА_5, повністю підтвердив дані покази ( т.2 а.с. 147);
- протоколом очної ставки, що була проведена між обвинуваченим ОСОБА_6, та обвинуваченим ОСОБА_5, під час проведення якої, як видно з протоколу, обвинувачений ОСОБА_6, підтвердив свої покази що він надав під час допиту як підозрюваний та обвинувачена по факту заволодіння ним спільно з ОСОБА_5, та ОСОБА_23, мобільним телефоном «Нокіа 6300», у малолітнього ОСОБА_11, що мало місце 22.02. 2010 року в приміщенні під’їзду будинку № 7 по вулиці Якубовського в м. Києві ( т.2 а.с. 148);
- протоколом огляду та виїмки від 03.03.2010 року, згідно якого в приміщенні ломбарду № 32 ПТЗТ «Скарбниця», за адресою м. Київ вул. Лятошинського, 18 в м. Києві у оцінювача –експерта ОСОБА_18, був вилучений договір № 045-10007606 від 22.02.10 р. про заставу мобільного телефона телефона «Нокіа– 6300» сн356864024838 939, який уклав 22.02.2010 р. ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2), на своє водійське посвідчення серії НОМЕР_1 ( т.2 а.с. 87).Договір визнаний та долучений до справи як речовий доказ (т.2 а.с. 89);
- протоколом огляду та виїмки від 10.03.2010 року, згідно якого у ОСОБА_12 були вилучені: сервісна книжка на мобільний телефон «Нокіа– 6300» ІМЕІ НОМЕР_2, та товарний чек від 20.03.2009 року на телефон( т.2 а.с. 92), які долучені до справи як речовий доказ ( т.2 а.с. 93);
По епізоду заволодіння ОСОБА_5 чужим майном шляхом обману, яке належить потерпілому ОСОБА_13, що мало місце 21.06.2010 року за адресою м. Київ, вул. Лятошинського, 14.
- показаннями потерпілого ОСОБА_13, який, будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що 21.06.2010 року приблизно о 21:30 годині проходячи поруч з будинком №14 по вул. Лятошинського в м. Києві до нього підійшов раніше невідомий чоловік, як пізніше йому стало відомо даного чоловіка звати ОСОБА_5, який попрохав у нього мобільний телефон, сказавши, що в його мобільному телефоні сіла батарея живлення та йому необхідно терміново зателефонувати знайомому. Коли він дав ОСОБА_5 свій мобільний телефон «Соні Еріксон К 800 І», останній відійшов від нього на декілька кроків та став з кимсь розмовляти по його мобільному телефоні. Оскільки того вечора він вживав алкогольні напої він вирішив сісти на лавку, щоб відпочити. Сидячи на лавці він перестав спостерігати за ОСОБА_5 та через деякий час піднявшись з лавки помітив, що ОСОБА_5 поруч з ним не має та куди останній пішов він не бачив. Зрозумівши, що ОСОБА_5 обманув його та забрав у його мобільний телефон «Соні Еріксон К 800 І» ІМЕІ НОМЕР_3, вартістю 800 гривень в якому знаходилася карта пам’яті об’ємом 1 Гб, вартістю 100 вартістю, сім-карта оператора мобільного зв’язку «Київстр» з номером НОМЕР_4, вартістю 50 гривень, на рахунку якої грошей не було, він пішов додому. В наслідок даного злочину йому було завдано матеріальну шкоду в розмірі 950 гривень. В подальшому мобільний телефон йому було повернуто без сім карти (а.с.96-98);
- показаннями свідка ОСОБА_24, який, будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що 21.06.2010 року приблизно о 23:30 годині він проходячи поруч з нічним клубом «Т-2», який знаходиться по вул. Лятошинського в м. Києві зустрів ОСОБА_5, який запитав у чи є в нього при собі паспорт. Коли він сказав ОСОБА_5, що має при собі паспорт, останній попросив його здати до ломбарду мобільний телефон «Соні Еріксон К800 І», сказавши, що даний мобільний телефон належить йому та він хоче здати його, оскільки йому терміново потрібні гроші. Після цього вони пішли до ломбарду, який знаходиться по вул. Лятошинського, 16 в м. Києві де він на власний паспорт заложив мобільний телефон «Соні Еріксон К800 І» в якому також знаходилася карта-памяті об’ємом 1 Гб. Даний мобільний телефон він здав до ломбарду за 300 гривень, які відразу передав ОСОБА_5 Через декілька він пішов до ломбарду та викупив закладений ним мобільний телефон «Соні Еріксон К800 І» та став ним користуватися. 26.06.2010 року він знову пішов до ломбарду та заложив даний мобільний телефон, а карту пам’яті, яка знаходилася в мобільному телефоні залишив собі. Коли він здав мобільний телефон та вийшов з приміщення ломбарду до нього підійшов раніше невідомий хлопець та запропонував викупити мобільний телефон, який він щойно здав до ломбарду. Після даний молодий чоловік дав йому гроші на які він викупив мобільний телефон «Соні Еріксон К800 І», який цього дня здав до ломбарду. Прийшовши за місцем свого проживання карту пам’яті, яку він дістав з телефону «Соні Еріксон К800 І», він віддав своїй співмешканці ОСОБА_26(а.с. 109-111);
- показаннями свідка ОСОБА_26, яка, будучи допитаною на досудовому слідстві пояснила, що 24.06.2010 року приблизно о 20:00 годині ОСОБА_27, який проживає разом з нею, прийшовши додому сказав їй, що він придбав у ломбарді мобільний телефон «Соні Еріксон К800 І», який 21.06.2010 року на прохання ОСОБА_5 здав до ломбарду на власний паспорт. 26.06.2010 року ОСОБА_24 сказав їй, що мобільний телефон «Соні Еріксон К 800 І» він здав назад до ломбарду, оскільки даний телефон йому не сподобався. Також ОСОБА_24 сказав, що з даного мобільного телефону він дістав карту пам’яті 1Гб, яку віддав їй, сказавши, що вона нею можу користуватися. 30.06.2010 року їй на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_24 та сказав, що він знаходиться в ТВМ №1 Голосіївського РУ та їй необхідно, принести карту пам’яті, яку він їй подарував. Перебуваючи в даному відділку міліції працівниками міліції в присутності двох понятих у неї було виявлено та вилучено карту пам’яті, яку їй дав ОСОБА_24 (а.с. 112);
- показаннями свідка ОСОБА_28, який, будучи допитаним на досудовому слідстві пояснив, що 25.06.2010 року приблизно о 13:00 годині знаходячись поряд з ломбардом «Скарбниця», який розташований по вул. Лятошинського. 16 в м. Києві він у невідомого раніше чоловіка, я пізніше йому стало відомо його звати ОСОБА_24 придбав мобільний телефон «Соні Еріксон К 800 І», за 370 гривень. При цьому даний чоловік сказав йому, що даний мобільний телефон належить йому. 02.07.2010 року даний мобільний телефон міліцією в нього був в присутності понятих був вилучений. Про те що даний мобільний телефон був викрадений йому відомо нічого не було та хто його викрав йому не відомо (а.с. 113-115);
- протоколом пред’явленням потерпілому ОСОБА_13, фотознімків для впізнання від 01.08.2010 року, в якому відображено, що ОСОБА_13, впізнав ОСОБА_5, як особу яка 21.06.2010 року коли він перебував поруч з будинком №14 по вул. Лятошинського в м. Києві взяла в нього мобільний телефон «Соні Еріксон К 800 І» (а.с. 101-103);
- протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_13 та обвинуваченим ОСОБА_5 (а.с. 104-108);
- протоколами огляду місця події (а.с. 77-80, 81-83,88-90);
- протоколом огляду та прилученням до справи речових доказів, а саме: карти пам’яті «Сан Діск» об’ємом 1Гб;мобільного телефону «Соні Еріксон К 800 І» ІМЕІ НОМЕР_3, які належать ОСОБА_13 ( а.с.84-85, 91-92);
По епізоду відкритого викрадення ОСОБА_5 чужого майна, яке належить ДП «Адідас-Україна» що мало місце 28.06.2010 року з приміщення магазину №36 ДП «Адідас-Україна», по вул. Лятошинського, 14 в м. Києві.
-показаннями свідка ОСОБА_15, яка, будучи допитаною на досудовому слідстві пояснила, що з 2008 року вона працює касиром в магазині №36 ДП «Адідас-Україна» по вул. Лятошинського, 14 в м. Києві. 27.06.2010 року приблизно о 08:45 годині вона прийшла на роботу до магазину та стала виконувати покладену на неї роботу. Приблизно о 18:30 годині вона знаходилася за касою та здійснювала відпуск товару. В цей час повз касу пройшов раніше невідомий молодий чоловік, як пізніше їй стало відомо. що його звати ОСОБА_5, який ніякого товару в магазині не купував та тримаючи поліетиленовий пакет в руках направився до виходу з магазину. Коли ОСОБА_5 пройшов каси вона почула як вона спрацювала. Зрозумівши, що в ОСОБА_5 є при собі неоплачений товар, вона повернулася та сказала: «Молодий чоловіче зачекайте!». Проте ОСОБА_5 продовжив іти в напрямку виходу з магазину. Після цього вона закрила касу та крикнула, щоб він зупинився, ОСОБА_5 став бігти в напрямку виходу з магазину. Вибігши на вулицю вона помітила, що за ОСОБА_5 побіг охоронець магазину «ОСОБА_10 кишеня». Пробігши приблизно 50 метрів охоронець магазину «ОСОБА_10 кишеня» схватив ОСОБА_5 за футболку, Лише після цього останній перестав тікати. Після цього ОСОБА_5 було запропоновано пройти в кімнату охорони магазину де в нього працівниками міліції було виявлено та вилучено кросівки, які він викрав з приміщення магазину ДП «Адідас-Україна» (а.с.62);
- показаннями свідка ОСОБА_30, який пояснив, що з жовтня місяця 2009 року він працює охоронцем в магазині «ОСОБА_10 кишеня» по вул. Лятошинського, 14 в м. Києві. До моїх функціональних обов’язків входить охорона товарно- матеріальних цінностей які знаходяться у вказаному магазині. 27.06.2010 року він знаходився на своєму робочому місці, а саме стояв поруч з касами, які розташовані неподалік від виходу з магазину. Приблизно о 18:30 годині він помітив як з приміщення магазину вибігає молодий чоловік з чорним поліетиленовим пакетом у руках. Подумавши, що даний чоловік щось викрав з приміщення магазину я крикнув йому в слід щоб він зупинився, проте він на мої слова не відреагував та швидко побіг з приміщення магазину. Вибігши за даним чоловіком на вулицю він помітив що невідомий вибіг не дорогу та став тікати в напрямку Одеської площі. Побігши за даним чоловіком та пробігши приблизно 50 метрів наздогнав його схопивши останнього за футболку. Після цього він запропонував невідомому пройти до кімнати охорони магазину «ОСОБА_10 кишеня». Перебуваючи в кімнаті охорони невідомий повідомив, сазав що його звати ОСОБА_5. Коли приїхали працівники міліції, то вони під час проведення огляду виявили та вилучили у ОСОБА_5 поліетиленовий пакет в якому знаходилися кросівки Адідас, які він викрав з приміщення магазину ДП «Адідас Україна», яке знаходиться поруч з магазином «ОСОБА_10 кишеня» та має один спільний центральний вхід (а.с. 65);
- протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_15П та обвинуваченим ОСОБА_5 (а.с.63-64);
- протоколом огляду місця події від 27.06.2010 року, відповідно до якого, у ОСОБА_5 було виявлено та вилучено кросівки «Адідас», які він викрав з приміщення магазину ДП «Адідас-Україна» по вул. Лятошинського, 14 в м. Києві та фото таблицею до нього (а.с.18-20);
- прилученням до матеріалів кримінальної справи речових доказів, а саме: кросівок «Адідас», які належить ДП «Адідас-Україна» та які передані на зберігання представнику ДП «Адідас-Україна» ОСОБА_31 (а.с.21);
По епізоду розбійного нападу вчиненому ОСОБА_8, за попередньою змовою з ОСОБА_6, на ОСОБА_16, що мало місце 23.02.2010 року приблизно в 12.00 годин за адресою м. Київ вул. Якубовського, 6.
Потерпілі ОСОБА_16 та ОСОБА_17 на розгляд справи не з»явилися, в зв»язку з чим, враховуючи можливість без них з»ясувати всі обставини справи і захистити їх права, було прийнято рішення слухати справу у їх відсутність, оголосивши покази, які вони давали на досудовому слідстві. Так, ОСОБА_16 пояснив, що 23.02. 2010 року, приблизно в 08.00 годин він відчинив пункт прийому вторинної сировини, що знаходиться за адресою м. Київ вул. Якубовського, 7 приблизно в цей час приїхав ОСОБА_17, та видав йому гроші в сумі 500 гривень, для розрахунку з людьми що приходять здавати сировину. Після цього через деякий час він прийняв сировини на суму 120 гривень, таким чином в нього залишились гроші в сумі 380 гривень, (гроші він зберігав в невеликій сумочці що тримав під курткою). В подальшому а саме приблизно в 12.00 годин коли він сидів за столом і проводив підрахунки то до приміщення зайшов раніше незнайомий чоловік який зайшовши оглянув приміщення, після чого дуже швидко підійшов до нього, після чого кулаком правої руки вдарив два рази в область височної частини голови (з правого боку), удари були не сильні, після чого лівою рукою взяв за шию, а правим ліктем вдарив декілька разів в область в спину, після цього даний чоловік до моєї його шиї а саме ближче до правого вуха підставив щось металеве та гостре. Що саме він не бачив, лише відчув що це був металевий, гострий предмет, після чого даний чоловік із застосуванням нецензурних слів вказав щоб він віддав йому гроші та мобільний телефон. Оскільки він дуже сильно злякався то сказав що віддасть. Після цього він розстібнувши свою куртку в яку я був вдягнений, зняв свою сумочку з грошима, та віддав її чоловіку, та в подальшому вийняв з кишені куртки свій мобільний телефон. Потім чоловік забрав вказані речі після чого вийшов з приміщення при цьому сказавши що якщо він вийде найближчий час з приміщення або звернусь до міліції то йому буде погано. Оскільки він був сильно зляканий то деякий час не виходив а потім коли трохи відійшов то викликав працівників міліції. Таким чином в результаті даної події в нього зникли наступні речі: гроші в сумі 380 гривень, що належать ОСОБА_17, дані гроші були в матерчастій сумочці що належить особисто йому. Яка матеріальної цінності для мене не становить. Мобільний телефон «Нокіа 6020», гривень, який він придбав перед цим на радіо ринку за 300 гривень, в мобільному телефоні знаходилась сім картка оператора мобільного зв’язку «Київстар», вартість якої становить 25 гривень. На рахунку якої були гроші в сумі 5 гривень ( т.1 а.с. 68-70);
Потерпілий ОСОБА_17, пояснював, що він працює ПП, а саме в нього є декілька точок по прийому вторинної сировини. Так один із пунктів прийому сировини знаходиться за адресою: м. Київ вул. Якубовського, 6 в м. Києві. За даною адресою знаходиться металевий павільйон, де сидить прийомщик вторинної сировини та приймає сировину, також там зберігається дана сировина. Пункт прийому за вказаною адресою працює, з 08.00 годин до 18.00 годин без обіденної перерви. Так 23.02. 2010 року, приблизно в 08.00 годин він приїхав до даного пункту на той час там працював ОСОБА_16, коли він приїхав то видав йому грошів сумі 500 гривень для розрахунку з клієнтами тобто людьми, що приносять вторинну сировину після чого поїхав по своїх особистих справах. А ОСОБА_16, відчинив павільйон та почав працювати. В подальшому, приблизно в 14.00 годин йому на мобільний телефон зателефонував прийомщик ОСОБА_16, та сказав, що його пограбували. Він приїхав за вказаною адресою після чого в розмові з останній він сказав, що до нього близько 12.00 годин в пункт прийому зайшов невідомий йому чоловік , який через де якийсь час підійшов до нього декілька разів вдарив його та підставивши до горла якийсь гострий предмет, відібрав у нього гроші в сумі 380 гривень. Дізнавшись про це він викликав працівників міліції ( т.1 а.с.75-77);
- показаннями свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні пояснив, що він працює на посаді ВКМСД Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві. В ході проведення оперативно-розшукових заходів було встановлено, що розбійний напад на ОСОБА_16 вчинив ОСОБА_8
В ході спілкування, останній дійсно зізнався в тому що він причетний до даного злочину, та написав явку з повинною в якій зазначив що він спільно з ОСОБА_6, 23.02.2010 року із застосуванням брелока у виді змійки, заволодів грошима та телефоном потерпілого. В подальшому ним було встановлено місцезнаходження ОСОБА_6, який також читосердечно зізнався у скоєному та написав явку з повинною.
Додатково вина підтверджується:
- протоколом очної ставки, що була проведена між обвинуваченим ОСОБА_6, та обвинуваченим ОСОБА_8 В ході якої ОСОБА_8 зазначав, що на його запитання, як забирати гроші, ОСОБА_6 сказав, щоб зайти і зі столу взяти ножниці чи викрутку, пригрозити, налякати та забрати гроші у приймальника ( т.1 а.с. 128-130);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події та фото таблицею до нього від 04. 03. 2010 року за участю обвинуваченого ОСОБА_32 ( т.1 а.с. 133-141);
- протоколом ОМП від 23.02.2010 року та фототаблитцею до нього, що був проведений в приміщенні пункту прийому вторинної сировини за адресою м. Київ вул. Якубовського ( т.1 а.с. 53-57);
- протоколом огляду місця події від 03.03.2010 року та фототаблитцею до нього,в якому відображено, що в каб. 321 Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у ОСОБА_8 був вилучений металевий брелок у вигляді ящірки, хвіст якої має загострену форму. Зазначенрий предмет долучений до справи як речовий доказ.( т.1 а.с. 61-64,65);
- явкою з повинною ОСОБА_8 від 03.03.2010 року ( т.1 а.с. 44).
Як видно з представлених в судовому засіданні захисниками-адвокатами розписок, потерпілим, крім ОСОБА_13, повністю відшкодовані завдані збитки.
Суд, повно провівши судове слідство та дослідивши докази в судовому засіданні, критично відноситься та не бере до уваги покази підсудного ОСОБА_6, які не узгоджуються з доказами, з приводу того, що він за попередньою змовою в групі з ОСОБА_8 не вчиняв розбійного нападу, оскільки він не домовлявся з останнім, з приводу того, щоб той здійснив саме розбійний напад з застосуванням насильства та брелока у виді змійки. Суд, з врахуванням показів підсудного ОСОБА_8 на досудовому та під час судового слідства, які визнає правдивими, такий висновок робить враховуючи, що підсудні діючи у співучасті, усвідомлюючи, що вчиняють злочин спільно, прагнули лише досягти єдиний злочинний результат, - заволодіти чужим майном, при цьому без конкретної домовленності, яким саме способом та без узгодження конкретних дій. Тому, ОСОБА_6 повинен нести відповідальність саме за ст. 187 ч.2 КК України, тобто результат діяльності іншого співучасника ОСОБА_8
Суд критично відноситься, не бере до уваги та відкидає покази підсудного ОСОБА_8, з приводу того, що під час очної ставки на досудовому слідстві він оговорив ОСОБА_6 та розцінює це, як спробу сприяти ОСОБА_33 уникунути відповідальності за вчинене.
Аналіз досліджених безпосередньо в судовому засіданні доказів, свідчить про доведеність вини підсудних у вчиненні злочинів, в зв»язку з чим суд вважає за необхідне кваліфікувати дії підсудних:
ОСОБА_5 по епізоду заволодіння 21.02.2010 року чужим майном, яке належить потерпілому ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману. Суд, визначаючи необхідність саме окремої кваліфікації по цьому епізоду, по якому відсутні ознаки повторності, керується вимогами ст. 33 КК України, згідно якої, при сукупності злочинів кожен з них підлягає кваліфікації за відповідною статтею або частиною статті Особливої частини КК;
по епізодах заволодіння майном потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_13, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб;
крім того, суд кваліфікує дії ОСОБА_5, по епізоду відкритого заволодіння чужим майном «ДП «Адідас», за ч.2 ст. 186 КК України, як грабіж, тобто відкрите викрадення чужого майна, вчинене повторно;
крім того, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч.1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_8 суд кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_6 суд також кваліфікує за ч.2 ст. 187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя та здоров»я особи, яка зазнала нападу за попередньою змовою групою осіб, особою яка раніше вчиняла розбій, та за ч.2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При обранні покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи підсудних.
Так, ОСОБА_7 раніше не судима, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
ОСОБА_5 згідно ст.89 КК України, не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання в м. Києві, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
ОСОБА_8, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
ОСОБА_6, раніше судимий за вчинення розбою, має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання, відбування покарання та роботи в минулому, характеризується позитивно, одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом’якшують покарання підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, суд визнає їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування збитків ряду потерпілих.
Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного ОСОБА_6, суд визнає щире каяття, відшкодування збитків.
Обставин, що обтяжують покарання підсудних, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, пом»якшуючі покарання обставини, особи підсудних, суд вважає за необхідне призначити їм остаточне покарання у виді позбавлення волі. Що стосується підсудної ОСОБА_7, з врахуванням її особи, суд вважає, що виправлення останньої можливо без ізоляції від суспільства, тому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України – звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обов”язків, передбачених ст. 76 КК України.
За наявності кількох обставин, що пом»якшують покарання підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_6, та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з врахуванням осіб винних, суд вважає за необхідне, керуючись вимогами ст. 69 КК України, не призначати їм додаткове покарання за ч.2 ст. 187 КК України, що передбачене в санкції як обов»язкове, у виді конфіскації майна.
Остаточне покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 призначити за правилами ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів.
Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6,- тримання під вартою, ОСОБА_7 підписка про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
Відповідно до вимог ст. 72 КК України у строк відбування покарання підсудним , зарахувати попереднє ув'язнення:
ОСОБА_5 з 25.03.2010 року по 26.03.2010 року (т.1 а.с.180-185), з 09.04.2010 року по 12.04.2010 року (т.2 а.с.110-119), та починаючи з 28.06.2010 року (т.4а.с.30);
ОСОБА_6 починаючи з 03.03.2010 року (т.1 а.с. 80-87);
ОСОБА_8 починаючи з 03.03.2010 року (т.1 а.с. 103-112).
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити та стягнути з підсудного ОСОБА_5 на його користь 50 грн. матеріальної шкоди (т.2 а.с.8, т.4 а.с.99).
В задоволені цивільних позовів інших потерпілих, а саме ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_10 відмовити, в зв»язку з добровільним відшкодуванням їм шкоди підсудними в ході судового розгляду справи, що підтверджується їх розписками.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.
Стягнути з підсудного ОСОБА_5, згідно ст.93 КПК України, судові витрати по справі, вартість проведеної хімічної експертизи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_5 визнати винним та призначити покарання:
за ч.1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1(один) рік;
за ч.2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки;
за ч.2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 4(чотири) роки;
за ч.1 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік,
на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покараня визначити у виді позбавлення волі на строк 4(чотири)роки.
ОСОБА_6 визнати винним та призначити покарання:
за ч.2 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч.2 ст. 187 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 7(сім)років 1 місяць без конфіскацією майна,
на підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покараня визначити у виді позбавлення волі на строк 7(сім)років 1(один) місяць без конфіскацією майна.
ОСОБА_8 визнати винним та призначити покарання за ч.2 ст. 187 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років без конфіскації майна.
ОСОБА_7 визнати винною та призначити покарання за ч.2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1(один) рік.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік та згідно ст. 76 КК України покласти на неї обов»язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи та періодично з”являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Строк відбування покарання ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 рахувати з 14 грудня 2010 року, зарахувавши, відповідно до вимог ст. 72 КК України, у строк відбування покарання підсудним, попереднє ув'язнення:
ОСОБА_5 з 25.03.2010 року по 26.03.2010 року, з 09.04.2010 року по 12.04.2010 року, та починаючи з 28.06.2010 року по 13 грудня включно;
ОСОБА_6 та ОСОБА_8 починаючи з 03.03.2010 року по 13 грудня 2010 року включно;
Міру запобіжного заходу підсудним ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6,- тримання під вартою, ОСОБА_7 підписка про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 задовольнити та стягнути з підсудного ОСОБА_5 на його користь 50 грн. матеріальної шкоди.
В задоволені цивільних позовів інших потерпілих, а саме ОСОБА_16, ОСОБА_12, ОСОБА_10 відмовити, в зв»зку з добровільним відшкодуванням їм шкоди підсудними.
Стягнути з підсудного ОСОБА_5, за проведення хімічної експертизи, судові витрати по справі в сумі 963,28 грн. ( тримувач платежу НДЕКЦ з обслуговування ЛУ на ПЗЗ при УМВСЗТ 02093 м. Київ, вул. Бориспільська, 19, р/р 35227002000476, код 25576445, ГУ ДКУ в Київській області МФО 821018 , - за експертні роботи).
Речові докази по справі: брелок у вигляді ящірки; кусачки, що в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України, - знищити;
сервісна книжка; товарні чеки на мобільні телефони, - залишити зберігати в матеріалах кримінальної справи;
наркотичний засіб героїн, та метадон, що на зберіганні в камері схову ОСОБА_30»янського РУ ГУ МВС України, - знищити;.
мобільний телефон «Соні Еріксон К800» та карту пам»яті, що на зберіганні у ОСОБА_13, залишити йому за належністю;
кросівки «Адідас», залишити представнику ДП «Адідас-Україна» ОСОБА_31, у якої вони на зберіганні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в цей самий строк з моменту отримання копії вироку.
Суддя М.В.Дідик