справа  №2-8238/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    8 грудня 2010  року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді                  Бусик О.Л.

за участю секретарів -               Борисенко А.В., Карпюка А.В.

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що сторони перебували у шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Крім того, позивач вживала заходів до відповідача щодо отримання від нього матеріальної допомоги на утримання дитини, проте такі спроби були марними. Тому, позивачка звернулася з даним позовом до суду та просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, а також аліменти за минулий час –починаючи з листопада 2007 року.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги з викладений в них підстав, просила суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, відповідач погодився на стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення нею повноліття. Щодо позовних вимог про стягнення аліментів на утримання доньки за минулий час відповідач заперечив, мотивуючи їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників та дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 6 квітня 2002 року до 12 вересня 2006 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згоди про утримання дитини між позивачем та відповідачем не досягнуто, ОСОБА_1 вказує на те, що відповідач не надає ніякої допомоги на дитину, на даний час вона не має постійного місця роботи й не має можливості належним чином утримувати доньку.

Відповідно до копій чеків, що містяться в матеріалах справи, з січня 2010 року до травня 2010 року та у вересні 2010 року відповідач надавав певні суми коштів в якості аліментів на утримання дитини, даний факт не заперечується й позивачкою. Тобто відповідач не відмовляється утримувати дитину та сплачувати аліменти.

Статтею 181 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до  досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня звернення, а саме: з 15 листопада 2010 року.

Також суд, допускає рішення про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України,  до негайного виконання.

Однак, позовні вимоги про стягнення аліментів за минулий час, а саме: з листопада 2007 року, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 СК України аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Проте, позивачем не надано доказів того, що вона вживала відповідних заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.

Оскільки суд задовольняє позов, а позивачка звільнена від оплати судових витрат, то згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 51 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212-215, 367, 88, 367 ЦПК України, ст.ст. 181, 182, 185, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини -  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку,   починаючи з 15 листопада 2010 року до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 51 грн.                   00 коп. судового збору та  120 грн. 00 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з моменту проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: