справа № 4-3842/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
9 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді – Бусик О.Л.,
при секретарі – Карпюку А.В.
за участю прокурора – Панова В.Є.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва від 21 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва від 21 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно інспекторів патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. сержанта міліції ОСОБА_2, сержантів міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочинів передбачених ст.ст. 364, 365 КК України. В скарзі ОСОБА_1 просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на те, що оскаржувана постанова незаконна, необґрунтована та винесена без повної та всебічної перевірки всіх обставин, викладених в його заяві.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 свої вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених в скарзі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, вказавши, що постанова відповідає вимогам закону й підстави для ї скасування відсутні.
Розглянувши скаргу, заслухавши пояснення скаржника та прокурора, ознайомившись з наданими суду матеріалами справи №4-132/10, на підставі яких винесено оскаржувану постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суд вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується за наявності приводу та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема, приводом до порушення кримінальної справи є, в тому числі, заяви або повідомлення окремих громадян. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).
Статтею 97 КПК України передбачено, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1. порушити кримінальну справу; 2. відмовити в порушенні кримінальної справи; 3. направити заяву або повідомлення за належністю.
Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше 10 днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.
Заява або повідомлення про злочин до порушення кримінальної справи можуть бути перевірені шляхом проведення оперативно-розшукової діяльності.
При розгляді заяви або повідомлення про злочин відповідно до вимог кого кримінально-процесуального законодавства особою, до компетенції якої належить вирішення питання по прийняттю рішень зазначених в ст. 97 ч. 2 КПК України, з'ясовуються у тому числі й наступні обставини:
- чи є отримана заява або повідомлення про злочин підставою для порушення
кримінальної справи;
- чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину;
- за якою статтею або сукупністю статей може бути кваліфіковано такий злочин;
- чи маються підстави для відмови в порушенні кримінальної справи;
- якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини;
- чи є сукупність відомостей про злочин достатньою для прийняття остаточного рішення, передбаченого законом.
При відсутності підстав до порушення кримінальної справи відповідно до ст. 99 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють в порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.
Як було встановлено судом, постановою Печерського районного суду м. Києва від 2 лютого 2010 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 квітня 2010 року, тобто набрала законної сили, було скасовано постанову ст. помічника прокурора Печерського району м. Києва від 8 жовтня 2009 року, відповідно до якої прокурор, відмовляючи в порушенні кримінальної справи щодо інспекторів патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. сержанта міліції ОСОБА_2, сержантів міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4- на підставі ст. 6 п. 2 КПК України за відсутністю в діях останніх ознак злочинів бачених за ст. ст. 364, 365 КК України, не надав оцінку правомірності їх дій по затриманню та доставки ОСОБА_1 до ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві та правомірності його тримання у ТВМ-4 Шевченківського РУ ГУ МВС України у м. Києві чинному законодавству, у тому і Закону України «Про міліцію», Статуту патрульно-постової служби міліції України затвердженого наказом МВС України від 28.07.94 № 404, відповідним нормативно - правовим актам, не з'ясував в повному обсязі чи маються підстави для відмови в порушенні кримінальної справи, зокрема не дав оцінку поясненням усіх опитаних по заяві ОСОБА_1 осіб, у тому числі й ОСОБА_5 про рвання працівниками міліції до ОСОБА_1 засобів фізичного впливу, не в повному обсязі дослідив документи на які послався у постанові про відмову в порушенні кримінальної справи.
Відповідно до вимг КПК, постанова суду є обов’язковою для виконання органими дізнання.
Однак, при винесенні постанови від 21 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно інспекторів патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. сержанта міліції ОСОБА_2, сержантів міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочинів передбачених ст.ст. 364, 365 КК України , помічник прокурора Печерського району м. Києва Захаричева О.О., фактично надала оцінку діям суду та самій постанові від 2 лютого 2010 року, яка визнана апеляційним судом законною і обгрунтованою, що є неприпустимим. При цьому, вимоги постанови від 8 лютого 2010 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду від 14 квітня 2010 року не виконані.
Згідно вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 99 236-1, 236-2 КПК України, -
п о с т а н о в и в:
Скаргу ОСОБА_1 на постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва Захаричевої О.О. від 21 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно інспекторів патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. сержанта міліції ОСОБА_2, сержантів міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочинів передбачених ст.ст. 364, 365 КК України - задовольнити.
Постанову помічника прокурора Печерського району м. Києва Захаричевої О.О. від 21 травня 2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно інспекторів патрульної служби Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ст. сержанта міліції ОСОБА_2, сержантів міліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за відсутністю в їх діях складу злочинів передбачених ст.ст. 364, 365 КК України - скасувати.
Повернути матеріали до прокуратури Печерського району м. Києва для організації додаткової перевірки і прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя