Справа № 2-П-123-1/10

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Соколової В.В.  

при секретарях:               Іконніковій О.Ю., Соколюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 11.11.2010 року по справі № 2-3542-1/10, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 11.11.2010 року в заочному порядку було частково задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму заподіяної матеріальної шкоди в розмірі 94305,54 грн., моральної шкоди в розмірі 1000,00 грн. та суму судових витрат в розмірі 1360,47 грн.. В іншій частині позовних вимог було відмовлено(а.с.72-73).

26.11.2010 року відповідач звернулась до суду з заявою про скасування зазначеного рішення та перегляду справи в загальному порядку. Свою заяву відповідач мотивує тим, що не була повідомлена про розгляд справи в суді та її неявка пов’язана з перебуванням на стаціонарному лікуванні в КМНкЛ «Соціотерапія». Обставинами, які мають істотне значення для розгляду справи відповідач зазначає про завищення вартості матеріального збитку, оскільки автотоварозначе дослідження було проведено на замовлення позивача та у її відсутності.

В судовому засіданні відповідач підтримала заяву, просила скасувати заочне рішення суду та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти скасування заочного рішення суду, мотивуючи тим, що  відповідач була повідомлена про слухання справи в суді, про що свідчать матеріали справи. Також ними наголошувалось на відсутності доказів на спростування встановлених судом обставин.

Суд вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується даними Адресного бюро МВС України в м. Києві (а.с.57).

04.10.2010 року відповідачу були направлені копія  ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками (а.с.58), які були отримані відповідачем, що підтверджено нею в судовому засіданні.

В судове засідання 25.10.2010 року відповідач в судове засідання не з’явилась, причини неявки суду не повідомила, в зв’язку з чим судове засідання було відкладено (а.с.59-60).

Виклик суду на 11.11.2010 року, направлений за місцем реєстрації  відповідача, не був вручений, оскільки за телеграмою відповідач до поштового відділення не з’явилась (а.с.70).

Тому в порядку ст.ст.  74 ч. 5, 76 ч.3, 169,224 ЦПК України справа була розглянута у відсутності відповідача.

Із доданих до заяви про перегляд заочного рішення довідок та лікарняного листу вбачається, що відповідач перебувала на лікуванні з 26.10.2010 року по 08.12.2010 року. Проте, даних, що підтверджували б поважність причин відсутності відповідача в судовому засіданні 25.10.2010 року, суду не надано. Крім того, відповідачем не виконано вимоги ст.77 ч. 2 ЦПК України щодо обов’язку повідомляти про причини неявки, хоча вона була повідомлена про наявність на розгляді суду даної справи.

Обставинами, які мають істотне значення для розгляду справи відповідач зазначає про завищення вартості матеріального збитку, оскільки автотоварозначе дослідження було проведено на замовлення позивача та у її відсутності. Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач була присутня при огляді транспортного засобу позивача 05.07.2010 року, з нею було погоджено перелік пошкоджень транспортного засобу позивача, про що свідчить її підпис на дефектній відомості (а.с.27). Даний факт нею також був визнаний в судовому засіданні.

Твердження відповідача про завищення вартості матеріального збитку жодним чином не обґрунтовуються, що є необхідним виходячи з вимог ст. 60 ЦПК України.

Зі звіту  № 1175 від 05.07.2010 року вбачається, що він складений суб’єктом оціночної діяльності, зареєстрованим у встановленому законом порядку зі спеціалізацією «Оцінка дорожніх транспортних засобів» (а.с.43). А в порядку ст. 145 ЦПК України призначення експертизи по даній категорії справ за клопотанням однієї сторони не є обов’язковим.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, враховуючи, що  відповідачем не надані докази, які спростовують встановлені судом факти, а також не надано доказів на підтвердження поважності причин неповідомлення про причини неявки,  суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення від 11.11.2010 року та перегляду справи в загальному порядку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 228-233, 293, 209, 210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 11.11.2010 року по справі № 2-3542-1/10 - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подано протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Суддя   /підпис/