Справа № 2-6465/10

РІШЕННЯ

іменем України

15 жовтня 2010 року  Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді                       Сеніна В.Ю.,

при секретарі                                             Кравченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсними, -

в с т а н о в и в:

у вересні 2010 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання кредитного договору недійсними.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 09.08.2006 р. згідно кредитного договору № DNH4KP50670344 фізичній особі на ім'я ОСОБА_1 було видано кредит в розмірі 5198,70 грн.

З моменту оформлення кредиту погашення заборгованості не проводилося та на час звернення до суду складає 27654,75 грн.

У своїй заяві до банку ОСОБА_1 зазначила, що кредит вона не оформлювала та гроші не отримувала, а про існування кредиту дізналася з рішення суду про стягнення з неї заборгованості.

При з'ясуванні зазначених обставин було встановлено, що у 2005 році у ОСОБА_2 було вкрадено паспорт, з відповідною заявою вона зверталася до органів внутрішніх справ, кредитний договір не укладала.

Просить визнати кредитний договір недійсним, оскільки відповідач його не підписувала та гроші за договором не отримувала.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала та пояснила, що в кінці 2005 року в неї було вкрадено паспорт та довідку про ідентифікаційний код, про що вона одразу заявила в міліцію. Зазначила, що ніяких кредитів не оформлювала, договорів не підписувала та грошових коштів не отримувала.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2005 року відповідачем ОСОБА_1 було втрачено паспорт та довідку про ідентифікаційний код, про що вона звернулася до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. Постановою від 23.12.2005 р. в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

В лютому 2006 року відповідачу було видано новий паспорт серії НОМЕР_1.

В подальшому, 09.08.2006 р. між позивачем та особою на ім'я ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KP50670344 та видано зазначеній особі 5198,70 грн.

З матеріалів справи вбачається, що при укладанні кредитного договору було пред'явлено паспорт на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 із зазначенням у паспорті усіх даних, що співпадають з даними відповідача у даній справі.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що кредитний договір № DNH4KP50670344 від 09.08.2006 р. між позивачем та відповідачем не укладався та грошових коштів за ним остання не отримувала.

Відповідно до положень ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

Таким чином, на підставі викладеного, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись ст.ст. 203, 215 ЦК України та ст.ст. 174, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір від 09.08.2006 р. №DNH4KP50670344, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та особою на ім'я ОСОБА_1.  

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

 Суддя