Справа № 2-863/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

29 листопада  2010 року                              Цюрупинський районний суд                                          Херсонської області      

в складі: головуючого судді                          Заславець Н.В.

при секретарі                                  Бондаревій Т.К

з участю представника позивача Зіньковської О.О. ,відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представника органу опіки та піклування Цюрупинської РДА  Лушнікової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Цюрупинську цивільну справу за позовом Цюрупинської міської ради та МКП «Цюрупинськ-комунгосп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 про виселення та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють від свого імені та від імені малолітньої  ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Цюрупинської міської ради та МКП «Цюрупинськ –комунгосп» про визнання права на користування жилими приміщеннями в гуртожитку- кімнатою №711, розташованої в будинку АДРЕСА_1 в м. Цюрупинську,-

                                                                                ВСТАНОВИВ:

             Цюрупинська міська рада та МКП «Цюрупинськ – комунгосп» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 з позовом про виселення їх та їх малолітньої дочки ОСОБА_6, 2007 р.р.  з кімнати № 711 в гуртожитку , розташованої в будинку АДРЕСА_1. ОСОБА_2, ОСОБА_3 усвоїх інтересах та в інтересах малолітньоїдочки ОСОБА_6 звернулися із зустрічним позовом до Цюрупинської міської ради та МКП «Цюрупинськ –комунгосп» про визнання права на користування жилим приміщеннями в гуртожитку- кімнатою №711, жилою площею 30,0 кв.м., розташованої в будинку АДРЕСА_1,-

                  Представник позивача Цюрупинської міської ради в судове засідання не з*явився, від міської ради подано заяву про розгляд справи у відсутності їх представника та про те, що  при розгляді позову позивач посилається на розсуд суду. Представник позивача МКП «Цюрупинськ-комунгос» Зінбковська О.О. позов підтримала, зустрічний не визнала, суду пояснила, що будівля АДРЕСА_1 являється гуртожитком і перебуває на балансі МКП «Цюрупинськ-комунгосп». Відповідачі всією сім’єю з трьох осіб з 2007 року займають приміщення вільної кімнати №711, яка є частиною блоку. При цьому у комунгоспі відкрито рахунок на ім’я ОСОБА_2 та вона оплачує квартплату. Однак ордера на кімнату №711 вона не отримала. Батьки та брат ОСОБА_2 і остання отримали ордер та зареєстровані в квартирі №709 за цією ж адресою  та в цьому ж жилому блоці, на них відкрито особовий рахунок. Однак через збільшення сім’ї ОСОБА_2 зайняла самовільно кімнату №711. Спірна кімната з 2005 року нікому не надана, оскільки знаходилася після попередніх жильців у неналежному стані. Позивачам відомо, що відповідачі її відремонтували та про те, що ОСОБА_2 перебуває у міськраді на квартирному обліку, однак рішення про надання  відповідачам спірного житла міськрадою не прийнято, ордер на вселення в кімнату №711 відповідачі не отримували, дозвіл на проживання був усний, що не породжує умов житлового найму, хоча вони й оплачують своє проживання, тому просить виселити відповідачів з кімнати №711 у кімнату №709 в цьому ж гуртожитку.

               Відповідач ОСОБА_2  заявлений до неї позов до неї не визнала, зустрічні вимоги підтримала та суду пояснила, що вона проживає в гуртожитку по вул. Промисловій, 1 з 1988 року на підставі ордеру, отриманого її батьком ОСОБА_8 на квартиру №709  на склад сім’ї з чотирьох осіб. На той час вони з братом були неповнолітніми, а на даний момент кожен з них має  власну сім’ю і у обох є малолітні діти. Після реєстрації шлюбу в 2005 році з ОСОБА_3 вона перебуває на обліку , щорічно  обновлює документи на підтвердження того, що її сім’я потребує покращання житлових умов, неодноразово зверталася до міських голів про розгляд її заяви з метою покращання житлових умов за рахунок кімнати 711, яка з 2005 року є вільною. Спочатку цю кімнату дійсно самовільно зайняли її батьки і розпочали там ремонт, однак їх виселили у 2006 році, хоча платежі за кімнату МКП продовжувало приймати і після виселення батьків та після їх вселення. У квітні 2007 року вона з усного дозволу міського голови та коменданта, який їй видав ключі, зайняла кімнату №711, яка є частиною спільного з батьками жилого блоку ( спільні кухня, коридор). Після чого звернулася до МКП і сказала, що тепер вже вона буде оплачувати квартплату, на що не отримала заперечень та оплачує  два роки  поспіль квартплату за проживання трьох осіб за загальну займану площу в 30 кв.м., заборгованості по оплаті за житло немає. Фактично всі ці дії вони зробили в інтересах малолітньої дочки, оскільки проживати в квартирі №709 неможливо. Вони з чоловіком вклали свої кошти та повністю відремонтували  кімнату, яка після попередніх жильців була непридатною для проживання.  Кімнату №709 займають її батьки та брат з сім’єю. У її чоловіка є тільки земельна ділянка, житла немає. Вони з дочкою зареєстровані у гуртожитку, а чоловік –ні.  Заперечує самовільне зайняття спірної кімнати, оскільки ключі їй було видано комендантом гуртожитку і фактично заселено після надання усного дозволу міським головою. Тому вважає, що міська рада, як власник гуртожитку, визнавала її право на проживання в кімнаті №711, як і МКП «Цюрупинськ-комунгосп», куди вона вносить необхідні платежі за користування кімнатою на підставі виданої   їй книжки по розрахунках за картплату. При цьому оплату за проживання в квартирі №709 за неї не проводять. Просить визнати  право користування спірною кімнатою за її сім?єю, оскільки фактично кімната №711 їй була надана додатково з урахуванням розташування кімнат за блочним типом, заселення не було самовільним і відповідач на протязі двох років визнавав їх право на користування спірною кімнатою, приймаючи плату. У задоволенні первинного позову просить відмовити.

             Відповідач ОСОБА_3 заявлений до нього та малолітньої дочки позов про виселення не визнав, свої вимоги підтримав та надав аналогічні пояснення  по суті спору.  

             Представник органу опіки та піклування ОСОБА_5  надала пояснення, що працівниками органу опіки та піклування було обстежено житлово-побутові умови відповідача, у ході якого знайшло своє підтвердження, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з малолітньою дочкою фактично проживають у кімнаті №711,де знаходяться їх та дитячі речі, меблі та предмети побуту. У квартирі №709 проживає сім*я батька і сина ОСОБА_8 у складі п’яти осіб.  Кімната №711 знаходиться у сімейному гуртожитку, збудованого по блочному типу, кімната у санітарно-належному стані, відремонтована. При цьому кімната складає жилий блок з квартирою №709 – спільні кухня та коридор, що нею було встановлено при складанні акта обстеження житлово- побутових умов  відповідача.

      Заслухавши пояснення сторін, третьої осіб, дослідивши письмові доказі по справі , суд приходить до висновку, що  зустрічний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні первинного належить відмовити з таких підстав.

              Судом встановлено, що позивач із сім?єю з трьох осіб, в якій дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, є малолітньою,  займає в гуртожитку по вул. Промисловій,1 в м. Цюрупинську  жилу кімнату № 711 площею 30 кв.м., в яку позивачі за зустрічним позовом  вселені з усного дозволу ОСОБА_4 міського голови  у квітні 2007 року року. Зазначене визнано представником позивача за первісним позовом, підтверджено повідомленнями МКП про оплату за проживання на ім’я ОСОБА_2 із зазначенням відомостей про внесення плати  за електроенергію та квартплату з 28.02.2008 року за кімнату АДРЕСА_1, що свідчить про відкриття особового рахунку на ім’я ОСОБА_2 на кімнату №711 .  

              Будівля гуртожитку, який розташований по вул. Промисловій,1 в м. Цюрупинську, знаходиться в комунальній власності Цюрупинської міської ради та 04.09.1998 року передана  на баланс МКП «Комбінат комунальних підприємств», правонаступником якого є МКП «Цюрупинськ –комунгосп».

              Відповідно до ст. 128 ЖК України порядок надання жилої площі в гуртожитках  визначається законодавством Союзу РСР, цим кодексом та другими нормативними актами Української РСР. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи… та відповідного профспілкового комітету… Статтею 129 ЖК України встановлено, що ордер на жиле приміщення є єдиною підставою для вселення за надану жилу площу. Вказане також зазначено і в Примірному положенні  про  гуртожитки, затвердженому Постановою РМ СРСР №208 від 03.06.1986 року ( п.9,10).

             Враховуючи, що вказаний гуртожиток є власністю міської ради, то видача ордера на вселення відноситься до компетенції ради. Ордер на вселення на конкретну кімнату відповідач не отримувала, оскільки  вказана як член сім’ї наймача квартири №709  у 1988 році, що встановлено рішенням ОСОБА_4 райсуду від -8.12.2006 року, копія якого є в матеріалах справи. Кімната №711 ОСОБА_2 надана фактично додатково і її вселення не є самоправним. Починаючи з квітня 2007 року Цюрупинська міська рада та МКП «Комбінат комунальних підприємств», а затим і нині діюче МКП «Цюрупинськ –комунгосп» фактично визнали право відповідача на зайняття  кімнати, на її ім’я відкрито особовий рахунок на вказану кімнату, що підтверджено виданою книжкою по проведенню розрахунків за проживання на ім.*я ОСОБА_2, яка оплачує за користування 30.00 кв.м. жилої площі. Таким чином, заведення особового рахунку на кімнату №711 суд вважає укладенням позивачем договору житлового найму на спірну кімнату. При цьому ніяких перешкод у користуванні спірною кімнатою відповідачеві протягом тривалого часу не чинили. Фактично спірна кімната надана для проживання молодої сім*ї, до складу якої входить малолітня дочка. Суд вважає, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних  громадян і безпритульних дітей», що підтримано органом опіки та піклування, право малолітнього члена сім?ї позивача на проживання в окремому  приміщенні має бути захищеним.

              Таким чином, виходячи із встановленого, суд приходить до висновку, позивач заселилася в гуртожиток відповідно до ордеру, додаткова жила площа їй надана з дозволу та відома власника гуртожитку та юридичної особи, на балансі якого знаходиться гуртожиток, з позивачем фактично укладено договір житлового найму на спірну жилу кімнату з квітня 2007 року, тому за відповідачем і членами її сім?ї належить визнати право користування жилою кімнатою №711. Враховуючи зазначені обставини при вирішенні спору, суд вважає, що заперечення представника позивача про відсутність ордера на кімнату №711 не може бути прийнято до уваги, оскільки заселення в кімнату відбулося не самоправно, а  з дозволу та відома власника гуртожитку.

                За таких обставин суд вважає, що первісний позов задоволенню не підлягає.

        Керуючись ст.ст.10, 60, ч.3 ст.209, 212-215 ЦПК України, гл. 4 ЖК України, ст. 128 ЖК України, Примірним положенням про гуртожитки, затвердженому Постановою РМ СРСР №208 від 03.06.1986 року, ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних  громадян і безпритульних дітей», суд

ВИРІШИВ:

    У задоволені позову Цюрупинської міської ради та МКП «Цюрупинськ-комунгосп» до ОСОБА_2, ОСОБА_3  та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,  про виселення відмовити.

            Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють від свого імені та від імені малолітньої  дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, до Цюрупинської міської ради та МКП «Цюрупинськ –комунгосп» про визнання права на користування жилими приміщеннями в гуртожитку - кімнатою №711, розташованої в будинку АДРЕСА_1 в м. Цюрупинську   задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_2 та членами її сім*ї ОСОБА_3 та їх малолітньою дочкою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1  право на користування жилим приміщенням у гуртожитку -  кімнатою №711, жилою площею 30 кв.м. розташованою в будинку АДРЕСА_1  в м. Цюрупинську.

       На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення  може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Херсонської області через Цюрупинський районний суд.  

Суддя                                             Н.В. Заславець