АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Справа № 22-ц-1363-Ф/10 Головуючий суду першої інстанції Самойлова О.В.
Суддя-доповідач суду апеляційної інстанції Ломанова Л.О.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії в складі:
головуючого – судді Ломанової Л.О.,
суддів Кустової І.В.,
Притуленко О.В.
при секретарі Короткові Д.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 травня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2009 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_5 позичила в нього кошти в сумі 94 000 грн., що підтверджується розпискою від 9 лютого 2009 року, згідно з якою відповідач зобов’язалася повернути борг до 9 травня 2009 року. Проте у зазначений термін борг не повернула. Позивач просив суд стягнути борг з відповідача у сумі 94 000 грн.
Заочним рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 21 травня 2010 року позов ОСОБА_4 задоволений повністю. На його користь з ОСОБА_5 стягнено суму боргу в розмірі 94 000 грн. та вирішене питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просить рішення скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що у вдень судового засідання у призначений час ОСОБА_5 з’явилася в суд, проте у судове засідання секретарем запрошена не була. Апелянт вважає, що суд не мав підстав ухвалювати заочне рішення. Крім того, апелянт зазначає, що розписка була написана під тиском з боку позивача, під загрозою життя, що гроші не позичалися, тому вона має бути визнана недійсною, про що відповідачем вже поданий позов до суду. У зв’язку з тим, що заочне рішення перешкоджатиме вирішенню питання щодо визнання розписки недійсною, воно має бути скасовано.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення відповідача та її представника, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що перебування у позивача розписки свідчить про наявність у відповідача зобов’язання зі сплати обумовленої суми.
З таким висновком погоджується колегія суддів.
Відповідно до частини 1 статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Згідно з частиною 2 статті 1047 цього Кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з матеріалів справи, 9 лютого 2009 року ОСОБА_5 написала розписку про отримання від ОСОБА_4 в борг коштів в розмірі 94 000 грн. та зобов’язалася повернути цю суму в строк до травня 2009 року (а.с. 28). Сторонами не оспорюється, що у зазначений термін відповідач зазначену суму не передала ОСОБА_4
Твердження апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права, які регулюють порядок ухвалення заочного рішення не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до частини 3 статті 309 Цивільного процесуального кодексу України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів не може взяти до уваги і посилання апеляційної скарги на неврахування судом обставин, за яких була видана розписка, зокрема щодо психічного тиску ОСОБА_4 на відповідача. Обставини, на які посилається в запереченнях проти позову ОСОБА_5, належними доказами не доведені.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень статті 1051 Цивільного кодексу України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця.
За відсутності рішення суду про недійсність розписки або інших належних доказів на підтвердження доводів відповідача знаходження розписки у позивача свідчить про те, що боргове зобов’язання не припинено.
При цьому відхиляється твердження апеляційної скарги щодо перешкоджання оскаржуваного рішення розгляду справи про недійсність розписки, оскільки в разі виявлення та встановлення судом відповідних обставин ОСОБА_5 не позбавлена права звернутись до суду із заявою про перегляд рішення суду про стягнення з неї коштів за нововиявленими обставинами.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 травня 2010 року – залишенню без змін.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 21 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді:
Л.О. Ломанова І.В. Кустова О.В. Притуленко