ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319
ПОСТАНОВА
Іменем України
13.08.2007 | Справа №2-23/14738.1-2006А |
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді ІщенкоГ.М.,
секретаря судового засідання Ємєнджієвої А.М., розглянувши за участю представників:
від позивача – не з’явився, повідомлений належним чином,
від відповідача – Притуленко Є.С. - старший державний податковий інспектор юридичного сектору, дов. від 01.08.2007р. №10816/10/10-0,
у відкритому судовому засіданні справу
за адміністративним позовом Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус», (98329, АР Крим, м. Керч, шосе Г. Сталінграду, 21),
до відповідача Державної податкової інспекції в м. Керчі, (98300, АР Крим, м. Керч, вул. Борзенко, 40),
про скасування податкового повідомлення-рішення,
в с т а н о в и в :
Керченське комунальне виробниче підприємство «Керчтролейбус» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Керченської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про скасування рішення-повідомлення №0000582301/1 від 17.03.2006р. про визначення податкового зобов’язання по платежу «Земельний податок з юридичних осіб», тоді як до теперішнього часу земельна ділянка, за користування якої стягується такий податок, підприємству на виділена, а основні фонди не передані. Також, позивач просить суд визнати недійсним акт про результати планової виїзної комплексної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» №231/23-1/32993050 від 13.02.2006р. відносно порушень, викладених в пункті 2.5.2. (том 1, аркуш справи 6).
Наказом Державної податкової адміністрації в АР Крим від 30.03.2006року №162 «Про реорганізацію Керченської міжрайонної державної податкової інспекції» припинено юридичну особу – Керченську міжрайонну державну податкову інспекцію і створено Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим шляхом поділу Керченської міжрайонної державної податкової інспекції створені Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим та Державна податкова інспекція в Ленінському районі, які є її правонаступниками.
Згідно статтям 55, частинам 6, 7 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України господарський суд АРК в судовому засіданні 16.10.2006року ухвалив замінити відповідача на належного – Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим, (протокол судового засідання від 16.10.2006р., том 1, аркуш справи 52).
В судовому засіданні 09.11.2006р. позивач уточнив позовні вимоги, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000582301/1 від 17.03.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб на загальну суму 10431,93грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечує за мотивами, викладеними у запереченнях на позов, вважає, що документальною перевіркою встановлено заниження вартості земельної ділянки, на який розташоване підприємство, в результаті заниження ставки грошової оцінки землі за 1 кв.м., застосованої при розрахунку земельного податку, (том 1, аркуш справи 41,111).
09.11.2006р. у судовому засіданні від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі для примирення.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.11.2006р. зупинено провадження у справі до 07.12.2006р. Ухвалою господарського суду АР Крим від 07.12.2006р. провадження у справі поновлено.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 25.01.2007р. позовну заяву залишено без розгляду. Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.06.2007р. ухвалу господарського суду АР Крим від 25.01.2007р. у справі №2-23/14738-2006А скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
10.08.2007р. в господарський суд АР Крим від позивача надійшло клопотання про розгляд справи 13.08.2007р. без участі представника позивача, яке було судом задоволено.
Згідно з пунктом 6 Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України», до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження по адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, що діє на час здійснення окремої процесуальної дії, розгляду справи.
Розглянув матеріали справи, заслухав представників сторін, дослідив надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи, за результатами планової виїзної комплексної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства Керченським комунальним виробничим підприємством «Керчтролейбус» за період з 30.06.2004р. по 30.09.2005р. відповідачем складено акт від 13.02.2006р. №231/23-1/32993050, (том 1, аркуш справи 8).
Перевіркою встановлені порушення статей 2,7 Закону України «Про плату за землю» внаслідок чого знижені податкові зобов’язання по земельному податку в сумі 672795,00грн.
18.02.2006р. відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000582301/0 про визначення податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб в сумі 13013,63грн., у тому числі: основний платіж – 6727,95грн., штрафні санкції – 6285,68грн. (том 1, аркуш справи 21).
За результатами апеляційного оскарження відповідачем відносно позивача прийняте податкове повідомлення-рішення №0000582301\1 від 17.03.2006р. про визначення позивачу податкового зобов’язання по земельному податку в сумі 10431,93грн., у тому числі: основний платіж – 6727,95грн., штрафні санкції – 3703,98грн., яке і оспорюється позивачем, (том1, аркуш справи 18).
Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняти (вчинені) ці рішення на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про протиправність рішень суб’єктів владних повноважень обов’язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Користування землі в Україні є платним. Платня за землю здійснюється у вигляді земельного податку або орендної платні, яка визначається залежно від грошової оцінки земель, (стаття 2 Закону України «Про плату за землю».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки бюро технічної інвентаризації від 10.02.2005р. №38 площа земельної ділянки, яку займає Керченське комунальне виробниче підприємство «Керчтролейбус» за адресою: АР Крим, м. Керч, шосе Героїв Сталінграду, 21 становить 31881 кв.м. Фактичне користування землі було розпочате з моменту користування споруди. За даними кадастру, ця ділянка відноситься до земель транспорту та зв’язку.
Згідно довідки-розрахунку №10-42/01-7 від 28.01.2006р. Керченського міського управління земельних ресурсів, земля під підприємством позивача відноситься до 86-го земельного оціночного району, економіко-планувальна зона К2-2. Тобто, вартість 1 кв.м. згідно грошової оцінки становить 28,56грн. З урахуванням коефіцієнтів індексації 1,02 і 1,182 вартість 1 кв.м. у перевіряємому періоді становила 34,43грн. Тобто, суд приходить до висновку, що загальна вартість земельної ділянки, яку займає позивач складає 6727,95грн.
Позивачем надані в Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим Декларації по земельному податку: за 2004р. - 17.01.2006р. на суму 397,18грн., за 2005р. – 17.01.2006р. на суму 4766,21грн. Сплата в сумі 5163,39грн. проведена згідно платіжному дорученню №26 від 12.01.2006р. на суму 1180,44грн., та згідно платіжному дорученню №28 від 13.01.2006р. на суму 3982,95грн.
Розрахунки по земельному податку за 2004р. були надані позивачем з грудня, у зв’язку з рішенням Керченської міської ради від 26.11.2004р. №1084 «Про затвердження акту державної комісії про прийомку до експлуатації закінченої будівництвом 1-ої черги тролейбусного депо та контактних сітей м. Керч» та рішення 23 сесії 4 скликання Керченської міської ради від 22.12.2004р. «Про дачу згоди на прийом до комунальної власності міста об’єкту «завершення будівництва тролейбусного депо та контактних сітей м. Керч».
Згідно статті 120 Земельного кодексу України під час переходу права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якому розташовано будівлю або споруду. Об’єктом платні за землю є земельна ділянка, яка використовується. Суб’єктом платні за землю є землекористувач, (стаття 5 закону України «Про плату за землю»).
Отже, відповідачем правомірно встановлено не нарахування позивачем земельного податку за період з 01.12.2004р. по 31.12.2005р. в сумі 6727,95грн., (а саме: за 2005р. – 6210,41грн. (31881 кв.м. х34,43х1%=10976,62грн. - фактично, а по декларації – 4766,21грн.); за грудень 2004р. – 517,54грн., (а саме: 10976,62грн.:12міс.= 914,72грн. – фактично - 397,18грн. по декларації за 2004р. = 517,54грн.). Також відповідачем встановлений факт несвоєчасного надання податкових декларацій по земельному податку за 2004р. (по строку надання на 22.01.2005р.) і 2005р. (по строку надання до 31.01.2005р.), що є порушенням статті 4 закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами».
На підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог статей 86, 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України судом приймається акт перевірки від 13.02.2006р. №231/23-1/32993050 як доказ встановлення факту порушення позивачем Закону України «Про плату за землю».
При цьому суд виходить з того, що акт перевірки є основним джерелом фіксації та закріплення доказів правопорушення і він містить всі вичерпні елементи складу правопорушення.
Більш того, позивач визнає донараховані податкові зобов’язання по земельному податку, що підтверджується наданим до господарського суду АР Крим клопотанням про врегулювання спору у зв’язку із зверненням до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим з листом від 17.11.2006р. №387. У даному листі Керченське комунальне виробниче підприємство «Керчтролейбус» пропонує відповідачу скористуватися перервою у слуханні справи, і просить Державну податкову інспекцію в м. Керчі АР Крим надати йому відстрочку зі сплаті податкових зобов’язань по земельному податку до 28.12.2006р., мотивуючи тим, що підприємство розраховує до кінця року отримати бюджетні кошти за перевозку пільгових категорій пасажирів, що зробить можливим погасити податкові зобов’язання, (том 1, аркуші справи 90,94,95).
Своєчасна сплата земельного податку або орендної плати є обов’язком землекористувачів, оскільки відповідно до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Враховуючи Роз’яснення президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом права власності на землю і землекористування» від 27.06.20-01р. №02-5/743 із змінами, внесеними роз’ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609, суд приходить до висновку, що оскільки особа, яка користується земельною ділянкою, повинна сплачувати земельний податок відповідно до Закону України «Про плату за землю» незалежно від наявності у неї документів, що посвідчують право власності чи користування землею.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про систему оподаткування» одним із основних принципів побудови системи оподаткування в Україні є рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до суб’єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов’язків щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Керченське комунальне виробниче підприємство «Керчтролейбус» посилається на той факт, що воно не має статусу землекористувача, тому земельний податок нарахований необґрунтовано.
Однак, на думку суду, звільнення особи, яка немає правовстановлюючих документів на відповідну земельну ділянку призведе до дискримінації тих платників податків, які отримали земельну ділянку у встановленому порядку та оформили необхідні правовстановлюючі документи та буде суперечить статті 3 Закону України «Про систему оподаткування» та статті 2 Закону України «Про плату за землю».
Таким чином, суд приходить до висновку, що у позивача виникли зобов’язання по земельному податку і донарахування позивачу податкових зобов’язань по земельному податку з юридичних осіб в розмірі 10431,93грн., у тому числі: основний платіж – 6727,95грн., штрафні санкції – 3703,98грн. здійснено інспекцією правомірно.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно статті 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституцію і закони України, інші нормативно-правові акти, права і інтереси громадян, що охороняються законом, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і повною мірою використовувати надані їм права.
Отже судом визнаються безпідставними доводи позивача про те, що він не є платником земельного податку у зв’язку з відсутністю в нього документів, які підтверджують право користування земельною ділянкою, оскільки позивач фактично є землекористувачем, а як вже зазначалось судом – землекористування в Україні є платним.
За таких обставин справи позовні вимоги Керченського комунального виробничого підприємства «Керчтролейбус» не підлягають задоволенню.
Вступну та резолютивну частину постанови проголошено в судовому засіданні 13 серпня 2007року.
У повному обсязі постанову складено 20 серпня 2007року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7,8,9,11,12,70,79, 86, 94, 98, 122, 158–163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку, передбаченому частиною 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (стаття 254 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко Г.М.