Справа №  2а-394/2010

П О С Т А Н О В  А

                                     І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

25 листопада 2010  року                                             Цюрупинський районний суд

                                                                     Херсонської областi

в складi:

головуючого суддi                                                 Заславець Н.В.

при секретарi                                                                     Бондаревій Т.К.

за участі позивача,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залi суду в м. Цюрупинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до інспектора ДПС ВДАІ м. Краноперекопська АР Крим Чистого Євгена Юрійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

                                                              ВСТАНОВИВ:

             ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом.

        В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що 18.10.2010 року відповідачем складено протокол та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 340,00 грн. Відповідно до постанови та протоколу він 18.10.2010 року о 18-10 годині, керуючи автомобілем «Форд Транзит», д/н НОМЕР_1, на 139 км. а/д Херсон-Керч, не виконав вимогу дорожнього знаку здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 ПДР «Зупинка заборонена». Вважає дану постанову незаконною з таких підстав. У зв’язку з відмовою гальмівної системи його автомобіля, не створюючи небезпеки для оточуючих він був змушений зупинитися, встигнувши лише включити світловий аварійний сигнал, на що інспектор ДПС не відреагував. Виникнення вказаних обставин змусило його діяти в стані крайньої необхідності, так як пошкодження транспорту під час руху може призвести до дорожнього транспортної пригоди. Тому для уникнення ДТП він був змушений порушити правила, що відповідно виключає і наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, так як відповідно до п.12.3 ПДР «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди». Також згідно з ст.17 КУпАП обставини, що виключають адміністративну відповідальність, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності. Просив постанову, винесену відносно нього відповідачем, скасувати , як незаконну.

        Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, пояснень по суті спору та заяви про розгляд справи у його відсутності від відповідача не надходило, тому суд розглядає справу у його відсутності.

        Заслухавши пояснення, дослідивши письмові матеріали по справі та оцінивши отримані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

            Судом встановлено, що 18.10.2010 року відповідачем складено протокол та винесено постанову АК № 249531 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень. Відповідно до постанови та протоколу ОСОБА_3 18.10.2010 року о 18-10 годині, керуючи автомобілем «Форд Транзит , д/н НОМЕР_1, на 139 км. а/д Херсон-Керч, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 ПДР, а саме здійснив зупинку в зоні дії дорожнього знаку «Зупинка заборонена». Згідно пояснень водія в момент складання протоколу останній зазначив у ньому, що непередбачені обставини через несправність двигуна призвели його до необхідності здійснити аварійну зупинку.

            Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для  правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, показаннями свідків, показаннями технічних приладів чи засобів, фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовувалися при нагляданні за виконанням правил норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху.

Із матеріалів протоколу та постанови не вбачається, що проводилася фото- чи відеозйомка, письмові пояснення, надані свідком, не спростовують  позицію позивача відносно обставин крайньої необхідності.  Дані, що вказані в протоколі,  і які оспорюються водієм з моменту його складення, при відсутності додаткових доказів, якими би належним чином було б підтверджено вчинення правопорушення, є недостатніми.  

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС обов*язок доказування у випадку заперечення проти позову покладається на відповідача.

Тому суд вважає, що належних  доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення не зазначено і до постанови не долучено. А при наявності заперечень особи, що притягнута до адміністративної  відповідальності, які нічим не спростовано,  постанова не ґрунтується на належних доказах і підлягає скасуванню, як незаконна.

        Витрати по справі в даному разі слід віднести на державу.

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 71, 86, 112, 159-163, 171-2 КАС України,  ст.ст. 17, ч.1 ст.122, 222, 251, 255, 256,ч.2 ст.257, 283,287-289 КУпАП України,  суд

      ПОСТАНОВИВ:

             Адміністративний позов ОСОБА_3 задовольнити.

        Визнати незаконною та скасувати постанову серії АК № 249531 від 18.10.2010 року винесену інспектором Чистим Євгеном Юрійовичем відносно ОСОБА_3, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

             Витрати по справі віднести на державу.

             Постанова  суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                       Н.В.Заславець