Справа № 2- а – 948

 2010 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 жовтня 2010 року.

    Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Клименка А.М.,

при секретарі – Полікарпові Є.В.,

з участю:

позивача – ОСОБА_1,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС  мдм м. Ізюм БДПС м. Ізюм ВДАІ ГУМВС України в Харківській області Кірєєва Ігоря Михайловича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС взводу ДПС  мдм м. Ізюм БДПС м. Ізюм ВДАІ ГУМВС України в Харківській області Кірєєва І.М. про оскарження дій суб’єкта владних повноважень і просив визнати незаконною та скасування постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 232200 від 01 серпня 2010 року, якою його було визнано винним у перевищенні встановленої швидкості руху на 23 км/год. 01 серпня 2010 року о 18 годині 19 хвилин на 621 км. автошляху Київ – Харків - Довжанський під час керування автомобілем ВАЗ - 2102, державний номер НОМЕР_1, і тим самим вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу 255 грн. в доход держави. Позивач просив цю постанову скасувати, оскільки він швидкості не перевищував, швидкість автомобіля вимірювалася приладом «Беркут», яки не має функції фото фіксації правопорушення, на час вимірювання швидкості він рухався в потоці інших транспортних засобів, його права інспектором йому роз’яснені не були і його пояснення до уваги не прийняті.

В судовому засіданні позивач позов підтримав.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить розписки про отримання судових повісток, причин неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав, з заявою про відкладення розгляду справи до суду не звертався, тому суд вважав за можливе розглянути справу в його відсутність.    

    Вислухавши позивача, свідка, вивчивши матеріали справи, оцінив надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

    01 серпня 2010 року інспектором ДПС взводу ДПС  мдм м. Ізюм БДПС м. Ізюм ВДАІ ГУМВС України в Харківській області Кірєєвим І.М. було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 232200, якою позивача було визнано винним в тому, що 01 серпня 2010 року о 18 годині 19 хвилин позивач перевищив встановлену швидкість руху на 23 кмгод. на 621 км. автошляху Київ – Харків - Довжанський під час керування автомобілем ВАЗ - 2102, державний номер НОМЕР_1, і тим самим вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу 255 грн. в доход держави.

    З вчиненим правопорушенням ОСОБА_1 був не згодним, про що вказав в протоколі про адміністративне правопорушення, і оскаржив постанову про накладання на нього адміністративного стягнення у встановлений строк та порядок, звернувшись до суду з відповідним адміністративним позовом 09 серпня 2010 року.

    Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що була присутня в автомобілі під керуванням ОСОБА_1 в якості пасажира, знаходилась на передньому пасажирському місці та постійно слідкувала за його швидкістю руху. Вона не бачила щоб ОСОБА_1 перевищував швидкість руху.

    Проаналізувавши зміст оскарженої постанови, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ч. 2 ст. 283  КУпАП, оскільки в ній відсутній опис обставин, встановлених при розгляді справи, а лише вказано, які вимоги ПДР ОСОБА_1 порушено, в зв’язку з чим слід дійти висновку, що обставини вчинення правопорушення водієм ОСОБА_1 відповідачем не встановлені і в оскарженій постанові не наведені.

    Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з’явився і про своє визнання позову не повідомив, що суд розцінює як невизнання відповідачем заявленого позову і його обов’язок довести правомірність своїх дій та оскарженої постанови.

Ніяких доказів у підтвердження правомірності оскарженої постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідач суду не надав і тому слід дійти висновку, що відповідач не довів  правомірності прийнятого ним рішення, внаслідок чого оскаржену постанову необхідно визнати незаконною, скасувати і провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача – закрити.

        Відповідно до ст. ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 283, 288, 289 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу ДПС  мдм м. Ізюм БДПС м. Ізюм ВДАІ ГУМВС України в Харківській області Кірєєва Ігоря Михайловича про оскарження дій суб’єкта владних повноважень - задовольнити.

    Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АХ № 232200 від 01 серпня 2010 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, і піддано штрафу 255 грн. в доход держави, і провадження по справі про вчинення ОСОБА_1 цього правопорушення – закрити.

Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.

    Суддя: