Справа № 2-а- 66/1-2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Беспалова О.О.
при секретарі Кропивному Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся 20 серпня 2009р. до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що згідно ст. 12 ЗУ " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивачу щорічно повинна виплачуватися разова грошова допомога до 5 травня у розмірі п"яти мінімальних пенсії за віком. Тобто, позивачу повинні були виплатити: у 2006р. –1795,00 грн., у 2007р. – 2050,00 грн., у 2008р. – 2405,40 грн. Однак, фактично позивачу було сплачено: у 2006р. –250,00 грн., у 2007р. – 280,00 грн., у 2008р. – 310,00 грн. З даними розмірами грошової допомоги позивач не згоден тому, що ці розміри суперечать вимогам статті 12 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Позивачу як учаснику бойових дій, відповідачем повинна нараховуватися грошова допомога до 5 травня у розмірі п"яти мінімальних пенсій за віком. Мінімальна пенсія за віком є базовою величиною для обчислення грошової допомоги як учаснику бойових дій. Мінімальна пенсія за віком часто змінюється і на 2007 рік становила 400 грн.
На звернення позивача відповідач Головне управління соціального захисту населення відповів листом від 25.06.2009 року № 737, що згідно ст. 28 ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених тільки згідно з цим Законом, застосування даного мінімального розміру пенсії для визначення надбавок, підвищень до пенсії тощо, призначених відповідно до інших законів, не передбачено.
Конституційний суд України своїм рішенням від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 визнав неконституційним, в тому числі, положення ст. 29 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік " про виплату у 2007 році щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року №3551-Х11 у розмірах визначених ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік ".
В судове засідання позивач не з"явився, надав суду заяву з проханням розгляду справи у його відсутність. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представники відповідача Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації в судове засідання не з"явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. За таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, у їх сукупності, дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ( в редакції від 25.12.1998 року, що набрала чинності 27.05.1999 року) надає право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня в співвідношенні до мінімальної пенсії за віком.
За нормою частини 3 ст. 28. ЗУ " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Дію частини п'ятої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було зупинено на 2006, 2007 роки Законами України від 20.12.2005р. та 19.12.2006 року.
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року частину п»яту викладено в новій редакції: щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", у тому числі і положення п. 20 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України № 107-VI від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
Частиною 2 ст. 95 Конституції України, встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до ч.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України, при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та закону про Державний бюджет України.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" яким фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який діяв у часі раніше, пріоритетними є положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".
Судом приймається до уваги те, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік", у тому числі і положення п. 20 розділу П "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України № 107-VI від 28.12.2007р., яким були внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та пунктом 6 якого встановлено, що Рішення Конституційного Суду України по цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними, проте згідно з ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, рішення Конституційного суду України, як і Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щорічна разова грошова допомога була нарахована та виплачена позивачу в поточних роках.
Отже, суд зазначає, що здійснивши таку виплату в розмірі, встановленому Законом на час її здійснення (хоча і таким, що в подальшому визнано неконституційним), держава вважається такою, що виконала свої зобов’язання в повному обсязі відповідно до положень Закону.
За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача щодо неправильного нарахування та виплати суми щорічної разової грошової допомоги за 2006-2008 роки, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» , КМУ є єдиним органом в системі органів виконавчої влади, який відповідно до ст. 52 даного Закону на основі та на виконання Конституції України і законів України видає обов’язкові для виконання акти – постанови та розпорядження.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачеві нарахована та виплачена сума разової грошової допомоги до 5 травня згідно з постановою КМУ № 211 від 18.03.2009 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських переслідувань», яка не суперечить чинній редакції ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Даний правовий акт – постанова КМУ не визнаний неконституційним чи протиправним, а тому є таким, що підлягає виконанню.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для визнання дій відповідача протиправними, а тому вважає, що в позові слід відмовити.
Щодо позовних вимог за 2006р. та 2008 рр. то відповідно до положень ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить виплатити йому грошову допомогу до 5 травня за 2006-2008 роки.
Проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено термін позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 22, 152 Конституції України, ст. 1, 52 Закону України « Про Кабінет Міністрів України», ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року , ст.ст. 11, 71, 160, 163, 167 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження та протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги через Дніпровський районний суд м. Києва. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого законодавством України, якщо таку заяву не було подано.
Суддя: