Справа № 1-291/10

П О С Т А Н О В А

про відмову у порушенні кримінальної справи

26 листопада 2010 року суддя Шевченківського  районного суду м.Львова Зима І.Є., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_2,-

установила:

      05.07.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ст. 125 ч.1 КК України.  

При цьому покликається на те, що обвинувачена ОСОБА_2 04.06.2008 року близько 17.30 год. зайшла на її приватну власність, а саме земельну ділянку, що знаходиться по АДРЕСА_1 та з хуліганських і особисто неприязних мотивів, використовуючи трубу чи дерев'яну палицю, почала наносити їй удари. Згідно  акту судово-медичного дослідження № 1472 від 10.06.2008р. в неї виявлено: синці та садна на правій руці, на правій нозі, які утворились від дії тупих предметів та тупих предметів з малою поверхнею, могли виникнути 04 червня 2008 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Вивчивши матеріали, долучені до скарги, матеріали  Шевченківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області за № 343-1965, 343-2505,  343-2451  щодо перевірки  звернень як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2,   вважаю, що в задоволенні скарги слід відмовити з наступних міркувань.

Об’єктивна сторона злочину, передбачено ст. 125 ч. 1 КПК України передбачає умисне спричинення  особою легких тілесних ушкоджень.

З пояснень  ОСОБА_2 вбачається, що між  сторонами існують неприязні стосунки, в зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_1 самовільно проводить будівництво будинку по АДРЕСА_1, хоча рішенням Апеляційного суду Львівської області від 19.05.08 року їй та гр. ОСОБА_4 було заборонено проводити будівництво вищезгаданого будинку до приведення проектної документації у відповідність чинному законодавству та отримання відповідних дозволів на проведення будівельних робіт. Власником суміжної земельної ділянки та житлового будинку АДРЕСА_2 є гр. ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_2.  04.06.08 р. між нею та ОСОБА_1 дійсно виник  конфлікт, в процесі якого  остання замахнулась на  неї  рукою, в якій був невідомий предмет. Обороняючись, ОСОБА_2 схопила   ОСОБА_1 за руку  і вони двоє впали.   Оскільки ОСОБА_2 було спричинено  тілесних ушкоджень,  вона звернулась  з відповідною заявою у Шевченківський РВ . З акту судово-медичного дослідження № 1469 від 09.06.2008 року, долученого до матеріалів справи вбачається, що у обвинуваченої ОСОБА_2 виявлено: п’ять синців і поверхневу рану на руках. Вказані тілесні ушкодження утворились від дії тупого предмету та дещо загостреного предмету та могли виникнути внаслідок стиснення передпліч пальцями рук, а рана – від дії краю нігтьової пластинки пальця. По давності утворення тілесні ушкодження відповідають періоду 04.06.2008 року і відносяться до легкого ступеня тяжкості. З вищенаведеного вбачається, що між скаржником ОСОБА_1 та обвинуваченою ОСОБА_2 на ґрунті неприязних стосунків, що виникали протягом останніх років, з-приводу самовільного будівництва будинку систематично виникають сварки та конфлікти, що ствердила скаржниця, обвинувачена ОСОБА_2

Доказів існування причинного зв'язку між отриманими тілесними ушкодженнями та незаконними діями ОСОБА_2  скаржницею не надано.

Згідно вимог ч. 3 ст. 251 КПК України, суддя порушує кримінальну справу за скаргою потерпілого лише за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину. Сам по собі Акт судово-медичного  дослідження,  проведеного на підставі  скерування ДІМ Шевченківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області не є доказом  вчинення злочину.

У даному випадку відсутні достатні дані для задоволення скарги потерпілої та порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 по ст. 125 ч. 1 КК України.

Крім цього, відповідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Керуючись ст.ст. 27, 251   КПК України,

постановила:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити. Відмовити у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 125 КК України.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до апеляційного суду Львівської області.

    Суддя                         І.Є. Зима